Рішення від 15 грудня 2025 р. у справі №748/3307/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1592/25

Єдиний унікальний № 748/3307/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2025 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, треті особи: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Чернігівська районна державна адміністрації Чернігівського району Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, –

В С Т А Н О В И В :

03.10.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить:

1) встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право, в порядку спадкування за законом, на земельну частку (пай) в КСП «Кархівське», розміром 4,64 га, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату ЧН № 0109296 на право на земельну частку (пай), виданого на підставі рішення № 387 Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 27.08.1996 р. (сертифікат ЧН № 0109296 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 296 від 08.11.1996 р.), яке позивач успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 .

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) по КСП «Кархівське» розміром 4,64 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай). Заповіт спадкодавцем складений не був, а її донька ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті матері була зареєстрована та постійно проживала разом з нею за однією адресою, у зв`язку з чим вважається такою, що прийняла спадщину, однак за життя спадкові права не оформила, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена не була.

Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на все належне їй майно, у тому числі на прийняту, але не оформлену земельну частку (пай) по КСП «Кархівське». Позивач є донькою померлої ОСОБА_2 та спадкоємицею першої черги за законом, що підтверджується наданими суду доказами, у зв`язку з чим вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за результатами чого була заведена спадкова справа.

Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право на земельну частку (пай), що унеможливлює оформлення спадкових прав у позасудовому порядку. При цьому позивач фактично прийняла спадщину, однак з незалежних від неї причин не має можливості реалізувати своє право на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення.

Крім того, позивач зазначає, що у поданих документах наявні розбіжності у написанні прізвища спадкодавців, а саме у свідоцтві про народження позивача та свідоцтві про народження її матері прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть бабусі зазначено прізвище « ОСОБА_5 », а в окремих довідках органу місцевого самоврядування використовується інше написання цього ж прізвища, що унеможливлює однозначне підтвердження родинних відносин між позивачем, її матір`ю та бабусею у нотаріальному порядку та зумовлює необхідність встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку для реалізації спадкових прав.

Таким чином, позивач звертається з даною позовною заявою до суду, оскільки прийняла спадщину за законом, проте не має можливості оформити право власності на земельну частку (пай) у нотаріальному порядку та потребує судового захисту шляхом встановлення факту родинних відносин і визнання права на спадкове майно.

Ухвалою судді від 09.10.2025 р. провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 18.11.2025 р., а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою судді від 18.11.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін на 16.12.2025 р.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в підготовче засідання не забезпечив явку свого представника, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують. При винесенні рішення покладаються на думку суду.

Третя особа 1 – Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області в підготовче засідання не забезпечили явку свого представника, надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Третя особа 2 – Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівського району Чернігівської області не забезпечили явку свого представника, надали на вимогу суду копію спадкової справи № 1121/2004 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та копію спадкової справи № 516/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Крім того, представник просила розглядати дане підготовче засідання без її участі.

Третя особа 3 – ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області не забезпечили явку свого представника, не надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_7 , що підтверджується її Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 15, де в графах «батько» та «мати» прізвище останніх записано російською мовою як « ОСОБА_4 . Також прізвище народженої дитини зазначено російською мовою як « ОСОБА_4 ». (а.с.12).

Крім того, ОСОБА_6 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_8 » у зв`язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_2 , актовий запис № 3. Так, у даному документі прізвище дружини, позивача по справі, записано як « ОСОБА_4 ». (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 , актовий запис № 22. Прізвище померлої записано як « ОСОБА_4 » (а.с.13).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 37, вбачається, що прізвище ОСОБА_7 зазначено як « ОСОБА_10 ». Таке саме написання прізвища міститься у відомостях про її батьків, при цьому у графі «мати» вказано ОСОБА_3 (а.с.15).

Відповідно до довідки № 187 від 13.06.2025 р., яка видана Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області Кархівським старостинським округом, встановлено, що ОСОБА_3 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані і проживали її: дочка ОСОБА_2 , 1939 р.н., онука ОСОБА_1 , 1977 р.н., правнук ОСОБА_11 , 1999 р.н. (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_5 , актовий запис № 94. Прізвище померлої записано як « ОСОБА_4 » (а.с.14).

Згідно із довідкою № 188 від 13.06.2025 р., яка видана Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області Кархівським старостинським округом, встановлено, що ОСОБА_2 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрована і проживала одна (а.с.14 зворот).

Згідно із наданої інформації від 15.07.2025 р. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, встановлено, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації № 387 від 27.08.1996 р. отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0109296 по КСП «Кархівське» Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, про що 08.11.1996 р. в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зроблений запис № 296. Розмір земельної частки (паю) 4,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Державний акт на право власності на землю взамін вище зазначеного сертифіката ОСОБА_3 не видавався (а.с.17).

Згідно із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82074647 від 02.08.2025 р. наданий Чернігівською районною державною нотаріальною конторою, встановлено, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справ № 516/2019, місце заведення: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, дата заведення: 21.08.2019 р. (а.с.9).

Відповідно до наданих пояснень по спадковій справі від 10.09.2025 р. Чернігівською районною державною нотаріальною конторою, встановлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме на право на земельну частку (пай) в КСП «Кархівське» Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, розміром 4,64 в умонвих кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке із слів позивача входить до складу спадщини, та належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, не має можливості у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на вищевказане майно – сертифікат на право на земельну частку (пай). Також у даному поясненні зазначено, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину (а.с.8).

Чернігівська районна державна нотаріальна контора ОСОБА_12 надали завірену копію спадкової справи № 1121/2004 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.33-35).

Згідно із заяви № 1419, яка надійшла до держконтори 17.12.2004 р. від ОСОБА_2 , спадкова справа № 1121/2004, встановлено, що остання прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї матері ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Інших спадкоємців згідно ст. 1241 ЦК України немає. Спадкове майно складається з: житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.35).

Відпповідно до заповіту від 18.11.1999 р., який посвідчений Вареник Н.З., секретарем виконкому Кархівської сільської ради Чернігівського району та області, зареєстрований в реєстрі за № 24, встановлено, що ОСОБА_3 жителька с. Кархівка, Чернігівського району та області, на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: все її майно та будівлі і взагалі все те, що належить їй на день її смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося на що за законом вона матиме право заповідає ОСОБА_2 (а.с.34).

Чернігівська районна державна нотаріальна контора ОСОБА_12 надали завірену копію спадкової справи № 516/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.36-46).

Відповідно до заяви № 1788, яка надійшла від ОСОБА_6 до Чернігівської районної державної нотконтори, спадкова справа № 516/2019, встановлено, що ОСОБА_6 прийняла спадщину за законом, як спадкоємець першої черги, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 (а.с.36).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 910866, встановлено, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 07.12.2005 р. № 619 є власником земельної ділянки площею 0,4077 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Смолинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, де цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010983900151 (а.с.39).

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 911524, встановлено, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 07.12.2005 р. № 619 є власником земельної ділянки площею 3,9399 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Кархівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, де цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010983900041 (а.с.48).

Відповідно до заяви № 1305 ОСОБА_6 , яка надійшла до контори 16.09.2021 р., спадкова справа № 516/2019, встановлено, позивач прийняла по заяві № 1788 від 21.08.2019 р. спадкове майно після за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 . Крім того, інших спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України – немає. Пережившого чоловіка немає (а.с.41).

Згідно із Свідоцтвами про право на спадщину за законом від 16.09.2021 р. спадкова справа № 516/2019, зареєстровані в реєстрі за № 1-709 та № 1-710, встановлено, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_6 , де спадщина, на яку видані ці свідоцтва складається з:

1) земельної ділянка площею 0,4077 га в межах згідно з планом, розташованої на території Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.41 зворот);

2) земельної ділянки площею 3,9399 га в межах згідно з планом, розташованої на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.42).

Щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника тощо. Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, що відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 її прізвище зазначено як « ОСОБА_10 », при цьому у графі «мати» вказано ОСОБА_3 , що підтверджує наявність між ними родинних відносин. Водночас у свідоцтвах про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у свідоцтві про народження позивача, а також у довідках органу місцевого самоврядування прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », що свідчить про різні варіанти написання одного і того ж прізвища.

Суд приходить до висновку, що зазначені розбіжності у написанні прізвища виникли внаслідок перекладу з російської на українську мову та унеможливлюють підтвердження родинних відносин у нотаріальному порядку. Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлення якого є необхідним для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Таким чином, суд визначив, що вимога про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/96 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», встановлено, що паювання підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Основним документом, що посвідчує право власності на право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), який видається громадянам єдиного в Україні зразка, а його реєстрації проводиться відповідно районною державною адміністрацією (Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарського підприємства і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 р., ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 р.), а копія такого сертифіката згідно з п. 7 глави 7 розділу І Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину залишається у справах нотаріуса.

Право на земельну частку (пай) згідно п. 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У ч. 9 ст. 5 Земельного Кодексу України 1990 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частину землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч. 6 і ч. 7 ст. 6 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійнюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема в порядку спадкування.

Згідно із ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оцінюючи матеріали справи у сукупності, суд бере до уваги, що позивач після смерті своєї матері ОСОБА_2 , як єдина спадкоємиця першої черги за законом, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, право власності на які було оформлено за життя спадкодавця та підтверджувалося державними актами. Це свідчить про належне прийняття позивачем спадщини після смерті матері та можливість нотаріального оформлення спадкових прав за наявності правовстановлюючих документів.

Суд також бере до уваги, що після смерті ОСОБА_3 інших спадкоємців, які мали б право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, не встановлено. При цьому за життя ОСОБА_3 було складено заповіт, яким усе належне їй майно заповідано її доньці ОСОБА_2 , що свідчить про перехід до останньої всього обсягу спадкових прав на майно матері, у тому числі на право на зазначену земельну частку (пай).

Разом з тим, спірна земельна частка (пай) в КСП «Кархівське» первісно належала бабусі позивача ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), при цьому після її смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, однак за життя не оформила спадкові права на зазначений пай. Після смерті ОСОБА_2 позивач, як єдина спадкоємиця першої черги за законом, набула право на спадкування спірної земельної частки (пай), однак у зв`язку з відсутністю у позивача сертифіката на право на земельну частку (пай) нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно. За таких обставин суд доходить висновку, що визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом є належним та ефективним способом захисту її права і відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 10, 12, 13, 16, 76, 80, 81, 89, 188, 247, 258, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216-1218, 1261, 1276, 1296 ЦК України, ст. ст. 22, 23 ЗУ України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04412509, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50), треті особи: Чернігівська районна державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ: 02901782, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48), Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04061688, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48), Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 39764881, місцезнаходження: м. Чернігів, просп. Миру, буд. 14), про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право, в порядку спадкування за законом, на земельну частку (пай) в КСП «Кархівське», розміром 4,64 га, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі сертифікату ЧН № 0109296 на право не земельну частку (пай), виданого на підставі рішення № 387 Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 27 серпня 1996 року (сертифікат ЧН № 0109296 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 296 від 08 листопада 1996 року), яке ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2025 року.

Суддя В.О. Кухта