Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №185/15450/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15450/25

Провадження № 2/185/1178/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

03 грудня 2025 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120000.00 грн.

Ухвалою від 23 грудня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання відповідача

Відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву у якому просив суду задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач перебував у трудових відносинах з ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” з 21.02.2005 по 16.12.2020, працював за професіями: гірник підземний, машиніст підземних установок, прохідник. Звільнений 16.12.2020 року у зв`язку зі станом здоров`я на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Згідно Виписки з медичної картки № 1572 ДУ “Український науково- дослідницький інститут промислової медицини” від 13.05.2021 року позивачу встановлено діагноз: - хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії загострення середнього ступеня важкості), група В, легенева недостатність другого ступеня - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7 з помірним статико - динамічними порушеннями хребта, м`язово - тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня) - нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) Захворювання професійні (Висновок ЛЕК інституту від 13.05.2021 , протокол № 880).

Як вказано у висновку, діагноз професійних захворювань встановлено на підставі: - інформаційної довідки про умови праці № 252/4.6 -10 від 24.03.2021 року, виданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, згідно якої: працював у шкідливих умовах у ВСП “Шахтоуправління Першотравенське” ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 15 років 9 міс.: учнем, гірником 10 міс., 21.02.05 - 23.02.05, 22.03.05- 07.12.05, 06.01.06 - 20.02.06, учнем, МПУ 11 років 3міс.,08.12.05 - 05.01.06, 21.02.06 - 31.07.09, 01.05.12- 24.11.19, 07.01.20 - 03.03.20, МПУ 2 роки 9 міс., 01.08.09- 20.04.12, учнем, прохідником 10 міс., 25.11.19 - 06.01.20, 04.03.20 - 16.12.20 - підпадав під вплив: пил 43.32 - 93.07мг/м3 при ГДК -4 мг/м3, 100% зміни, шуму 87- 91дбА при ГДР - 80дбА, мікроклімату: температура +26,5- 26.9 при нормі +20+24, вологість 82.4% при нормі 75%,важкість праці: динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) 44132 при нормі до 44000, маса вантажу 38.85 - 40кг при нормі 30кг, статистичне навантаження при утриманні вантажу двома руками 75600- 93600 при нормі до 70000, робоча поза незручна 33.7 - 54.2 % зміни, нахили 170 -310 при нормі 51-100. -скарги на задишку при незначному фізичному навантаженні, епізоди утрудненого дихання до 1-2 р/добу, які ініціїруються частіше при фізичному навантаженні, рідше виникають спонтанно вранці або в нічний час, сильний приступоподібний сухий кашель на протязі дня, біль у грудях та міжлопатковій ділянці, загальну слабкість, підвищену втому, запаморочення, головний біль, постійні стійкі болі та обмеження рухів в поперековому відділі хребта з іррадіацією болю в ноги по боковій поверхні, біль у шийному відділі хребта з іррадіацією в руки, утруднення терпкість верхніх та нижніх кінцівок, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднення рухів у них, біль в суглобах кистей, оніміння в руках та ногах, погіршення розбірливості мови, зниження слуху на обидва вуха, шум у голові та вухах. - анамнезу захворювання Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 15.06.2021 року, затвердженого начальником Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області встановлено: згідно діагнозу встановленого ДУ “ Український науково- дослідницький інститут промислової медицини” 13.05.2021 року, хворий ОСОБА_1 професія (посада) - прохідник, стаж роботи -17 роки, в умовах впливу шкідливих факторів - 15 років 9 місяців: хронічне обструктивне захворювання легень першої другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії загострення середнього ступеня важкості), група В, легенева недостатність другого ступеня, радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7 з помірним статико - динамічними порушеннями хребта, м`язово - тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопатково періатрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого - другого ступеня), нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), захворювання професійні.

Хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму, внаслідок недосконалості роботи шахтних механізмів і машин (прохідницький комбайн, скребковий конвеєр, стрічковий конвеєр, скребковий перевантажувач тощо), недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці, недосконалості технології передбачає значне використання ручної праці (зачистка гірничої маси вручну, піднесення матеріалів та обладнання тощо), внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування. Причина виникнення хронічного професійного захворювання: хімічні фактори: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного більше 10% в повітрі робочої зони в 45,5 раз перевищує ГДК (фактичне значення 91,17мг/м3 при допустимому - 2 мг/м3 фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 11дБА (фактичне значення 91дБА при допустимому 80дБА),температура повітря вище нормативних параметрів на 2,5 градусів С (фактичне значення 26,5 градусів С, при допустимому значенні 21-24 градусів С важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40кг при допустимому значенні до 30кг, величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками 93600кг/с при допустимій до 70000кг/с, зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) 44132 при нормі до 44000, перебування в незручній робочій позі 54,2% часу зміни при допустимому значенні до 25% часу зміни, нахили тулуба (вимушені, більше 30градусів) становить 310 рази за зміну при допустимому до 51-100 разів на зміну.

Висновок про наявність шкідливих умов праці: згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248 оцінка умов праці машиніста гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт № 5 ВСП “Шахтоуправління Першотравенське” ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” віднесена: по вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, по параметрам шуму, по параметрам загальної вібрації, по показникам мікроклімату, по показникам освітлення, за показниками важкості та напруженості праці умови роботи є шкідливими. Згідно Виписки з медичної картки № 908 ДУ “Український науково- дослідницький інститут промислової медицини” від 06.04.2023 року позивачу за висновком ЛЕК від 06.04.2023 року, протокол № 359, встановлено діагноз: - хронічне обструктивне захворювання легень другої - третьої стадії, група С, фаза загострення - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7 зі статико - динамічними порушеннями хребта, м`язово - тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопатково періатрозу (ПФ другого - третього ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого - третього ступеня) - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість справа третього ступеня (з помірним зниженням слуху), зліва другого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні. У Виписці вказані скарги хворого: на виражену задишку після незначного фізичного навантаження, частий кашель з виділенням слизкового харкотіння впродовж дня, періодичні напади задухи, які виникають після фізичного навантаження та у нічний час, турбують щоденно до 2-3 р/ добу, важкість та свистячі хрипи у грудях, скутість в грудній клітці, підвищену втому, пітливість, посилення болю та обмеження рухів в шийному та поперековокрижовому відділах хребта, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, хрускіт в них, утруднення ходи, оніміння кінцівок у нічний час, підвищену мерзлякуватість кінцівок, поганий слух на обидва вуха, шум у голові та вухах. Згідно анамнезу захворювання після встановлення позивачу

13.05.2021 року ЛЕК ДУ НДІПМ діагнозу захворювань, які визнані професійними, позивач проходив лікування, незважаючи на лікування відмічається погіршення стану з боку дихальної системи, зросла вираженість задишки, напади задухи, загострення ХОЗЛ, з січня 2022 ро по березень 2023 лікувався в медичних закладах, проте стан погіршився, тому хворий направлений для уточнення діагнозу раніше встановленого профзахворювання. У виписці ДУ НДІПМ від 06.04.2023 року зазначено: стадія проф. ХОЗЛ підвищена внаслідок лікування у 2022,2023р.р. встановлено негативна динаміка та прогресуючий перебіг захворювання, ступінь функціональних розладів проф. захворювання ПНС та ОРА змінено на підставі негативної динаміки та прогресуючого перебігу даного захворювання, вираженості клінічних проявів захворювання, даних РГ - обстежень хворого та висновку лікаря невропатолога Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.11.2025 5 ступінь проф. приглухуватості підвищений на підставі прогресуючого перебігу даного захворювання, результатів клінічного та аудіометричного обстеження хворого, висновку ЛОР лікаря.

Згідно Довідки МСЕК від 03.05.2023 року позивачу первинно встановлено ІІІ група інвалідності та 60% втрати працездатності, з яких: 30% - радикулопатія, 20% - ХОЗЛ, 10% - туговухість, строком до 01.05.2025 року.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.05.2025 року № 153/25/615/Р позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності за профзахворюванням з 60% втрати працездатності до 01.05.2027 року.

Позивачу видана Індивідуальна програма реабілітації інваліда, згідно якої: види обмеження: до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності, медична реабілітація: амбулаторне, стаціонарне лікування, базова терапія, лікування в проф.відділі, профілактичні заходи: виключити перебування у шкідливих умовах, переохолодження, значні фізичні навантаження, санаторно- курортне лікування невроло-ортопедичного профілю, медичне обстеження у сімейного лікаря, травматолога, невропатолога, ЛОР, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура, реабілітаційний потенціал низький, мета реабілітації: часткове відновлення обмеження життєдіяльності. Позивач проходить стаціонарне лікування, згідно виписок з медичних карток лікувався у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, зі скаргами на загальну слабкість, кашель, задишку при фізичному навантаженні, зниження слуху, біль в плечових, ліктьових, колінних суглобах, біль у попереково-крижовому відділі хребта, проте вказане лікування не може відновити у повній мірі той стан здоров`я, який був до ушкодження.

Суму моральної шкоди суд оцінює у розмірі 120 000.00 грн.

Норми права, які застосував суд

Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155, від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Відповідно до частини третьої ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13 Постанови роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст.1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», однак застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ЦПК України.

Оскільки шкода, завдана життю та здоров`ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною) та до цієї частини пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зміни законодавцем не внесені, зокрема не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Таким чином граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю: 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто не ототожнюється відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року № 598/438/21, від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 180/407/20, від 07 листопада 2022 року у справі № 161/16011/20.

Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню доповнення до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що в даній справі ухвалюється рішення про стягнення на користь позивача відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, тому стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120000.00 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000.00 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211.20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя: В. О. Головін