Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №185/15908/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15908/25

Провадження № 1-кп/185/504/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041370002252 від 18 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, яка має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючої помічником оператора на заправці «ВОГ», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 , будучи не обізнаною, та не знаючи що мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» чорного кольору, який раніше вона отримала від свого чоловіка, одержаний кримінально протиправним шляхом, уклала договір надання ломбардного кредиту, предметом якого являється мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» з ломбардом «Імперіал», що за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 80.

04 листопада 2025 року від працівників поліції ОСОБА_3 стало відомо, що придбаний її чоловіком мобільний телефон одержаний кримінально протиправним шляхом.

06 грудня 2025 року, ОСОБА_3 , точний час не встановлений, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо знаючи що телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» чорного кольору був одержаним злочинним шляхом, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила викуп мобільного телефону «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» чорного кольору, який раніше відповідно до укладеного договору надання ломбардного кредиту був предметом правовідносин, тим самим незаконно отримала майно, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

Надалі, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» є крадений, не повідомила працівників поліції про повторне набуття його у своє користування та розпорядження, добровільно не видала мобільний телефон працівникам поліції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, зберігала мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» чорного кольору при собі, тим самим незаконно зберігала майно, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

07 грудня 2025 року, точний час не встановлений, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, достовірно знаючи від працівників Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, про те що мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» чорного кольору є краденим, уклала договір надання ломбардного кредиту, предметом якого являється мобільний телефон марки «Redmi Note 14 8GB RAM 256GB ROM» до ломбарду «Роял Кредит», що за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 547, за що отримала грошові кошти, якими розпорядилася на власний розсуд, тим самим незаконно збула майно, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутністю ознак легалізації (відмивання) майна, одержане кримінально протиправним шляхом.

24 грудня 2025 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом.

Згідно даної угоди обвинувачена ОСОБА_3 згодна з кваліфікацією дій, саме за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутністю ознак легалізації (відмивання) майна, одержане кримінально протиправним шляхом і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 198 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік. Поклавши на неї такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченій узгоджене сторонами покарання, обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала повністю, в скоєному розкаялася, зазначивши, що згодна з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутністю ознак легалізації (відмивання) майна, одержане кримінально протиправним шляхом.

За місцем проживання обвинувачена характеризується задовільно, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 від 24 грудня 2025 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі процесуальних витрат та речових доказів не має.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 грудня 2025 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1(один) рік.

На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1