Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №589/5040/23 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м.Суми

Справа №589/5040/23

Номер провадження 22-ц/816/30/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року у складі судді Лєвші С.Л., ухвалене у м. Шостка Сумської області,

в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»)пред`явив до суду указаний позов, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 11 вересня 2017 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 23 серпня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 42042,27 грн, яка складається із: 37007,76 грн – заборгованості за кредитом; 5034,51 грн – заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 11 вересня 2017 року у розмірі 42042,27 грн станом на 23 серпня 2023 року та судові витрати.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за договором № б/н від 11 вересня 2017 року в розмірі 37007 грн 76 коп. та суму судового збору в розмірі 2362 грн 59 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів за користування кредитними коштами та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що окрім анкети-заяви позичальник також 11 січня 2022 року підписав Заяву про приєднання до умов і правил надання послуг та Паспорт споживчого кредитування. Суд не надав правової оцінки зазначеним документам. Підписання відповідачем 11 січня 2022 року указаної Заяви свідчить про домовленість сторін про зміну умов кредитування за укладеним договором. Погоджена сторонами договору процентна ставка за користування кредитними коштами для карт Універсальна Gold становить 40,8% (пункт 1.3.).

Пункт 1.4 передбачає порядок повернення кредиту, що здійснюється, зокрема, шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, першого числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та відсутності прострочених зобов`язань клієнта.

Пунктом 1.5 договору визначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, які полягають у нарахуванні пені та підвищеного розміру процентної ставки, яка для карт Універсальна Gold становить 81,6 %.

Звертає увагу суду також на ту обставину, що вимог про визнання цього договору недійсним в цілому або його частин, про зміну або розірвання договору відповідач не заявляв. Відтак, виходячи з презумпції правомірності правочину, доведеним є факт існування між сторонами договірних правовідносин, які виникли між ними на підставі підписаної Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 11 вересня 2017 року та 11 січня 2022 року, з яких вбачається, що сторонами були узгоджені істотні умови кредитування, у тому числі порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Заявник апеляційної скарги зауважує, що відсотки у розмірі 5034,51 грн нараховані банком за процентною ставкою 40,8% після 11 січня 2022 року, тобто після узгодження сторонами умов кредитування, як і передбачено Заявою, тому вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати до апеляційного суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в установлений строк, проте подав довідку АТ КБ «ПриватБанк» про відсутність у нього заборгованості перед банком станом на 08 грудня 2025 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, що 11 вересня 2017 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 24).

11 січня 2022 року ОСОБА_1 також підписав Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої позичальнику наданий кредит у безготівковій формі, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі строком на 12 місяців з пролонгацією ( пункт 1.2.). Для карт Універсальна Gold фіксована процентна ставка становить 40,8% річних (пункт 1.3.).

Порядок повернення кредиту, визначений у пункті 1.4 заяви, передбачає, що повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, першого числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та відсутності прострочених зобов`язань клієнта;

шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення

Пунктом 1.5 договору визначено, що наслідком прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, є, зокрема підвищений розмір процентної ставки, який для карт Універсальна Gold становить 81,6 % річних.

Відповідно до довідки банку ОСОБА_1 були надані наступні кредитні картки №№ НОМЕР_1 (дата відкриття – 09 липня 2017 року, термін дії - 07/21, тип картки – карта «Універсальна»); НОМЕР_2 (дата відкриття – 04 травня 2019 року, термін дії – 01/23, тип карти – Карта Універсальна Gold); НОМЕР_3 (дата відкриття – 02 червня 2023 року, термін дії – 06/27, тип карти – Карта Універсальна Gold) (а.с. 12).

З довідки про зміну умов кредитування вбачається, що 04 травня 2019 року на рахунок відповідача був встановлений кредитний ліміт у розмірі 1000 грн, 26 березня 2020 року кредитний ліміт зменшено до 0 грн, а 11 січня 2022 року - збільшений до 37000 грн; 21 січня 2023 року кредитний ліміт встановлений на рівні 0 грн ( а.с. 11).

Крім того, банк надав Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 11 січня 2022 року (а.с. 25-29).

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна», долучений позивачем підпису позичальника не містить (а.с. 30).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 11 вересня 2017 року станом на 23 серпня 2023 року становить 42042,27 грн, яка складається із: 37007,76 грн – заборгованості за кредитом; 5034,51 грн – заборгованості за відсотками за користування кредитом (а.с. 8-10).

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку не повернені, а тому підлягають стягненню з відповідача. В частині вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначив про те, що сторони договору не погодили розмір відсоткової ставки, а тому відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками місцевого суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначені положення процесуального закону апеляційний перегляд справи здійснюється в межах заявлених вимог, тобто в частині позову вирішення про стягнення процентів за користування кредитними коштами, в іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В даній справі банк на підтвердження своїх позовних вимог надав, зокрема, Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 11 вересня 2017 року підписану ОСОБА_1 (а.с. 24), а також Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, яку ОСОБА_1 підписав 11 січня 2022 року стилусом на планшеті.

Підпунтом 5 п. 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затв. постановою Правління Національного Банку України 13 грудня 2019 року № 151 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

З наведеного вбачається, що заява від 11 січня 2022 року була підписана відповідачем цифровим власноручним підписом у відповідності до приписів Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затв. постановою Правління Національного Банку України 13 грудня 2019 року № 151

Таким чином, позивач довів факт зміни сторонами умов договору відповідно до заяви від 11 січня 2022 року, згідно з якими визначена оплата за користування кредитними коштами становить 40,8% річних.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідача, а тому не є частиною укладеного кредитного договору.

Стосовно підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту слід зазначити, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

З довідки банку про видані картки вбачається, що станом на дату узгодження сторонами зміни умов кредитування – 11 січня 2022 року в користуванні ОСОБА_1 перебувала картка «Універсальна Gold» і саме 11 січня 2022 року позичальнику був збільшений кредитний ліміт з 0 грн до 37000 грн.

Вказана обставина у сукупності із підписаною відповідачем заявою від 11 січня 2022 року свідчать про те, що сторонами на момент узгодження змін до договору про надання банківських послуг було визначено отримання кредиту на умовах для карт «Універсальна Gold» з розміром процентної ставки 40,8% річних, а у разі прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, - 81,6 % річних.

Отже висновки суду першої інстанції щодо неузгодженості сторонами розміру процентної ставки за користування кредитними коштами спростовуються матеріалами справи.

Із розрахунку АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за відсотками станом на 23 серпня 2023 року становив 5034,51 грн.

Стосовно наданого відповідачем апеляційному суду нового доказу, а саме довідки про відсутність заборгованості перед банком станом на 08 грудня 2025 року, колегія суддів вказаний доказ не приймає, як такий, що поданий з порушенням порядку та строку його подання, визначеного процесуальним законом.

Крім того, позивач своєї позиції по справі не змінив, із заявою про відмову від апеляційної скарги до апеляційного суду не звертався, відтак апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень статті 367 ЦПК України.

За встановлених обставин справи, рішення суду на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами з ухваленням нового рішення у цій частині про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 5034,51 грн.

Відповідно до приписів ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України рішення місцевого суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат підлягає зміні, з відповідача на користь банку підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 2684 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, на його користь з ОСОБА_1 також підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374; 376; 381-382 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року скасувати в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Другий абзац резолютивної частини рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року викласти у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» суму заборгованості за договором № б/н від 11 вересня 2017 року в розмірі 42042,27 грн, з яких: 37007,76 грн – заборгованість за кредитом, 5034,51 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.»

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 2684 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

А. П. Сидоренко