Рішення від 16 листопада 2025 р. у справі №751/5065/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5065/25

Провадження №2/751/1571/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

секретаря Ковальчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що з 07.02.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 03.07.2024. Від шлюбних відносин мають спільну дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу, дитина залишилась проживати разом із батьком. Судовим наказом Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03.06.2024 із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.05.2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач жодного разу аліменти не сплатила, припинила спілкуватися з дитиною, бачитись і приймати участь у її вихованні, не цікавиться здоров`ям дитини, її фізичним і духовним розвитком. Таким чином відповідач самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому має бути позбавлена батьківських прав по відношенню до дитини. Належним утриманням та вихованням дитини займається лише батько ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 24.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без іі участі та участі позивача, позовні вимоги підтримали, просить задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, висновок комісії з питань захисту прав дитини щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У відповідності з вимогами ч.4 ст. 223, ст.ст. 280-282 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів в порядку заочного розгляду та ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , її батьком є ОСОБА_1 , матір`ю - відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с. 8 зворот.).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг ЧМР від 08.05.2025 року №2978, станом на 07.05.2025 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 03.07.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 10).

Судовим наказом Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.06.2024 року, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.05.2024 та до досягнення дитиною повноліття (а.с.11 зворот.).

Згідно довідки про несплату аліментів виданої Центральним ВДВС у м.Чернігові від 12.05.2025 року №75504137, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дійсно не отримував аліменти з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у період з 16.05.2024 року по 12.05.2025 року, згідно із виконавчим листом №751/4486/24 2-н/751/1255/245 від 14.06.2024 року, який видано Новозаводським районним судом м.Чернігова (а.с.12).

Згідно довідки директора Чернігівської гімназії № 7 Чернігівської міської ради від 08.05.2025 № 81, учениця 9-А класу ОСОБА_4 регулярно відвідує заняття в школі. Дівчинка завжди охайна, доглянута. Батько дитини спілкується із педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям дитини. Мати ОСОБА_2 , контакту зі школою, де вчиться ОСОБА_5 , не підтримує, із вчителями не спілкується (а.с. 13).

Згідно довідки КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР від 23.05.2025 №01-14/389 під час оглядів та/або у разі необхідності надання медичної допомоги, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приходить у супроводі батька ОСОБА_6 , про що свідчать записи у Формі №112/0 «Історія розвитку дитини» та електронній картці пацієнта (а.с.13 зворот).

Згідно характеристики Генерального директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ЧМР від 15.05.2025 року, ОСОБА_2 , 1986 р.н., працювала лікарем-стоматологом у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ЧМР, у період з серпня 2010 року по лютий 2024 року. Лікар ОСОБА_2 не проявляла себе як кваліфікований фахівець, дисциплінованістю та відповідальністю не відзначалася. За час роботи ОСОБА_2 тричі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. 13 лютого 2024 року ОСОБА_2 звільнена із займаної посади за власним бажанням (а.с.14 зворот).

Рішенням виконавчого комітету від 17.09.2025 року № 498 затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42).

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 150 СК України та статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства", встановлено обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 8 ч. 2 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 8 цього Закону встановлено право кожної дитини на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 ч. 6 Закону України "Про охорону дитинства", батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

Відповідно п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на особисте звернення до суду з відповідною заявою в порядку цивільного судочинства за захистом свого права чи інтересу, а також може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають із відносин, у яких він (вона) особисто бере участь, про що вказано в постанові Верховного суду від 08.12.2021 справа №311/563/20.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_7 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, чим не виконує ст.ст. 150, 155 СК України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», тому суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити, ОСОБА_2 позбавити батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) у розмірі 1211 грн 20 коп (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.11.2025 року.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 )

Третя особа - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, буд. 19, код ЄДРПОУ 43649710)

Головуючий - суддя І. В. Яременко