Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №338/1739/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення бюджетного законодавства

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №338/1739/25

Суддя: Рибка Л. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1739/25

Провадження 3/338/22/26

22 січня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління Західного офісу держаудитслужби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , працює на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради, за ч.5 ст. 16412 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Відповідно до протоколу №13/09/0037/2025/пр від 19 грудня 2025 року, при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради, начальником відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_2 виявлено порушення бюджетного законодавства, а саме: за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2025 року відділом освіти зайво заплановано та витрачено коштів освітньої субвенції на утримання 0,5 посади педагога-організатора та 0,25 посади практичного психолога в кількості, що перевищує законодавчо встановлений норматив на загальну суму 185368,76 грн, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів та складено протокол щодо бухгалтера–економіста централізованої бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради ОСОБА_1 про порушення п.24 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України та п.п.12, 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 року №228, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 16412 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона працює на посаді бухгалтера відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради, але виконує також обов`язки економіста з кінця січня 2024 року. Штатні розписи на 2024 рік було складено до її призначення на посаду, на 2025 рік штатні розписи були складені нею. Також пояснила, що штатні розписи підписує директор закладу освіти і такі затверджуються начальником та головним бухгалтером відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради. Ні посадовою інструкцією, ні окремим документом вона не наділялася правом підпису документів від імені установи, крім того вона не є розпорядником бюджетних коштів.

ОСОБА_2 - начальник відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області пояснила, що нею при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради виявлено нецільове використання бюджетних коштів, а саме відділом освіти було заплановано та витрачено кошти освітньої субвенції понад законодавчо встановлений норматив на загальну суму 185368 грн 76 коп.

19 грудня 2025 року нею був складений протокол про адміністративне правопорушення №13/090037/2025/пр про притягнення до адміністративної відповідальності бухгалтера-економіста централізованої бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради ОСОБА_1 . Також пояснила, що посадова інструкція, штатні розписи та інші матеріали перевірки долучені до акту ревізії від 16 грудня 2025 року, а до матеріалів справи про адміністративне правопорушення такі документи нею не долучалися. Зазначає, що відповідальність за складання первинних документів бухгалтерського обліку та за недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Тому вважає, що порушення виявлені в ході перевірки допущено бухгалтером-економістом ОСОБА_1 , яка хоч і не складала штатні розписи на 2024 рік, але зобов`язана була їх змінити у разі виявлення порушення вимог закону. Штатні розписи на 2025 рік складено ОСОБА_1 в її обов`язки входило планування, складання проектів кошторисів на підставі чого виділялася певна сума коштів. Вважає, що вину ОСОБА_1 доведено, хоч остання не є розпорядником бюджетних коштів та немає права підпису.

ОСОБА_3 , яка працює на посаді заступника начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області підтримала пояснення ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали про адміністративне правопорушення суддя приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Диспозиція ч.5 ст.16412 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за нецільове використання бюджетних коштів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 16412 КУпАП, полягає у: здійсненні видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджетного кодексу України мають проводитися з іншого бюджету; здійсненні видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; нецільовому використанні бюджетних коштів; виданні нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; здійсненні видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Під нецільовим використанням бюджетних коштів слід розуміти витрачання їх на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єктом правопорушення може бути посадова особа, яка є розпорядником бюджетних коштів. Розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

З долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення витягу з Акту ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради №130903-21/33 від 16 грудня 2025 року відомо, що проведена ревізія охоплювала період роботи з 18 грудня 2020 року по 31 жовтня 2025 року.

Відділ освіти є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи та власні бланки.

Посадовими особами установи, яким було надано право укладати договори, контракти, розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункові документи, акти виконаних робіт у період, що підлягав ревізії були: з правом першого підпису – начальник відділу освіти ОСОБА_4 та з правом другого підпису – головний бухгалтер централізованої бухгалтерії ОСОБА_5 .

Відділ освіти виступав розпорядником за коштами освітньої субвенції, порядок використання яких визначено розпорядженнями Кабінету міністрів України та наказами міністерства освіти і науки України, а також іншими субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам за відповідними напрямками, визначені Урядом, Законами України про державний бюджет на відповідний рік.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення органом, уповноваженим про складання протоколу про адміністративне правопорушення, не долучено копію посадової інструкції бухгалтера-економіста відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради ОСОБА_1 , тому суд позбавлений можливості самостійно перевірити повноваження посадової особи, в тому числі чи є вона розпорядником бюджетних коштів та наділена правом підпису відповідних документів.

Крім того, в протоколі не вказано на підставі якого нормативного акту ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.16412 КУпАП, наділена повноваженнями щодо розпорядження бюджетними коштами, і таких документів суду не надано.

Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії №13/09/0037/2025/пр від 19 грудня 2025 року не зазначено та до матеріалів справи не долучено документи, які б підтверджували нецільове використання бюджетних коштів саме бухгалтером-економістом централізованої бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради ОСОБА_1 (штатні розписи, кошториси, платіжні відомості, видаткові касові ордери, меморіальні ордери, розпорядження, накази чи інші документи первинного бухгалтерського обліку).

Нецільове використання коштів, як один із видів правопорушення за ч.5 ст.16412 КУпАП, вважається вчиненими у момент здійснення відповідних видатків, витрачання бюджетних коштів, тобто виплати, та не є триваючим, оскільки з об`єктивної сторони характеризується обмеженою у часі дією і завершується фактом проведення видатків.

Виходячи з даних протоколу про адміністративне правопорушення та витягу з акту ревізії нецільове використання бюджетних коштів відділом освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради полягало у діях щодо здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів на цілі, що не відповідають напрямам їх використання за кожним окремим видатком із коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не у відповідності до порядку їх використання може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.164-12 КУпАП, тобто за кожним окремим видатком на цілі, що не відповідають напрямам їх використання, є окремим адміністративним правопорушенням.

ОСОБА_1 інкримінується, згідно протоколу, порушення бюджетного законодавства в частині нецільового використання бюджетних коштів у період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2025 року, в описі встановлених обставин по всіх виявлених порушеннях не вказано, які саме дії (бездіяльність) ОСОБА_1 утворюють об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушень.

Таким чином, зазначивши у протоколі лише про нецільове використання коштів, відповідна посадова особа, яка склала цей протокол, фактично не зазначила, у чому конкретно полягають вчинені саме ОСОБА_1 , як посадовою особою порушення, які інкримінуються, а посилання на норми Бюджетного кодексу України не розкривають об`єктивної та суб`єктивної сторони та суті конкретних порушень, які ставляться їй у провину, чим порушується її право на захист, з огляду на те, що судовий розгляд обставин справи проводиться судом лише у межах, зазначених у протоколі.

Суд не має права самостійно формулювати обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позбавлений процесуальної можливості самостійно збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, а невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Посадова особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, а саме: повторно виклавши обставини як і у Витязі з Акту ревізії, не зазначивши обставини та суті вчинення самих правопорушень (дії або бездіяльність та в чому вони полягали) з посиланням на норму спеціального Закону.

З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретного викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.5 ст.16412 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До того ж, переданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення не містить чіткого викладу обставин правопорушення, оскільки у ньому відсутні відомості про місце, час та обставини вчинення діянь, а зазначений період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2025 року не може бути врахований, як період вчинення правопорушень, оскільки правопорушення до триваючих не відноситься.

В порушення Порядку, в контексті спеціального суб`єкту даного правопорушення, посадових обов`язків ОСОБА_1 , а також письмових доказів на підтвердження її винуватості до протоколу про адміністративне правопорушення додано не було, як і документів щодо обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних осіб тощо, якщо такі були надані особою, що притягається до адміністративної відповідальності) (пп.3 п.2 розділу VI Порядку оформлення Держаудитслужбою матеріалів про адміністративне правопорушення).

Також судом встановлено, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності №130903-21/33 за період з 18 грудня 2020 року по 31 жовтня 2025 року складено 16 грудня 2025 року.

Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, сам протокол про адміністративне правопорушення складено 19 грудня 2025 року, тобто через 3 дні після фактичного виявлення правопорушення, що суперечить вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, враховуючи вимоги КУпАП та загальні принципи судочинства, суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу, та вважає, що посадовою особою, якою складено протокол, не дотримано порядок його складання, протокол оформлено без дотримання Порядку оформлення Держаудитслужбою матеріалів про адміністративні правопорушення.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи надання доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Суд самостійно не має права відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, належними і допустимими доказами не доведена, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.16412 КУпАП слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.16412 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Богородчанського

районного суду Л.Я. Рибка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua