Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №635/6571/24 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6571/24

Провадження № 1-кп/635/393/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226230000024 від 18 березня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , діючи всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року (із наступними змінами), 18 березня 2024 року, у денний час доби, більш точний час вчинення кримінального правопорушення не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, для особистого вживання, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою месенджеру «Телеграм» на сторінці «Доктор», у невстановленої особи замовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс та особливо небезпечну психотропну речовину – PVP, грошову суму за які перерахував на банківський рахунок наданий невстановленою особою.

У подальшому, ОСОБА_3 направився на вул. Докучаєва в с. Докучаєвське Харківського району Харківської області, де за вказівкою невстановленої особи, забрав згорток, в якому містилась речовина рослинного походження та біла кристалічна речовина та почав зберігати вказані речовини при собі в кармані власного одягу.

Протиправні дії ОСОБА_3 були припинені співробітниками поліції, а саме: 18 березня 2024 року в період часу з 19 год. 23 хв. по 19 год. 44 хв. слідчим СВ відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено огляд місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Докучаєвське, вул. Докучаєва, біля будинку № 5, де у ОСОБА_3 виявлено та вилучено прозорий згорток, в якому містився наркотичний засіб – канабіс та прозорий зіп-пакет, в якому містилась психотропна речовина - PVP.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-24/8166-НЗПРАП від 03 квітня 2024 року надана на дослідження речовина рослинного походження, масою 5,0551 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 4, 4413 грам.

Також, згідно висновку експерта № СЕ-19/121-24/8166-НЗПРАП від 03 квітня 2024 року надана на дослідження кристалоподібна речовина, масою 4, 9350 грама, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP. Маса PVP в перерахунку на масу представленої речовини становить 2,7144 грама.

Згідно Таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України від 01 серпня 2000 року № 188 канабіс вагою до 5,0 грама відноситься до невеликих розмірів та за незаконне придбання та зберігання канабісу масою 4,4413 грама ОСОБА_3 не підлягає кримінальній відповідальності.

Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин», затвердженої наказом МОЗ України від 01 серпня 2000 року № 188, що знаходяться у незаконному обігу, PVP вагою від 1,5 грама до 15,0 грам відноситься до великих розмірів.

Таким чином, вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 2, 7144 грам, тобто у великих розмірах, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений за ч.2 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

02 липня 2024 року між прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі його захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнав обвинувачення в повному обсязі. Угода містить відомості щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.

Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі із звільненням, відповідно до ст.75 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.

Згідно до ч.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Скоєний ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, потерпілі у провадженні відсутні.

Відповідно до ст. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь – яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також обвинувачений розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано у обвинуваченого ОСОБА_3 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди.

Судом встановлено, що узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, покарання визначено ОСОБА_3 з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_3 , який раніше судимий, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, не працює.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав про затвердження угоди про визнання винуватості.

Крім того, з засудженого підлягають стягненню процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 373, 374, 376, 394, 472-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 02 липня 2024 року по кримінальному провадженню №12024226230000024 від 18 березня 2024 року, укладену між прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/121-24/8166-НЗПРАП від 03 квітня 2024 року в сумі 3407 (три тисячі чотириста сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

Речові докази – полімерний пакет PSP1230707, на якому прикріплена бирка «Висновок № СЕ-19/121-24/8166-НЗПРАП від 03 квітня 2024 року, номер справи №12024226230000024, експ. 8.6, вміст упаковки: об`єкти дослідження 1,2, ПІБ, підпис експерта ОСОБА_7 », що перебуває на зберіганні в Управлінні логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області за квитанцією № 802 від 15 квітня 2024 року, після набрання вироком законної сили -знищити.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1