Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №455/2299/25 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2299/25

Провадження № 2/455/225/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів,

В С Т А Н О В И В:

04.11.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 32615,62 гривень за період з 23.02.2024 по 01.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18 квітня 2024 року Старосамбірським районним судом Львівської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї шостої із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.02.2024 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою. На виконання рішення судом видано виконавчий лист №455/467/24 23.04.2025 року та державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Мартою Олегівною, відкрито виконавче провадження №77992233. Зазначає, що згідно розрахунку заборгованості по аліментах станом на 31.08.2025 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів на суму 32615,62 грн. за період з 23 лютого 2024 року по 31 серпня 2025 р., відповідач умисно не виконує рішення суду. Також зазначає, що відповідно до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Загальний розмір пені з 23 лютого 2024 року по 01.09.2025р, становить 100377,07 грн. Враховуючи, що розмір заборгованості становить 32615,62 грн, то розмір пені (неустойки) обмежується даною сумою заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 11.11.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стецяк В.М. в судове засідання не з`явилися, проте від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, заперечень щодо ухвалення заочного рішення немає.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку представника позивачки, яка не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.04.2024 року (а.с.8-12) вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї шостої із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову – 23.02.2024 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Постановою державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.05.2025 (а.с.7) відкрито виконавче провадження ВП №77992233 з виконання виконавчого листа №455/467/24 виданого 23.04.2025 на підставі вищевказаного рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 25.09.2025 №В-2/АСВП77992233 у виконавчому провадженні ВП №77992233 за виконавчим листом №455/467/24 виданим 23.04.2025 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17-19), у відповідача ОСОБА_2 за період з 23 лютого 2024 року по 31 серпня 2025 року наявна заборгованість за несплату аліментів у загальному розмірі 32615,62 гривні.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд враховує, що сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання в силу приписів ст.ст. 198, 199 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 201 Сімейного кодексу України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно положень ст.195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна немає договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" визначено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Також суд враховує правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц, яка зазначила, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах, відповідачем сплата аліментів не проводилася в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, що відповідно до ст.196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів того, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин та відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів суду не надано, розрахунок заборгованості по аліментах за вищевказаний період, за який позивачка просить стягнути пеню, не спростовано та відомості щодо наявності спору щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів відсутні.

Також, будь-яких доказів наявності підстав для зменшення розміру пені з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів відповідачем суду не надано, та матеріали справи не містять.

Згідно наведеного у позовній заяві розрахунку пені, загальний розмір пені з 23 лютого 2024 року по 01 вересня 2025 року становить 100377,07 грн, проте з огляду на положення ч.1 ст.196 СК України розмір пені позивачем обмежено до 100% заборгованості, тобто до 32615,62 гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача ОСОБА_2 відповідальності за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 23 лютого 2024 року по 01 вересня 2025 року, у вигляді неустойки (пені) у розмірі 100 відсотків заборгованості, що становить 32615,62 гривні, отже позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268,274,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_2 ), жительки АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 32615 (тридцять дві тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Кушнір