Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №297/4210/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/4210/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., ррозглянувши клопотання адвоката Гринчук І.С., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про участь в режимі відеоконференції судового засідання у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Судове засідання у вказаній справі призначено на 23 січня 2026 року о 09 годині 10 хвилин.

Разом з тим, 23.01.2026 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника Гринчук І.С. про участь в режимі відеоконференції судового засідання у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Клопотання мотивує тим, що у зв`язку з неможливістю безпосередньої участі в судовому засідання через віддаленість суду від місця провадження адвокатської діяльності – відсутня можливість брати участь в даному судовому засідані в приміщенні Берегівського районного суду Закарпатської області.

Дослідивши клопотання адвоката Гринчук І.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У зв`язку з тим, що Кодексом про адміністративні правопорушення України не встановлено вимог щодо розгляду справ в режимі відеоконференції, а тому, з урахуванням усталеної судової практики виникає необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального законодавства.

Пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 336 КПК України передбачено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, а також наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.

Таким чином, проведення судового засідання в режимі відеоконференції є винятком із загального правила, і відповідні ухвали мають бути мотивовані належним чином певними обставинами, які унеможливлюють або роблять недоцільним проведення судового засідання у звичайному режимі.

Частина 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відтак, клопотання має бути обґрунтованим, тобто містити причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними посиланнями на докази неможливості такої участі.

Однак у своєму клопотанні захисник Гринчук І.С. не наводить виключних об`єктивних обставин, які б дали підстави проводити дане судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду, всупереч положенням ст. 336 КПК України.

Окрім того, віддаленість учасників судового розгляду від місцезнаходження суду чи перебування їх в іншому населеному пункті, не є підставою для підтвердження необхідності участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та не позбавляє можливості особи з`явитись у судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

При цьому, захисником не дотримано вимог ч. 4 ст. 336 КПК України щодо строку звернення до суду з вказаним клопотанням та надіслання копії вказаного клопотання іншим учасникам кримінального провадження.

Таким чином, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника Гринчук І.С. про участь судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Керуючись ст. 336 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – Тулін Р.А.про участь в режимі відеоконференції судового засідання у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Іван ІЛЬТЬО