Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №639/8220/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/8220/25

Провадження №1-кп/639/156/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025220000000153 від 07.02.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Першотравневе Овруцького району Житомирської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, голови благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Єдина Українська мрія», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 відповідно до Указу Президента України, який затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 14.01.2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 18-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань, зокрема щодо організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю

Відповідно до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період зазначено, що військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про введення на території України правового режиму воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та здійснення призову військовозобов`язаних і резервістів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за виготовлення необхідних документів за доглядом за особою, що в подальшому стане підставою для непризову ОСОБА_8 на військову службу під час мобілізації.

Так, 06.02.2025 близько 13:00 год. ОСОБА_8 прибув в приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в якому працює ОСОБА_6 , з метою консультації з оформлення правовстановлюючих документів на гараж. Проте ОСОБА_6 , окрім допомоги в оформленні документів на гараж, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, повідомив останнього, що завдяки його особистим зв`язкам він може вирішити питання щодо отримання документів, відповідно до яких можливо отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі та можливість безперешкодного виїзду за кордон.

Після чого, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, зазначив ОСОБА_8 , що вказане рішення буде прийнято лише за умови надання йому грошових коштів загальною сумою 5 000 доларів США.

Розуміючи незаконність зазначених вимог, 07.02.2025 ОСОБА_8 звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_6 .

В ході подальшого спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 останній, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, неодноразово висловлював умови щодо надання неправомірної вигоди за вплив на уповноважених осіб, проте у різних сумах, а також повідомляв про необхідність також надати копії власних особистих документів та документів матері ОСОБА_9 .

Так, 16.06.2025 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 знову підтвердив про необхідність надання грошових коштів, але вже в сумі 7 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб постійно діючої комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду м. Берестин Харківської області щодо встановлення факту здійснення ОСОБА_8 постійного догляду за матір`ю ОСОБА_9 , видачу військовозобов`язаному ОСОБА_8 акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, що в подальшому стане підставою для отримання в ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

17.06.2025 приблизно о 13:55 ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, одержав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 7 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу долара США станом на 17.06.2025 становить 290 714, 2 грн.) в якості визначеної ним неправомірної вигоди за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб постійно діючої комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду при відділі соціального захисту населення Берестинської міської ради Харківської області щодо встановлення факту здійснення ОСОБА_8 постійного догляду за ОСОБА_9 , видачу військовозобов`язаному ОСОБА_8 акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, що в подальшому стане підставою для отримання в ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 369-2 КК України визнав в повному обсязі, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що він є головою благодійної організації, а також є працівником юридичної компанії. До нього звернувся ОСОБА_8 для вирішення питання про «узаконення гаражу», а в подальшому обвинувачений повідомив цьому чоловіку, що може допомогти з оформленням документів для уникнення мобілізації, а саме підготуванням документів щодо догляду за матір`ю. Оформленням таких документів займається Управління соціального захисту населення, але обвинувачений зазначив, що мав на меті вирішити це питання та отримати грошові кошти з метою власного збагачення. 17.06.2025 ОСОБА_8 приніс йому документи та гроші, після отримання яких обвинувачений був затриманий. Також обвинувачений повідомив, що страждає на енцефалопатію ІІ ступеня, а також на захворювання хребта. На його утриманні також знаходиться неповнолітній син, якому 14 років, обвинувачений йому матеріально допомагає, а також мати похилого віку, яка мешкає з ним та страждає на ряд захворювань. У скоєному щиро розкаявся та повідомив, що зробив для себе необхідні висновки, щоб у подальшому не вчиняти незаконних дій.

Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_6 суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, проте має ряд захворювань, в тому числі страждає на атеросклеротичну дисциркуляторну енцефалопатію ІІ ступеня, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, яка страждає на ряд тяжких захворювань серцево-судинної системи, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), офіційно працевлаштований, має місце проживання та місце реєстрації, є військовозобов`язаним, під час утримання в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризувався формально позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, його вік, стан здоров`я, сімейний стан, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_6 в цілому, за наведених обставин, на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді штрафу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до яких за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, при призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Під час досудового розслідування на підставі ухвал слідчих суддів Новобаварського районного суду м. Харкова від 19.06.2025, 14.08.2025, 12.09.2025 до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так, ОСОБА_6 перебував під вартою з дня затримання (17 червня 2025 року) та був звільнений з-під варти на підставі ухвали Новобаварського районного суду м. Харкова від 6 листопада 2025 року. Загальний строк перебування обвинуваченого під вартою склав 4 місяці 20 днів.

З огляду на наведене, враховуючи неможливість зарахування до покарання терміну попереднього ув`язнення відповідно до положень ст. 72 КК України, а також беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи, відносно перебування на утриманні ОСОБА_6 неповнолітньої дитини та матері похилого віку, його особистий стан здоров`я, суд вважає необхідним при визначенні розміру покарання взяти до уваги положення як ч. 2 ст. 53, так і ч. 5 ст. 72 КК України, а тому покарання у виді штрафу в розмірі отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу підлягає зменшенню до розміру, наближеного до максимального, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України - 5000 розмірів неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На час ухвалення вироку запобіжний захід до ОСОБА_6 не обраний та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 127-129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання, з врахуванням положень ч. 2 ст. 53, ч. 5 ст. 72 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 (п`яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні експертні дослідження в розмірі 22285 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 19.06.2025 (справа № 639/4138/25, провадження № 1-кс/639/791/25) на речові докази у кримінальному провадженні.

Речові докази: грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме: 2 купюри номіналом в 100 доларів США, серія та номер: НК 92976055С, HF 01423981F; несправжні імітаційні засоби у вигляді грошової купюри номіналом в 100 доларів США у кількості 68 купюр з одним серійним номером КВ 14859854М - повернути до 7-ого управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НПА України;

копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , (сторінки 1, 2, 3, 12, 13) на 1 арк. у 3-х примірниках; довідку з мобільного Додатку «Резерв+» стосовно ОСОБА_8 від 17.06.2025 на 1 арк. у 3-х примірниках; копію довідки (взамін військового квитка) №10351 на ОСОБА_8 , на 1 арк. у 3-х примірниках; копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на 1 арк. у 3-х примірниках; довідку від 17.03.2025 про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_8 , на 1 арк. у 2-х примірниках; довідку від 17.03.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб ОСОБА_8 на 1 арк.; копію військового квитка серія НОМЕР_2 на ОСОБА_8 , на 8 арк. у 3-х примірниках; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_8 , на 1 арк. у 3-х примірниках; копію свідоцтво про народження ОСОБА_8 , на 1 арк. у 3-х примірниках; копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , (сторінки 1, 2, 3, 4, 5 10, 11) на 1 арк. у 4 примірниках - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

USB- картку торгівельної марки SanDisk, об`ємом пам`яті 16 Гб, медичну картку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашня адреса: АДРЕСА_3 ; круглу печатку з відтиском підпису (факсіміле); круглу печатку з відтиском «* ОСОБА_12 * ЛІКАР»; мобільний телефон торгівельної марки «REALME UI» моделі RMX 3834, ІМЕІ-1 № НОМЕР_3 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 з сім-картками оператора мобільного зв`язку України з номерами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; мобільний телефон торгівельної марки «APPLE» моделі Iphone 8 номер моделі MQ6G2FS/A, серійний номер НОМЕР_8 , ІМЕІ № НОМЕР_9 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку України з номерами НОМЕР_10 ; ноутбук торгівельної марки «Lenovo» моделі Т-500 у корпусі чорного кольору - повернути ОСОБА_6 ;

круглу печатку з відтиском «*Україна* місто Харків. ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ ОСОБА_13 ідентифікаційний номер НОМЕР_11 » - залишити у володінні особи, яка отримала її на відповідальне зберігання - ОСОБА_14 ;

інформацію на картках пам`яті формату micro SDHC, реєстраційні номери 146, 147, 229, 230, 339 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1