Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №447/3584/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/336/26

Справа №447/3584/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

21.01.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

за участю:

позивачки: ОСОБА_1 ;

відповідача: ОСОБА_2 ;

представника відповідача: ОСОБА_3 .

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася у Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця починаючи з дати подання позову та на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку.

Ухвалою від 13.11.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 02.12.2025.

В судове засідання 02.12.2025 учасники справи не з`явились. У зв`язку із неявкою учасників справи та подачею представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 16.01.2026.

03.12.2025 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 16.01.2026, суд заслухав пояснення позивачки, відповідача та його представника, дослідив долучені до справи докази, та у відповідності до положень ч.2 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 21.01.2026 о 10год. 25хв.

В судове засідання 21.01.2025, учасники справи не з`явились.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона перебувала із відповідачем у шлюбі, який було розірвано згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2013 року. Під час шлюбу в неї з відповідачем народилась одна дитина - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2013 року у цивільній справі №447/3618/13-и, з відповідач був платником аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки із всіх видів його доходу, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07 серпня 2023 року у цивільній справі №447/1992/23, було ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

На даний час їх дочка ОСОБА_4 досягла повноліття та є студенткою першого курсу другого медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Термін навчання до 30.06.2031 року. Зазначає, що дочка проживає в студентському гуртожитку №7, де проживання є оплатним і нею вже проведено оплату за 6 місяців проживання в розмірі 5300 грн. Окрім того позивачка посилається на те, що здійснює витрати на щоденне харчування дочки, одяг, взуття, транспортні витрати на проїзд, витрати, пов?язані із забезпеченням нормального навчального процесу (придбання спеціальної навчальної літератури, копіювання документів, тощо). Також позивачка звертає увагу на те, що дочка не працює, стипендії за місцем навчання не отримує, не має жодних інших джерел доходу і перебуває на її утриманні. Однак, на даний час їй самостійно важко утримувати дочку, оскільки з 07.07.2025 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (по ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Разом з тим, вважає, що відповідач має своїм, законодавчо визначеним батьківським обов`язком, утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та має таку можливість, оскільки працевлаштований та отримує належний дохід (грошове забезпечення), що підтверджується його декларацією про доходи.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовільнити в повному обсязі. Додатково звернула увагу на те, що дочка постійно приймає ліки та потребує спеціального харчування та у зв`язку із непереносимістю лактози. Також зазначила, що вона дійна зареєстрована як фізична- особа підприємець та займається медичною практикою, однак на даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому займається практикою тільки один день на тиждень, оскільки має пацієнтів, із якими укладено відповідні декларації.

Правова позиція відповідача.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнав частково, погоджується на стягнення аліментів в розмірі 12 (дванадцятої) частини від доходів, що в гривневому еквіваленті станом на сьогодні становитиме близько 6 тисяч гривень, з врахуванням того, що відповідно до довідки про його грошове забезпечення від 27.11.2025 року, грошове забезпечення з якого проводилися відрахування аліментів становить 79504, 35 грн. Свою позицію мотивує тим, що він має трьох інших утриманців, і несе досить суттєві витрати, пов`язані із роботою та проживанням у місті Києві. Зокрема відповідач зазначає, що 19 вересня 2015 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 , та від цього шлюбу в них народилося двоє дітей, які перебувають на його утримані, а саме, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є ученицею 4 класу 33СО 1-ІII ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області. Звертає увагу на те, що

малолітній син ОСОБА_6 часто хворіє і потребує домашнього догляду. Також зазначає, що дружина - ОСОБА_8 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною,

Також відповідач посилається на те, що працює у місті Києві, та змушений орендувати житло і несе суттєві витрати, пов?язані із проживанням, харчуванням, добирання до роботи. На даний час він орендує житло в гуртожитку, та щомісячна вартість послуги з проживання становить 6000 гривень. Враховуючи певну нестачу коштів, 09 серпня 2025 року він був змушений оформити кредитний договір на 50000 гривень на 10 місяців, та на даний час щомісячний платіж за кредитним договором становить 5747 грн. 90 коп.

Також відповідач зазначив, що буде певну частину коштів давати безпосередньо дочці, а не сплачувати в якості аліментів матері.

В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали правову позицію викладену у відзиві. Звернули увагу на те, що позивач зареєстрована як приватний підприємець, однак жодних доказів про те, що вона не отримує доходу, вона не надала.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у шлюбі, який було розірвано в судовому порядку.

Від спільного подружнього життя у сторін народилась дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 02.11.2007 року Пісочнянською сільською радою Миколаївського району Львівської області, згідно якого, її матір`ю є позивачка ОСОБА_1 , а батьком є відповідач ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2013 року у цивільній справі №447/3618/13-и, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки із всіх видів його доходу, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07 серпня 2023 року у цивільній справі №447/1992/23, було ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття (а.с.9-12).

Згідно довідки від 27.11.2025, в період січень-жовтень (01.10.2025-22.10.2025) щомісячно із грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 79504,35грн, стягувались аліменти в розмірі 1/6 від доходу, що становить 13 253,38грн (а.с. 51).

Відповідно до довідки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 30.10.2025 №444, ОСОБА_4 є студенткою 1 курсу другого медичного факультету, термін навчання до 30.06.2031 (а.с. 13).

За період вересень-жовтень 2025 року, ОСОБА_4 не отримала доходу, що стверджується довідкою від 04.11.2025 №175 виданою Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького (а.с.14).

Відповідно до платіжних інструкцій від 05.09.2025, 06.09.2025, ОСОБА_1 здійснила оплату за проживання студентки ОСОБА_4 в гуртожитку №7 на загальну суму 5300,00грн (а.с.16-18).

Згідно довідки КНП «Стрийський центр первинної медико-санітарної допомоги» Стрийської міської ради від 04.11.2025 №425, ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-педіатра (0,75ставки) Стрийської АЗПСМ з 31.12.2022 по даний час, та із 07.07.2025 по 07.04.2028 їй оформлена відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.15).

Згідно витягу із ЄДРЮО ФОП та ГФ, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.88).

Відповідно до копії декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, відповідач ОСОБА_2 задекларував дохід (заробітну плату) в розмірі 1414728грн та наявність готівкових коштів (а.с. 19-29).

Згідно свідоцтва про шлюб від 19.09.2025 НОМЕР_2 , 19.09.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу, обоє з подружжя обрали прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.48).

Відповідно до свідоцтв про народження від 02.07.2016 серії НОМЕР_3 та від 02.08.2022 серії НОМЕР_4 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_8 народилося двоє дітей, а саме, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.49,50).

ОСОБА_7 є ученицею 4 класу 33СО 1-ІII ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, що стверджується довідкою від 26.11.2025 №59 (а.с. 47).

Відповідно до довідки Миколаївської міської лікарні від 24.07.2025 №608, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує постійного догляду (а.с. 45).

Відповідно до довідки виданої Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», ОСОБА_8 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 29.09.2025 (а.с.46).

Відповідно до заяви-приєднання №175 до договору про надання послуг проживання в гуртожитку від 01.11.2024, ОСОБА_2 орендував житло (кімнату) в гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати становив 6000,00грн. Термін дії договору з 01.11.2024 по 31.12.2025 (а.с. 52).

09 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_2 уклав із АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір на суму 50000 гривень на 10 місяців, та згідно графіку платежів, щомісячний платіж за кредитним договором в період із 09.09.2025 по 09.05.2026 становить 5747 грн. 90 коп. Останній платіж станом на 09.06.2026 становить 5763грн. 92 коп (а.с. 61-83).

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу утриманням їх спільної повнолітньої дитини, який продовжує навчання, та які врегульовано главою 16 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, доньки у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, доньки; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Відповідно до положень ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а згідно з ч. 2 ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновокВерховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 року, у справі № 756/8056/19).

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дочкою позивачки та відповідача по справі, після досягнення повноліття (на день звернення з даним позовом до суду не досягла 23 років) продовжує навчання.

Зокрема, відповідно до довідок Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 30.10.2025 №444 та від 04.11.2025 №175, ОСОБА_4 є студенткою 1 курсу другого медичного факультету, навчається на державній формі навчання, термін навчання до 30.06.2031. За період вересень-жовтень 2025 року, ОСОБА_4 не отримала доходу у виді стипендії.

Таким чином, суд приймає до уваги, що дочка сторін у справі хоча і досягла повноліття, однак навчається на денній формі навчання, не отримує стипендію, а відтак, потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Позивачка стверджує, що всі витрати на навчання та утримання дочки вона несе самостійно. Зокрема позивачка зазначає, що дочка проживає в студентському гуртожитку №7, де проживання є оплатним і нею вже проведено оплату за 6 місяців проживання в розмірі 5300 грн. Окрім того позивачка посилається на те, що здійснює витрати на щоденне харчування дочки, одяг, взуття, транспортні витрати на проїзд, витрати, пов?язані із забезпеченням нормального навчального процесу (придбання спеціальної навчальної літератури, копіювання документів, тощо).

Як встановлено судом, до досягнення дочкою повноліття, відповідач сплачував аліменти на її утримання у встановленому рішенням суду розмірі. Доказів участі в утриманні дочки після досягнення нею повноліття, відповідачем не надано.

Також суд враховує ту обставину, що відповідач працевлаштований, отримує стабільний дохід, має заощадження, однак перебуває у іншому шлюбі та на його утриманні перебувають ще двоє малолітніх дітей. При цьому, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує постійного догляду, а дружина відповідача перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 29.09.2025.

Разом з тим, суд критично оцінює твердження позивачки про те, що дочка постійно приймає ліки та потребує спеціального харчування та у зв`язку із непереносимістю лактози, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними доказами.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що ним здійснюються витрати на оренду житла в місті Києві, оскільки згідно долученої в підтвердження вказаних обставин заяви-приєднання №175 до договору про надання послуг проживання в гуртожитку від 01.11.2024, термін дії договору закінчився 31.12.2025, та доказів пролонгації такого на 2026 рік, суду не надано.

На підставі наведеного, враховуючи факт навчання дочки сторін у справі ОСОБА_4 у вищому навчальному закладі та потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, працевлаштованість відповідача та наявність у зв`язку з цим у нього як платника аліментів можливості надавати таку допомогу, а також те, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором стягувача аліментів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовільнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, у розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості.

Згідно ст.ст. 191, 199 СК України аліменти за загальним правилом присуджуються від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду, з 10 листопада 2025 року і до закінчення ОСОБА_4 , навчання в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із позовом щодо стягнення аліментів, була звільнена від сплати судового збору, то такий слід стягнути на користь держави з відповідача в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду- 10.11.2025 та до завершення ОСОБА_4 навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, але не довше ніж до досягнення неюдвадцяти трьох років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 21.01.2026.

Суддя Роман ДЖУС