Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №459/3728/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3728/25

Провадження № 2/459/1189/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Отчак Н.Я.,

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

21.10.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за Кредитним договором № 00-9851583 від 12.07.2024 у розмірі 10 134,00 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на правову допомогу.

В обгрунтування позову зазначив, що 12.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9851583 шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору відповідач отримав 4500 грн на споживчі потреби, на строк 360 днів із сплатою відсотків. Відповідач зобов`язувався в поряду та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. На виконання умов кредитного договору, 12.07.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-8987 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

20.01.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 10 134,00 грн, яка складається з: 5 175,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 959,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Ураховуючи наведене, представник позивача просить суд позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі, оскільки він добровільно свої зобов`язання не виконує.

Ухвалою від 23.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи на 28.11.2025, який востаннє відкладено на 21.01.2026, у зв`язку із витребуванням доказів у справі.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 12.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9851583 шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатору «28145», який був надісланий на номер мобільного телефону позичальника.

Згідно з п. 1.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сторони погодили, що сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 4500.00 гривень; тип кредиту – кредитна лінія; цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «8» лютого 2025( п. 1.2-1.3 Договору).

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено, що стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 договору.

Знижена процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів, визначеною в п. 1.4 договору (п. 1.5.2 Договору).

Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15.00% від суми кредиту, що складає: 675 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п. 3.5 цього договору.

У пунктах п. 1.7,1.8 Договору обумовлено нарахування та плату позичальником кредитодавцю процентів за користування кредитом, встановлено проценту ставку.

Згідно п. 2.8 Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 12.07.2024, сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 4500 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Окрім цього, до матеріалів справи долучено Правила надання коштів у кредит ТОВ «Макс Кредит», які затверджені наказом директора ТОВ «Макс Кредит» №05-01/24 від 05.01.2024.

Позичальник підтверджує, що йому було в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/ ( п.7.3 Договору).

Цього ж дня, ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатору «28145», підписав паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема, основні умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Також сторони узгодили графік щомісячних платежів за Договором, який містить інформацію про дату видачі кредиту 12.07.2024, кількість днів у розрахунковому періоді 360 днів (тобто до 07.07.2025), сума погашення кредиту – 4500грн, проценти за користування кредитом – 23186,25грн, комісія за надання кредиту –675грн, загальна вартість кредиту – 28361,25грн.

У відповідності до довідки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір ідентифікований Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовий ідентифікатор - 281450; час відправки ідентифікатора позичальнику – 12.07.2024 11:01; Номер телефону / електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 .

На виконання умов Договору ТОВ «Макс Кредит» 12.07.2024 перерахувало грошові кошти в сумі 4500,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , що підтверджується випискою АТ «Універсалбанк» від 16.01.2026 про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 12.07.2024 по 17.07.2024, з якої вбачається, що на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 4500 грн. З вказаної виписки також вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами.

Із детального розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «Макс Кердит» встановлено, що за боржником ОСОБА_1 за період з 14.02.2024 по 20.01.2025 обліковується заборгованість в сумі 10134грн, з яких: 4500 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 4959 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом, 675 грн - заборгованість за нарахованими комісіями.

20.01.2025 ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №20012025-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 10134,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 10134,00 грн., з яких: 5175,00 грн. заборгованість по кредиту, 4959,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою, дугою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно п.15 ч.1 ст.1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до ч.1,3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1-2 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як зазначалось вище, кредитний договір № 00-9851583 від 12.07.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор, який використано для підтвердження підписання договору.

Без здійснення вказаних дій відповідачем договір не був би укладений сторонами, відтак, цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

З огляду на викладене вище, суд вважає доведеним факт підписання ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтак укладення договору узгоджуються з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За наведених обставин, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками, суд виходить з наступного.

Так, із детального розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «Макс Кердит» встановлено, що за боржником ОСОБА_1 за період з 12.07.2024 по 20.01.2025 обліковується заборгованість в сумі 10134 гривень, з яких: 4500 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 4959 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користуванням кредитом, 675 грн - заборгованість за нарахованими комісіями.

Разом із тим, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором у загальній сумі 10134, з яких: 5175 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4959 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користуванням кредитом.

При цьому, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів за договором кредитної лінії № 00-9851583 від 12.07.2024 в розмірі 4500 грн., однак Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» розрахувало заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 5175 грн., включивши в цю суму, окрім тіла кредиту в розмірі 4500 грн., комісію за надання кредиту в розмірі 15,00% від суми кредиту, передбачену п.1.6. Договору, що складає 675,00 грн.

Тому суд вважає, що визначених законом підстав для стягнення з відповідача основної суми заборгованості більшої, аніж була видана відповідачу немає, а тому з відповідача у користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4500 грн., яка були отримана відповідачем внаслідок укладення договору.

При цьому, проценти за користування кредитом первісним кредитором нараховані за період з 12.07.2024 по 20.01.2025 у розмірі 4959 грн. за зниженою та стандартною процентними ставками за користування кредитом, та такі нарахування відбувались в порядку, передбаченому Договором та у межах строку кредитування, з умовами якого позичальник був ознайомлений.

З врахуванням наведеного, виконаний первинним позивачем ТОВ «Макс Кредит» розрахунок заборгованості по процентах за період 12.07.2024 по 20.01.2025 у розмірі 4959 гривень, суд вважає обґрунтованим.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: копію Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 №20/08/25-01 з додатками; додаткову угоду №25770857942 до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 №20/08/25-01; Акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000, 00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, пропорційності задоволених судом позовних вимог, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 гривень.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2261,05 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 00-9851583 від 12.07.2024 у розмірі 9459,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2261,05 гривень судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок судових витрат, понесених на правову допомогу.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21 січня 2026 року.

Суддя: Н. Я. Отчак