Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №643/15668/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

22.01.2026

Справа № 643/15668/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

22.01.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової Вікторії Володимирівни про самовідвід від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової В.В. знаходиться справа про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддею Барабановою В.В. заявлено самовідвід від участі в розгляді вищезазначеній справі, мотивувавши його тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 , який є чоловіком заступника керівника апарату Основ`янського районного суду міста Харкова Селіхової Н.В.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява була розподілена 08.01.2026 року в провадження судді Глоби М.М.

ОСОБА_1 та суддя, якою заявлено самовідвід, в судове засідання не з`явилися, повідомлявся про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю до суду не надали.

Дослідивши доводи заяви про самовідвід судді та матеріали справи, що стосуються суті заявленого самовідводу, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Головна мета відводу полягає у тому, аби гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу у запобіганні будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

Питання щодо наявності у осіб, які беруть участь у справах про адміністративне правопорушення, права на заявлення відводу судді, органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративне правопорушення, підстав та порядку подання і розгляду заяви про відвід (самовідвід) чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульоване.

Водночас завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з приписами Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08.06.2017 року, роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Оскільки забезпечення права на справедливий суд є основним завданням суду та прямо гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення виконання положень ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вирішуючи питання про відвід судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд застосовує принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме, кримінального процесуального права, і керується положеннями ст. ст. 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регулюють процесуальну процедуру вирішення відводів та самовідводів у кримінальному провадженні, а саме: ст. ст. 75, 80-81 КПК України.

Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.

Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу.

Так, у ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27.07.2006 року № 2006/23), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 09.01.2013 року «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України до обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні віднесено, і ті, які виключають сумнів у його неупередженості.

Як з`ясовано під час розгляду заявленого самовідводу, особа яка притягається до адміністративної відповідальності є членом сім`ї (чоловіком) заступника керівника апарату Основ`янського районного суду міста Харкова Селіхової Н.В.

У зв`язку із наведеним вище, враховуючи існування вищевказаних фактів, які констатовані у заяві про самовідвід і повністю підтверджені під час вирішення питання про самовідвід судді, суд вважає достатніми для виникнення у сторонньої особи обґрунтованого сумніву в неупередженості судді, а тому самовідвід, заявлений суддею Барабановою В.В. від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і таким, що доцільно задовольнити.

Відповідно до ст. 82 КПК України матеріали справи підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2 КУпАП, ст. ст. 75, 76, 80-82 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової Вікторії Володимирівни про самовідвід від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.

Відвести суддю Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанову Вікторію Володимирівну від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 643/15668/25).

Матеріали справи № 643/15668/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя