Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №465/4971/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/4971/25

2/465/1634/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.01.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:

позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_2 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року уповноважений представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованість за кредитним договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18.08.2017 у розмірі 120 125,86 грн, що складається із:

43 100,00 грн - заборгованості за тілом кредиту,

77 025,86 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.08.2017, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, текст якого розміщувався на Інтернет-сторінці Банку (https://ideabank.ua/sites/default/files/2019-11/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%2012.12.16-16.04.18.pdf) між Банком та відповідачем укладено Угоду № С15.977.77371 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.

За умовами указаного договору відповідач отримала кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку НОМЕР_3 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_4 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24 % річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. 00 коп. Ліміт кедитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 18749 грн. Враховуючи те, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна клієнту протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком у межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.

За доводами позивача, Банк свої зобов`язання згідно з кредитним договором виконав повністю. Однак, відповідач, здійснивши останній платіж із поповнення поточного рахунку 31.05.2022 взятих на себе зобов`язань не дотрималась, тим самим порушивши істотні умови договору, внаслідок чого утворилась указана заборгованість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025, матеріали позову надійшли до провадження судді Франківського районного суду м. Львова Кузя В.Я. (а.с.33).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 35-36).

Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 26.06.2025 направлена відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, скерованим за її зареєстрованим місцем проживання. Однак, повернулася на адресу суду без вручення (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта» 0610266126304), із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається врученою відповідачу 06.08.2025 (а.с. 38, 42).

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі розпорядження керівника апарату №444/Р від 21.10.2025, відповідно до п.2.3, п.п.2.3.43, 2.3.44, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 465/4971/25.

Згідно з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 указана справа передана до провадження судді Баран О.І. (а.с. 40).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24.10.2025 цивільну справу прийнято до провадження судді Баран О.І., розгляд справи вирішено здійснювати з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 43-44).

Судові засідання у справі призначалися неодноразово: 03.12.2025 та 21.01.2026.

У чергове судове засідання, призначене на 21.01.2026, сторони повторно не з`явились.

У прохальній частині позову, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, представник позивача просив про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 2, 2-зворот).

Відповідач про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими на його зареєстроване місце проживання (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта» R067032511128, R067056018830). Однак, такі повернулися на адресу суду без вручення у зв`язку із відсутністю адресата за указаною адресою (а.с.41, 49-52, 55-56).

Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Втім, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява № 73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine», https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-208971%22]}), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Для належного повідомлення відповідача про час і місце судових засідань суд також вжив заходів для направлення йому SMS-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber», які йому доставлено 11.12.2025 на абонентський номер телефону НОМЕР_2 , який, за даними банку, є фінансовим номером телефону відповідача (а.с. 54 зворот).

Крім цього, відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 46).

Відтак, судом виконано покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та створено всі можливості для належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав і обов`язків. Однак, він такими не скористався, відзиву на позовну заяву не подав та допустив повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 18.08.2017 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, укладено Угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С15.977.77371 (надалі - Договір) (а.с. 4).

Пунктом 2 Договору встановлено відкриття Клієнту поточного рахунку НОМЕР_4 у валюті гривня (надалі - Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard (надалі - Кредитна картка) (п. 2 Договору) (а.с. 4).

Сторони також домовились про умови встановлення відновлюваної Кредитної ліні по поточному рахунку (надалі - Кредитна лінія та/або Кредит):

- максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн (п. 3.1. Договору);

- ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди - 18749,00 грн (враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень (п. 3.1. Договору);

- процентну ставку за користування коштами Кредитної лінії - 24.0000% річних (п.3.3 Договору).

Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та Договором здійснюватимуться згідно умов Договору, Типового графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua. Підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою та з загальною вартістю кредитної лінії, які зазначені в п.5.11 цієї Угоди (п. 4 Угоди)

Відповідно до п. 5. Угоди, передбачено, що Укладаючи цю Угоду про відкриття Кредитної лінії обслуговування Кредитної картки Сторони погодились, що Клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.deabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (а.с. 4).

Згідно пункту 5.3 Договору, клієнт заявляє та гарантує, що уся Інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даній Угоді та кредитній справі Клієнта у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов`язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням Угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної Угоди йому вручено Банком при підписанні даної Угоди, умови даної Угоди та Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформацію про нього, а також третім особам, у випадку невиконання Клієнтом взятих на себе зобов`язань (а.с.4).

У п. 8. Угоди передбачено, що всі зміни та доповнення до цієї Угоди оформлюються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цієї Угоди, які набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами представниками сторін та скріплені печаткою Банку (а.с. 4 зворот).

До позовної заяви позивачем додано Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартна форму), із підписом відповідача (а.с. 6). Зміст Паспорта споживчого кредиту узгоджується зі змістом Договору.

Випискою по рахунку НОМЕР_3 , за період 05.09.2016 - 12.05.2025 підтверджується, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши кошти в кредит в межах встановленого ліміту. Позичальник активно користувався кредитними коштами (а.с.17-24).

Згідно з випискою по рахунку заборгованість відповідача становить 120 125,86 грн і складається із:

43 100,00 грн - заборгованості за тілом кредиту,

77 025,86 грн - заборгованості за простроченими відсотками

Супровідним листом від 04.03.2025 вих.№12.4.2/С15.977.77371 АТ «Ідея Банк», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, скерованим відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання (0601120180570), направив позичальнику вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, у якій вимагав терміново, упродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами всього у розмірі 120 125,86 грн (а.с. 26-27).

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

Оцінка суду.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору. Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право -обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц.

Суд вважає доведеним факт надання Банком грошових коштів (кредиту) відповідачу.

Дослідивши наявну у матеріалах справи виписку судом встановлено, що її дані повністю відповідають наданому позивачем розрахунку та вимозі від 04.03.2025 №12.4.2/С15.977.77371 АТ «Ідея Банк», про усунення порушень кредитних зобов`язань.

За змістом зазначеної виписки відповідач отримала кредитні кошти, користувалась ними та частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення.

Встановлено, що суми вказані в розрахунку заборгованості, вимозі та в банківській виписці збігаються. Відтак, розмір заявленої банком заборгованості підтверджено.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком відповідача, як позичальника, а не позивача, чого зроблено при розгляді даної справи не було.

Будь-яких даних, що відповідач у добровільному порядку в повному обсязі або хоча б частково погасив нараховану заборгованість за кредитним договорам матеріали справи не містять.

Відтак, відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення ним заборгованості та спростування доводів представника позивача про її наявність.

Оскільки станом на день розгляду справи борг за кредитним договором відповідачем не повернуто, відзиву на позов на надано, розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надіслано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 3028,00 грн. судового збору (а.с. 3).

Позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а тому судовий збір потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 120 125 (сто двадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 86 копійок заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 23.01.2026.

Суддя: Баран О.І.