Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №643/16267/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/16267/25

Провадження № 3/643/315/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Олійник О.О., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 22.09.2025 року о 21 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 біля будинку 5 по вул. Гвардійців-Широнінців в м. Харкові, вчинила сварку з невісткою ОСОБА_2 , 1982 року народження висловлювала словесні образи у її бік, подряпала грудну клітину, чим спричинила фізичний біль та спричинила шкоду її здоров`ю, чим вчинила фізичне домашнє насильство.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення дій фізичного характеру, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному здоров`ю потерпілої.

Пояснення учасників.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вона не вчиняла насильство над невісткою. Невістка перша на неї напала, а вона відбивалась. Також ОСОБА_1 стверджувала, що її невістка вночі 29.08.2025 року вирішила вкрасти речі його сина (золоті злитки, отримані у спадщину від померлого батька). На вимогу повернути вкрадене, вона розіграла театральну виставу, зателефонувала їй, викликала поліцію і ввела поліцію в оману, що її син зійшов з розуму і вбиває її дитину. Звертала увагу суду, що її син не коли не піднімав на неї руку. 22.09.2025 року ОСОБА_1 після заняття з онуком підійшла до невістки та вирішила поговорити з нею щодо повернення викраденого майна її сина, однак невістка вискочила з машини почала голосно кричати, висловлювати нецензурні слова та накинулася на ОСОБА_1 : штовхала, била ногами, хапала за волосся та рвала одяг, на що ОСОБА_3 захищалась і теж штовахала ОСОБА_2 . ОСОБА_1 також зверталась до поліції з заявою про вчинення відносно неї насилля.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася, надала до суду письмові пояснення, суть яких полягає в тому, що ОСОБА_1 напала на неї та била її. Її малолітній син був свідком цих подій. Надала до суду фотокартки побоїв.

Оцінка суду.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.09.2025 року; рапортом поліції від 22.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.09.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 22.09..2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та терміновим заборонним приписом стосовно кривдника.

Суд доходить до переконання, що досліджені судом докази у розумінні статті 251 КУпАП відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення.

Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що її невістка ОСОБА_2 перша на неї накинулася та наносила їй удари, а сама ОСОБА_1 захищалась і штовхала її, позаяк це не спростовує самого факту домашнього насильства, яке було вчинено в тому числі і ОСОБА_1 незалежно від того, хто перший розпочав конфлікт. ОСОБА_1 не заперечувала самого факту цього конфлікту і те що між нею та її невісткою відбулася сварка і штовханина, що підпадає під ознаки домашнього насильства, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Від клопотань, які вона заявила до суду: про витребування доказів та виклик свідків, ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилась.

Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Ураховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Інші питання, які вирішує суд при розгляд даної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя - О.О. Олійник