Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №594/1237/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/1237/25Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.

Провадження № 33/817/14/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір 605,60 коп. в дохід держави.

Згідно із постановою суду, 24 вересня 2025 року о 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м. Борщеві, по вул. Довбуша, 4, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час зустрічного роз`їзду транспортного засобу, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки SEAT IBIZA, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження заднього лівого крила та лівої частини бампера, а автомобіль марки ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження передньої та задньої лівої дверки, чим завдав ОСОБА_2 матеріальні збитки, чим порушив вимоги п.2.3 б, п.13.3 ПДР України.

Також, ОСОБА_1 24 вересня 2025 року о 21 год. 15 хв. в м. Борщеві, по вул. Довбуша, 4, керував автомобілем марки ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810 прилад Арам 0601, відмовився, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «Борщівська міська лікарня» також відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оскаржуючи постанову в частині визнання його винним за ст. 124 КУпАП, просить її скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, вважати його винуватим за ст. 124 КУпАП України із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Посилається на те, що направлення його на медичний огляд, долучене до матеріалів справи, фактично йому не вручалося та не оголошувалося, що підтверджується відеозаписом, а отже працівниками поліції було порушено встановлений порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння.

Вважає, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, оскільки на пропозицію поліцейського пройти огляд у закладі охорони здоров`я надав згоду, сів у службовий автомобіль з метою слідування до медичного закладу, однак з невідомих причин працівники поліції не доставили його до такого закладу та безпідставно оформили протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також обґрунтовує вимоги тим, що дії працівників поліції були оманливими щодо правових наслідків проходження або непроходження огляду на стан сп`яніння, а також тим, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом у порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, що свідчить про істотні порушення процедури.

Зазначає, що матеріали справи не містять достатніх, об`єктивних та беззаперечних доказів керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або законної відмови від проходження огляду, а сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не може вважатися належним і достатнім доказом вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, у зв`язку з чим доводи щодо винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464157 від 24.09.2025, ОСОБА_1 24 вересня 2025 року о 21 год. 15 хв. в м. Борщеві, по вул. Довбуша, 4, керував автомобілем марки ВАЗ 21121, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810 прилад Арам 0601, відмовився, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «Борщівська міська лікарня» також відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції, крім вищезгаданогопротоколу, обґрунтував даними, які містяться у:

- рапорті помічника чергового ВП №1 (м. Борщів) Винарчука І.Д. від 24.09.2025, згідно якого 24.09 2025 о 21:20 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки м. Борщів Чортківського району про те, що 5 хв., тому ззаді костелу трапилось дтп за участю автомобіля заявниці, в якому вона пасажир марки Фіат Ібіза ДНЗ:BO8204CС та автомобіль ДНЗ:B09608СК водій якого ймовірно в стані алкогольного сп?яніння;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Борщівська міська лікарня», з якого вбачається, що у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота;

- свідоцтві про повірку хаконодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM050610325 чинне до 13 травня 2026 року, з якого вбачається, що газоаналізатор “Alcotest6810” Зав. № ARAM-0601 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія;

- відеозаписі з місця події, зафіксованому на нагрудну камеру працівника поліції від 24 вересня 2025 року, з якого вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 , працівниками поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, про що останньому було повідомлено вголос, у зв`язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, після чого працівником поліції було запропоновано проїхати в КНП “Борщівську міську лікарню” для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Спершу ОСОБА_1 погодився проїхати в медичний заклад, однак в подальшому за рекомендаціями своєї дружини відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі КНП “Борщівська міська лікарня” (21:57:30-21:57:40 — час на відеозаписі export-j5ck4.mp4). Надалі ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Ці докази суддя вірно визнав належними, допустимими та достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта про те, що направлення на медичний огляд йому не оголошувалося спростовуються сукупністю наявних доказів, зокрема відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було вголос повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Твердження апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду також спростовуються даними відеозапису долученого до матеріалів справи, з якого чітко вбачається неодноразова відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі в медичному закладі КНП «Борщівська міська лікарня», що зафіксовано у проміжку часу (21:57:30-21:57:40 — час на відеозаписі export-j5ck4.mp4), а також відображено в акті огляду та протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції не доставили його до медичного закладу, не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, оскільки обов`язок поліцейських щодо доставлення особи до закладу охорони здоров`я виникає лише за наявності згоди водія на проходження огляду, тоді як у даному випадку така згода була відкликана самим апелянтом, про що свідчать матеріали відеофіксації.

Доводи ОСОБА_1 про введення його працівниками поліції в оману щодо правових наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння є голослівними, оскільки з відеозапису вбачається, що йому були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження огляду відповідно до вимог чинного законодавства.

Твердження апелянта про істотні порушення вимог ст. 266 КУпАП, зокрема щодо невідсторонення його від керування транспортним засобом, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, який сам по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Посилання апелянта про відсутність достатніх та беззаперечних доказів його вини спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на медичний огляд, свідоцтвом про повірку газоаналізатора та відеозаписом з нагрудної камери, які в своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Таким чином, встановлена сукупність доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав для скасування постанови не вбачаю.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП слід залишити без змін, а подану ним апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя