Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №336/8976/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/8976/25

Номер провадження: 1-кп/336/667/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, військовослужбовця за мобілізацію, який перебував на посаді стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №288 від 09.07.2024, старшого солдата ОСОБА_5 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 липня 2024 року №187-РС на посаду стрільця-снайпера З механізованого відділення З механізованого взводу1 механізованої роти 1 механізованого батальйону вважати таким, що з 09 липня 2024 року прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64)2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до цього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»

воєнний стан - це особливий правовий режим, шо вводиться в Україні або в окремих ії місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_5 вілповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. І-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, старший солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обовязки, передбачені зазначеним вище законодавством, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №319 від 09.08.2024 старший солдат ОСОБА_5 вибув у щорічну відпустку на 15 днів з 09 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року у місто Черкаси. Разом із тим старший солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах военного стану, з метою ухилення від військової служби, 24.08.2024 вчасно, без поважних причин, не з`явився на службу з відпуски, до місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване поблизу АДРЕСА_3 , після чого, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляє та незаконно перебував за межами місця служби до 15.08.2025, до моменту його затримання слідчим ТУ ДБР у м. Мелітополі.

Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення, згідно яких він, будучи з 09.07.2024військовослужбовцем на посаді стрільця-снайпера З механізованого відділення З механізованого взводу1 механізованої роти 1 механізованого батальйону 24.08.2024 вчасно, без поважних причин, не з`явився на службу з відпуски, до місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , після чого, свої службові обов`язки не виконував, перебував за межами місця служби до 15.08.2025, до моменту його затримання слідчим ТУ ДБР у м. Мелітополі. У скоєному щиро розкаявся.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фктичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто нез`явлення на службу з відпустки, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, судом визнано його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказану обставину, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії особливо тяжких злочинів, фактичні обставини вчиненого, що полягли у свідомому дезертирстві в умовах воєнного стану, суд враховує і особу винуватого, склад його сім`ї та стан здоров`я: не інвалід, не обліках у лікарів не перебуває, проходить військову службу, характеризується задовільно, має постійне місце проживання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі на найнижчій межі санкції закону про кримінальну відповідальність.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так й іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Клопотань про обрання запобіжного заходу не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 75, 408 КК України, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати від дня фактичного звернення вироку суду до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення в період часу з 15.08.2025 по 06.10.2025, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченим, захисникам, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченим, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також роз`яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1