Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №346/4245/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4245/25

Провадження № 2/346/271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар судового засідання: Івантишин Д.Р., за участю: представника відповідача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яким просить визнати за нею у порядку спадкування, право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, розташовані у АДРЕСА_1 , у складі: житловий будинок (літера за планом - А); літня кухня (літера за планом - Б); гараж (літера за планом - В) сарай (літера за планом - Г); навіс - (літера за планом - Д); вбиральня - (літери за планом – Ж); криниця - (літера за планом – №1); огорожа - (літера за планом – №2-3).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви, в яких визнали позов в повному обсязі, а розглянути справу та ухвалити рішення по суті спору, як і позивач, просив за їх відсутності. Разом з цим в судове засідання з`явилась ОСОБА_1 яка представляє ОСОБА_3 , яка також вказала, що її клієнт визнає позов.

Аргументи сторін спору.

Позиція позивача. Житловий будинок та господарські будівлі і споруди, розташовані у АДРЕСА_1 належало до колгоспного двору та відповідно до чинного на час існування колгоспного двору законодавства, право власності належало кожному члену двору по 1/6 частці спірного домоволодіння. Однак ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації її права власності на частку в майні колгоспного двору, у зв`язку із чим позивачка звернулась до суду та просить визнати за нею право власності на вказану частку майна колгоспного двору.

Позиція відповідачів. Визнали позовні вимоги в повному обсязі.

Оцінка суду.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову не є добровільним чи є умовним.

Тому, оскільки позивач просить суд захистити її порушене право способом, який передбачений законом, зокрема шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно, а відповідач при цьому визнає вказані вимоги, і ці заяви відповідають їх дійсній волі, а підстави вважати, що фактом визнання права власності будуть порушені особисті та майнові права позивача чи відповідачів, відсутні, суд вважає, що позов, про визнання права власності на нерухоме майно підлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись статтями 1-113,217-250,258-259,263-268,272-273,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), у порядку спадкування, право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, розташовані у АДРЕСА_1 , у складі: житловий будинок (літера за планом - А); літня кухня (літера за планом - Б); гараж (літера за планом - В) сарай (літера за планом - Г); навіс - (літера за планом - Д); вбиральня - (літери за планом – Ж); криниця - (літера за планом – №1); огорожа - (літера за планом – №2-3).

Рішення набирає законної сили після закінчення тридцяти денного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Суддя: Коваленко Д. С.