Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №635/8840/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8840/25

Провадження № 2-а/635/196/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючої судді – Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання – Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову від 17.10.2025 року №6846, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - полковником ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних та має статус «обмежено придатний». З набранням чинності Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року, позивач 29.05.2025 року записався до електронної черги у мобільному додатку «Резерв+» з метою проходження ВЛК.

Так, згідно з отриманим направленням, ОСОБА_1 було призначено дату початку проходження ВЛК на 30.05.2025 року, в цей день він звернувся до закладу охорони здоров`я, а саме до Комунального некомерційного підприємтсва Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня». Через обставини, пов`язані з перенавантаженістю медичного закладу та медичних працівників, позивачу було відмовлено у проходженні ВЛК у встановлений законом термін та було здійснено запис на проходження ВЛК на 25.07.2025 року.

Також, як зазначено позивачем, 17.10.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 - полковником ОСОБА_2 , не взявши до уваги надані ним докази та поважність причин непроходження ВЛК, виніс постанову №6846 про накладення на нього адміністравтиного стягнення в сумі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З огляду на вище вказані події позивач – ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що з його боку відсутній умисел чи необережність (вина) у невиконанні обов`язку, адже невчасне проходження ВЛК відбулось з незалежних від нього причин. Також позивач зазначає, що він є студенном денної форми навчання Лозівської філії Хакрівського автомобільно-дорожнього фахового коледжу та має право на відстрочку від мобілізації.

Таким чином, позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП в зв`язку з тим, що відповідальна особа ІНФОРМАЦІЯ_1 не забезпечила всебічний, повний та обв`єктивний розгляд справи, як того вимагає ст.245 КУпАП.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, від останнього на адресу суду надійшла заява, в якій зазначає, що позивні вимоги підтримує та просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток до особистого кабінету підсистеми «Електронний суд» та за місцем знаходження, про що свідчить довідка про доставку електронного документа та поштове повідомлення про отримання з особистим підписом представника відповідача, які містяться в матеріалах справи. Причини неявки представника відповідача суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило, відзиву на позов не надав.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання представника відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, суд, за письмовою згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склад: рядовий, військове звання: рядовий, ВОС: НОМЕР_2 , придатність до проходження військової служби за станов здоров`я: непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

17 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , складено постанову № 2936 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. У вище вказаній постанові зазначено, що 17 жовтня 2025 року під час перевірки документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.03.2021 року Військово –лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним в мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Під час особливого періоду, усвідомлюючи про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від призовуна військову службу за мобілізацією, ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності жо військової служби та не звернувся до ТЦК та СП особисто чи через електронний кабінет з метою отримання направлення на військово-лікарську комісією для проходження медичного огляду у визначений чинним законодавством термін – до 05.06.2025 року. Відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів У країни щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"» від 12.02.2025 No4235-1X Пункт 2 розділу І "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т. ч. передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Так, судом встановлено, що ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів У країни щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"» від 12.02.2025 No4235-1X Пункт 2 розділу І "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) зобов`язав громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

В той же час, позивач ОСОБА_1 згенерував направлення на ВЛК 30 травня 2025 року, тобто до терміну завершення проходження повторного медичного огляду, що підтверджуться електронним направлення на ВЛК № НОМЕР_3 . В той же час, в призначену дату проходження ВЛК - 30 травня 2025 року йому не вдалось пройти медичний огляд через об`єктивні обставини, пов`язані з перевантаженістю Комунального некомерціного підриємтсва Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня», тому ОСОБА_1 було виписано талон на прийом №178360592 до кабінету ВЛК КНП Мереф`янська ЦРЛ до лікаря-терапевта на 25 липня 2025 об 11-10 год.

Отже, судом було встановлено та визнано доведеною та обставина, що позивач вчинив всі необхідні дії для проходження повторної ВЛК, однак не зміг вчинити даних дій через незалежні від нього обставини.

Суд зауважує, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Крім того, в п. 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, що підтверджують обставину свідомого нехтування позивачем – ОСОБА_1 як військовозобов`язаним своїми обов`язками щодо проходження повторної ВЛК та як наслідок її непроходження.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що не підтвердженно та не доведено стороною відповідача вину ОСОБА_1 у вчасному не проходженні повторного огляду ВЛК, тобто суб`єктивна сторона вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 є недоведеною.

Суд наголошує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Своїм правом подачі відзиву сторона відповідача на скористалась, будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення суду надано не було.

З огляду на досліджені в ході розгляду справи обставини, суд вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - полковником ОСОБА_2 не доведено наявності у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП встановлено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, в тому числі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, а саме відсутність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України провадження у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже у відповідності до ст.139 КАС України з відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 210-1, 235, 288 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 2936 від 17 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя С.А. Лук`яненко