Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №464/122/26
Суддя: Беспальок О. А.
Справа № 464/122/26
пр.№ 2-а/464/14/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді – БЕСПАЛЬОК О.А.,
секретар судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до УПП у Львівській області ДПП про скасування постанови серії ЕНА №6442726 від 01 січня 2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1190 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 січня 2026 року близько 01 год. 38 хв. керуючи автомобілем Nissan Leaf, рухалася від автовокзалу по вул.Стрийській у напрямку с.Солонка, де була зупинена поліцейським. Інспектор повідомила, що причиною зупинки є відсутність освітлення заднього номерного знака, що нібито є порушенням Правил дорожнього руху. Водночас зазначає, що перед початком руху особисто очистила автомобіль від снігу та перевірила його технічний стан. На момент виїзду освітлення заднього номерного знака було справним, що виключає наявність умислу на порушення вимог ПДР. Несправність освітлення виникла безпосередньо під час руху, про що об`єктивно не могла знати, оскільки водій не має технічної можливості контролювати роботу підсвітки заднього номерного знака під час керування транспортним засобом у темну пору доби. Після зупинки одразу повідомила інспектора, що несправність виникла під час руху, та висловила готовність негайно усунути її на найближчій автозаправній станції або в іншому найближчому безпечному місці. Однак інспектор проігнорувала пояснення та без урахування обставин справи одразу винесла постанову про накладення штрафу, керуючись виключно фактом наявності несправності на момент зупинки. Вважає такі дії необґрунтованими, оскільки у її діях відсутній умисел, а несправність носила раптовий технічний характер та могла бути усунена негайно. На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову серії ЕНА №6442726 від 01 січня 2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позов залишено без руху.
13 січня 2026 року позивачка усунула недоліки позову.
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 22 січня 2026 року.
21 січня 2026 року представник відповідача УПП в Львівській області ДПП Вахула Р.О. подав відзив на позовну заяву з відеозаписом події. У задоволенні позову просив відмовити. Вказав, що доводи позивачки про перевірку технічного стану транспортного засобу перед початком руху спростовуються матеріалами відеофіксації (файл clip-0). Зокрема, на тайм-коді 01:52 позивачка прямо підтвердила, що не перевіряла роботу підсвітки номерного знака, чим порушила вимоги п.2.3.a ПДР України. Факт технічної несправності — відсутності підсвітки заднього номерного знака — зафіксовано на відео (06:07:11–06:07:16). Посилання позивачки на відсутність умислу є безпідставними, оскільки відповідно до ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Невиконання обов`язку перевірки технічного стану транспортного засобу є проявом необережності та не звільняє від відповідальності. Доводи щодо можливості застосування попередження є необґрунтованими, оскільки санкція ч.1 ст.121-3 КУпАП є імперативною та передбачає виключно накладення штрафу. Також вказує на те, що інспектором дотримана процедура розгляду справи, повідомлено причину зупинки, роз`яснено права за ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України та вручено копію постанови, що підтверджується долученим відеозаписом. З огляду на викладене, підстави для скасування постанови відсутні.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належно та вчасно. Позивачка ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала та просила такий задоволити.
У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності учасників.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6442726 від 01 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором УПП у Львівській області Ковальчук Х.М. накладено штраф на ОСОБА_2 в розмірі 1190 гривень за порушення п.2.9.в ПДР України.
Пунктом п.2.9 «в» ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадя, тобто 1190 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, 01 січня 2026 року о 01 год. 34 хв. на вул.Стрийська у м.Львові водій транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , керувала транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушила п.2.9.в ПДР України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 , нею не оспорюється факт вищевказаного правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, зокрема в частині того, що в темну пору доби не підсвічувався номерний знак у її автомобілі, що є порушенням п.2.9 «в» ПДР України.
Крім того, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідачем надано відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано факт керування позивачкою транспортним засобом без освітлення заднього номерного знака та пояснення останньої, що перед початком руху вона не перевірила технічний стан транспортного засобу, зокрема справність підсвітки номерного знака.
Також встановлено, що інспектором дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, що підтверджується матеріалами відеофіксації та власноручним підписом позивачки в оскаржуваній постанові.
Відтак, суд вважає, що доводи позивачки зводяться до незгоди із оскаржуваною постановою відповідача, оскільки позивачкою не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача.
Суд також враховує, що відповідно до ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність настає як за умисні дії, так і за дії, вчинені з необережності. Невиконання обов`язку перевірки технічної справності транспортного засобу перед виїздом є проявом необережності та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Доводи позивачки щодо можливості застосування попередження є безпідставними, оскільки санкція зазначеної норми є імперативною та передбачає виключно накладення штрафу.
За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб.
Позивачка жодних доказів своєї невинуватості як на місці вчинення правопорушення так і під час судового розгляду не надала.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивачки, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.241-246,286 КАС України суд,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду з урахуванням Перехідних положень КАС України. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua