Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №944/6845/25
Суддя: Матвіїв І. М.
Справа № 944/6845/25
Провадження №3/944/278/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.01.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
судом встановлено, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки 10 грудня 2025 року о 12 год 00 хв, внаслідок чого останній з 17 жовтня 2025 року не відвідує навчання у Державному навчальному закладі "Новояворівське вище професійне училище". Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, обіцяв у подальшому більш відповідально виконувати свої батьківські обов`язки щодо виховання сина. Просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №454457 від 11.12.2025 року, визнавальними поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не вбачається.
Беручи до уваги викладене, суддя дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність - не встановлено.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а тому вважається можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 , необхідно звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 22, 184, 283, 285 КУпАП, суддя,
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП - закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М.Матвіїв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua