Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №574/920/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №574/920/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.

Номер провадження 33/816/889/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М., адвоката Латишевої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

установив:

Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 17 жовтня 2025 року близько 18 год. 05 хв. в м. Буринь по вул. Успенський шлях керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт вказує на те, що місцевий суд розглянув справу у його відсутність, чим порушив його право на захист. Крім того, у справі відсутні докази, які б підтверджували факт його керування транспортним засобом, а висновки суду першої інстанції зроблені на підставі припущень.

До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений, свої доводи він виклав у апеляційній скарзі і під час апеляційного перегляду він був представлений професійним адвокатом, апеляційний суд вирішує розглянути справу без його особистої участі.

Вислухавши доводи захисника Латишевої В.О., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в статті 251 КУпАП.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на належних, допустимих і достатніх доказах.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486214 від 17 жовтня 2025 року, у якому зафіксовані обставини правопорушення. Даний протокол складений з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, має підпис посадової особи, яка його склала та підпис ОСОБА_1 . Заперечень до протоколу внесено не було.

Роздруківкою показників приладу Алкотест № 6820, підтверджується, що результат тесту на алкоголь з ОСОБА_1 склав 0.82 ‰.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що складений поліцейським і засвідчив позитивну пробу на алкоголь у ОСОБА_1 . При цьому, сам ОСОБА_1 погодився із результатами тесту, про що засвідчив своїм підписом у акті.

Відеозаписом з бодікамер поліцейських, на якому зафіксовано процес зупинки транспортного засобу, ідентифікацію водія та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо на місці зупинки.

У даній справі поліцейськими було застосовано технічний засіб відеозапису від початку і до кінця проведення процедури огляду без залучення двох свідків, що відповідає правилам частини другої статті 266 КУпАП, за якою залучення свідків є обов`язковим у разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечував результату огляду, погодився з ним та фактично визнав факт вживання алкогольних напоїв, що додатково підтверджує достовірність отриманих доказів і виключає сумніви щодо правильності проведення огляду.

Зазначені у апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 про недоведеність факту керування ним транспортним засобом є безпідставними та не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Як убачається з долучених до матеріалів провадження відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції протягом кількох хвилин безперервно рухалися за автомобілем Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , після чого зазначений транспортний засіб було зупинено. Відеофіксація містить послідовний та логічно завершений запис подій: рух транспортного засобу проїзною частиною, його зупинку на законну вимогу поліцейських, а також подальше спілкування з водієм, який перебував за кермом автомобіля.

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був ідентифікований як водій, не заперечував факту керування автомобілем та не заявляв, що керування транспортним засобом здійснювала інша особа і інших осіб в його автомобілі не було, що додатково виключає будь-які сумніви у керуванні ним транспортним засобом.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є доведеним належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції за його відсутності є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі наявності даних про своєчасне повідомлення такої особи про час і місце розгляду справи та за відсутності клопотання про відкладення її розгляду. Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у розгляді справи за частиною першою статті 130 КУпАП не є обов`язковою.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вперше викликався у судове засідання на 13 листопада 2025 року, однак у цей день він не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 26 листопада 2025 року.

26 листопада 2025 року, ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням йому можливості скористатися послугами захисника, яке було задоволено місцевим судом.

Будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання призначене на 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин суд першої інстанції діяв у межах наданих законом повноважень і правомірно розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, апеляційний суд враховує, що право на захист не зводиться виключно до особистої присутності особи в судовому засіданні, а передбачає реальну можливість знати про розгляд справи, надавати пояснення, докази, заявляти клопотання та оскаржувати судове рішення. ОСОБА_1 такою можливістю був наділений, однак не скористався нею з власної ініціативи.

Також, апеляційний суд враховує, що відповідно до положень КУпАП апеляційний перегляд не обмежується виключно перевіркою формальної законності постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд є судом, який повторно перевіряє обставини справи, оцінює докази, а також має повноваження самостійно встановлювати фактичні обставини, у тому числі шляхом безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

Таким чином, навіть за умови неявки ОСОБА_1 до суду першої інстанції, право на ефективний судовий захист було забезпечене в апеляційному провадженні, де були розглянуті доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 не призвів до обмеження його права на захист, не вплинув на повноту з`ясування обставин справи та не є істотним порушенням процесуальних норм, яке могло б бути підставою для скасування законної й обґрунтованої постанови.

Таким чином, у ході розгляду справи не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскарженої постанови, а тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний