Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №947/39767/24 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/39767/24

Провадження № 2/947/455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «УЮТ-43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті частки співвласника,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «УЮТ-43» (далі– ЖБК «УЮТ-43») звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , як споживача комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_1 заборгованості по оплаті частки співвласника за період з 31.12.2021 по 28.11.2025 року у загальному розмірі 79 365,36 грн., яка складається із заборгованості по оплаті частки співвласника, встановленої пропорційно до загальної площі квартири за: 1) обслуговування багатоквартирного будинку (УБПТ, ВЕР) у розмірі 9 806,23 грн. станом на 31.12.2021, у розмірі 6 368,40 грн. за 2022 рік, у розмірі 6 368,40 грн. за 2023 рік та у розмірі 3 184,20 грн. за 2024 рік; 2) спожиту електричну енергію у розмірі 2 337,36 грн. станом на 31.12.2021 та у розмірі 73,92 грн. за 2022 рік; 3) водопостачання та водовідведення у розмірі 2 740,41 грн. станом на 31.12.2021 та у розмірі 137,08 грн. за 2022 рік; 4) опалення у розмірі 12 947,36 грн. станом на 31.12.2021 та у розмірі 7 283,85 грн. за 2022 рік; 5) інфляційних втрат позивача за період з 01.01.2022 по 31.10.2024 у розмірі 23 079,77 грн., 6) трьох відсотків річних за період з 01.01.2022 по 28.11.2025 у розмірі 5 175,46 грн.

Також, позивач просить суд стягнути на користь ЖБК «УЮТ-43» судові витрати у вигляді витрат з надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 виданого 12.04.2012 Виконавчим комітетом Одеської міської ради, є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності відповідача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2012, номер запису про право власності – 3884 в книзі: 807 пр-38, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 36530818, що підтверджується копією Витягу Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер 33953678 від 25.04.2012.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначала, що з моменту створення в даному багатоквартирному будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СВОБОДА-43» (далі – ОСББ «СВОБОДА-43») та прийняття співвласниками багатоквартирного будинку в управління 28.07.2012 і висловлення публічної відмови позивачу з боку співвласників даного будинку у послугах з управління, саме ОСББ «СВОБОДА-43» визначає порядок управління будинком, що підтверджено: рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21.11.2013 по справі №1512/10656/2012; рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 по справі №916/450/23; рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/222/24, а тому вимоги позивача є незаконними, а крім того вони не підтверджені доказами виконання даних послуг та наявністю за них у відповідача заборгованості. До того ж, у зв`язку з прийняттям співвласниками даного багатоквартирного будинку в управління виявилось наявність безліч заборгованостей у позивача, в тому числі у зв`язку із оплатою за розподіл природного газу, за газопостачання та за опалення, які були погашені саме об`єднанням та співвласниками багатоквартирного будинку, а тому жодної заборгованості у відповідача перед позивачем – не існує.

Також, відповідач повністю заперечує обґрунтованість та наявність судових витрат позивача у вигляді витрат з надання професійної правничої допомоги у зв`язку із відсутністю підтверджень того, що такі витрати були фактичними, неминучими, а їх розмір був обґрунтованим, і що дані витрати фактично не підтверджені належними доказами, зокрема відсутністю банківських документів, які повинні підтверджувати факт сплати відповідачем за послуги адвоката.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної цивільної справи визначено суддю Київського районного суду м.Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду. У заяві ЖБК «УЮТ-43», окрім іншого, позивач просить розглядати справу за відсутністю позивача та його представника.

Представник відповідачки 15.01.2026 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідачки. Вимоги та правову позицію, зазначені у відзивах відповідача на позовну заяву та заяву позивача про збільшення позовних вимог відповідач повністю підтримує та просить суд відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи та доводи сторін, викладені у процесуальних документах, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 70,2 кв.м в будинку АДРЕСА_3 , що підтверджено Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 виданого 12.04.2012 Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2012, номер запису про право власності – 3884 в книзі: 807 пр-38, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 36530818, що підтверджується копією Витягу Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» номер 33953678 від 25.04.2012.

Також судом встановлено, що з 28.07.2012 багатоквартирний будинок, у якому розташована вищезазначена квартира відповідача, перебуває в управлінні ОСББ «СВОБОДА-43», створеного власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 для обслуговування будинку та забезпечення прав співвласників спільного майна, згідно протоколу установчих зборів №1 від 28.07.2012, реєстрація виконавчим комітетом Одеської міської ради від 30.07.2012 запис в Єдиному державному реєстрі за №1 556 102 0000 044220 про проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №35143138 від 15.05.2025) для забезпечення прав співвласників на спільне майно, задоволення потреби в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об`єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об`єкта в житлово-комунальних послугах.

Відповідно до протоколу №1 від 28.07.2012 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , ОСББ «СВОБОДА-43», співвласниками вказаного багатоквартирного будинку було прийнято рішення про прийняття багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , в управління та на баланс ОСББ «СВОБОДА-43».

Однак, рішення загальних зборів не було виконано в зв`язку із активною протидією ЖБК «УЮТ-43» та блокуванням роботи об`єднання через оскарження його державної реєстрації.

Вищезазначені фактичні обставини встановлені у справі №1512/10656/2012, під час розгляду якої ухвалою від 04.10.2012 Київський районний суд м.Одеси заборонив ЖБК «УЮТ-43» вчиняти будь-які дії з відключення від електропостачання та водопостачання будь-яких квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 ; роз`яснено сторонам, зокрема ЖБК «УЮТ-43» про кримінальну відповідальність за ст.382 Кримінального кодексу України в разі невиконання даної ухвали.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21.11.2013 по справі №1512/10656/2012 встановлена незаконність дій ЖБК «УЮТ-43» щодо перешкоджання ОСББ «СВОБОДА-43» у здійсненні самоуправління будинком, зокрема, суд дійшов висновку, що ЖБК «УЮТ-43» визначено балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_3 у непередбачений законом спосіб та ЖБК «УЮТ-43» безпідставно утримує багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_3 , та зазначений будинок має бути передано на баланс ОСББ «СВОБОДА-43». Станом на сьогодні дане рішення набрало законної сили та не скасоване.

03.12.2022 Загальними зборами ОСББ «СВОБОДА-43» повторно прийнято рішення, оформлене Протоколом №1 про обрання форми управління будинком – самоуправління через ОСББ «СВОБОДА-43», та затверджено розмір внесків співвласників. Даним рішенням співвласники підтвердили раніше прийняте ними рішення від 28.07.2012, яке станом на сьогоднішній день є чинним та не скасоване.

Суд враховує той факт, що згідно із встановленим рішенням Господарського суду Одеської області 19.07.2023 у справі №916/450/23, яке відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК не потребує додаткового доказування, задоволено позов ОСББ «СВОБОДА-43» до ЖБК «УЮТ-43» про усунення перешкод у користуванні спільним майном, та зобов`язано кооператив передати об`єднання технічну та іншу документацію на багатоквартирний будинок, а також зазначено, що після реєстрації 28.07.2012 ОСББ «СВОБОДА-43» у ЖБК «УЮТ-43» виникло зобов`язання у тримісячний строк здійснити передачу будинку на баланс об`єднання співвласників, та у рішенні суду не було встановлено що у даний перехідний період послуги із утримання будинку та прибудинкової території продовжуються виконуватися кооперативом. Станом на сьогодні дане рішення вступило в законну силу та не скасоване.

Дане рішення перебуває на примусовому виконанні та до цього часу є невиконаним збоку ЖБК «УЮТ-43». Вказане підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження за номерами: ВП74292886 та ВП76676927 щодо примусового виконання вищезазначеного рішення Господарського суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 у справі №916/222/24 відмовлено співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у позовній заяві до ОСББ «СВОБОДА-43» про визнання неправомочними установчих та загальних зборів, прийнятих ними рішень недійсними та припинення об`єднання шляхом ліквідації. На даний час дане рішення вступило в законну силу та не скасоване.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.ч.1, 2, 4 ст.10 ЦПК України).

Частинами першою та другою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України).

Такий обов`язок власника встановлений в ст.360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України).

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (ст.355 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний у тому числі: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України, власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції — об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Як встановлено ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (ч.3 ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Як встановлено ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

На виконання ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово комунальних послуг

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальним зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинкомвключають:1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 3) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 4) витрати на сплату винагороди управителю вразі його залучення; 5) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат

Відповідно до ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири(квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири га/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом розгляду даної справи є вимоги про стягнення заборгованості по оплаті частки співвласника за період 01.01.2022 по 28.11.2025 року з оплати по УБПТ, ВЕР, оплати за опалення, оплати за спожиту електричну енергію; оплати за водопостачання та водовідведення, а також вимоги по стягненню інфляційних витрат та 3% річних у зв`язку із несвоєчасною оплатою зазначених послуг

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Співвласники будинку через об`єднання реалізують власні права, зокрема на належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння один одному в отриманні житлово-комунальних послуг, і, таким чином, співвласники відмовились від послуг ЖБК «УЮТ-43», про що позивач був неодноразово письмово повідомлений.

До даних правовідносин застосуванню підлягає спеціальний закон - Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла на час існування даних правовідносин, тобто станом на 23 лютого 2012 року, згідно з частиною шостою статті 26 якого у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом, позивач не є ані власником будинку, ані його балансоутримувачем, оскільки з 28.07.2012 та по теперішній час балансоутримувачем та управителем будинку за адресою: АДРЕСА_4 – є ОСББ «СВОБОДА-43», яке виступило колективним споживачем (замовником) певних житлово-комунальних послуг, що підтверджується наданими відповідачем копіями Договорів із виробниками, постачальниками та виконавцями житлово-комунальних послуг, послуг з розподілу та постачання природного газу, електричної енергії.

Після прийняття співвласниками на загальних зборах даного будинку в управління ОСББ, був укладений Договір про відступлення право вимоги від 01.11.2023 за договором про розподіл природного газу №008801 від 01.01.2016.

Окрім цього, судом встановлено, що на вимогу Акціонерного товариства ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за рахунок коштів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «СВОБОДА-43» оплачені витрати на ремонтні роботи електричного обладнання багатоквартирного будинку, які до цього довгий час не обслуговувались та не ремонтувались позивачем.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що всі без виключення договори про відносини власників житлових та нежитлових приміщень та управителя, укладені ЖБК «УЮТ-43» з власниками квартир та нежитлових приміщень в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , вважаються розірваними за ініціативою споживачів – співвласників багатоквартирного будинку з 28.07.2012.

Аналогічного висновку зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2018 у справі №753/18154/15-ц.

Житлово-будівельний кооператив не надавав самостійно послуг по опаленню, а лише як сторона договору з постачання природного газу повинен був оплатити рахунок виставлений організацією яка таку послугу надавала.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що після отримання співвласниками багатоквартирного будинку у житлово-будівельного кооперативу залишилась заборгованість за отримане опалення та у зазначену заборгованість також була виставлена інфляційна складова за несвоєчасність розрахунку, а також те, що дана заборгованість позивачем була сплачена.

Суд бере до уваги, що згідно встановлених рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі №916/450/23 обставин, які відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України не потребують додаткового доказування, після реєстрації 28.07.2012 ОСББ «СВОБОДА-43» у ЖБК «УЮТ-43» виникло зобов`язання у тримісячний строк здійснити передачу будинку на баланс об`єднання співвласників. Однак, у подальшому, кооператив не виконуючи рішення суду тривалий час і не повідомляючи всіх співвласників про продовження надання послуг у перехідний час сам взяв на себе всі ризики, надаючи відповідні послуги.

Тобто, порушення позивачем зазначених вимог, свідчить про те, що надання послуг з УБПТ, ВЕР, споживання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, опалення, здійснювалось кооперативом всупереч діючого законодавства, на власний розсуд та ризик, що не може розцінюватись судом, як належне виконання послуг, які потребують оплаті споживачем.

Визнання недійсності зазначених послуг є підставою для відмови у стягнення оплати таких послуг, а також у стягнення інфляційний втрат та 3% річних за несвоєчасну оплату.

У п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п.36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п.30, від 27.09.2001).

Окрім того, суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України», яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

На виконання вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, доведених наданими суду доказами, суд виснував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог житлово-будівельного кооперативу «УЮТ-43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті частки співвласника у сумі 79 365,36 грн, оскільки права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК, ураховуючи наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 77, 80, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви Житлово-будівельного кооперативу «УЮТ-43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті частки співвласника – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Позивач: Житлово-будівельний кооператив «Уют-43», ЄДРПОУ 36955862, м.Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 43-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Рішення суду проголошене та підписане 23.01.2026.

Суддя Ю. А. Скриль