Постанова від 01 січня 2026 р. у справі №463/9391/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/9391/25

Провадження №3/463/27/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464266 від 25.09.2025 року вбачається, що 25.09.2025 року о 00:05 год. м. Львів, вул. Пасічна, 33, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ Skoda Octavia днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, що склалась). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився. Подія фіксувалсь на нагрудні відеорестратори: 471293/4471938., чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464272 від 25.09.2025 року вбачається, що 25.09.2025 року 00:05 год. м. Львів, вул. Пасічна, 33, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ Skoda Octavia днз НОМЕР_1 , по вул. Пасічна, 33 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв перекидання ТЗ. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження № 3/463/27/25 та справи № 463/9391/26.

У судові засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, були належним чином повідомлені про причини неявки суд не повідомили

Зважаючи на застосовані способи сповіщення ОСОБА_1 та його захисника про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.1 ст.268 КУпАП.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявив жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Під час складення протоколу, був повідомлений про порядок розгляду протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Через канцелярію суду захисникм ОСОБА_1 , адвокатом Мельником А.В. було подано клопотання про закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не був водієм даного транспортного засобу на момент ДТП. У пункті 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464272 зазначено, що технічний засіб відеозапису 471293 / 471938. Проте, до матеріалів адміністративної справи №463/9395/25 не долучено відеозаписи із зазначених технічних засобів відеозапису. Також у пункті 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464272 у графі де вказуються додатки до протоколу, відсутня будь-яка інформація. Складаючи схему ДТП, працівники поліції також не врахували заперечень ОСОБА_1 про те, що він не був водієм У рапорті, що складений поліцейським Беновським Д. І. зазначено, що 29.05.2025 року надійшло повідомлення «ДТП з потерпілим», прибувши на місце виклику виявлено транспортний засіб Skoda Octavia н.з. НОМЕР_1 . По камерах ЦБМ було встановлено воді транспортного засобу ОСОБА_1 . Наведені дані у протоколі, рапорті, схемі ДТП НЕ підтверджені доказами та ґрунтуються лише на суб?єктивних припущеннях патрульних поліції. Зазначає, що ОСОБА_1 не був за кермом автомобіля Skoda Octavia н.з. НОМЕР_1 , не виконував функції водія та не вчиняв ДТП, про не він пеодноразово казав працівникам патрульної поліції. Те саме він написав у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи. Водночас до матеріалів судової справи НЕ долучено відсозаписів із камер зовнішнього відеоспостережень на які посилаються працівники поліції у рапорті, також не долучено відеозаписів із нагрудних камер поліцейських. Всупереч обов?язку доказування, патрульні поліцейські не падали відеозаписи із камер зовнішнього спостереження, що, з їх слів, були у їхньому розпорядженні. Отже, матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують керування Skoda Octavia н.3. АA2938TC у момент ДТП ОСОБА_1 . Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконував функції водія у момент події, він не є суб?єктом зазначеного правопорушення, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП.

Окрім цього зазначає, що із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, особу водія не було встановлено. Незважаючи на прохання ОСОБА_1 переглянути докази, на які посилаються поліцейські при висловленні, що він ніби-то водії, працівники поліції не надали відео для огляду. Вказує не та, що у рапорті, що особа водія встановлена за допомогою камер зовнішнього відеоспостереження ЦБМ не відповідає дійсності. На відеозаписах з нагрудних камер не видно встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом із камер зовнішнього відеоспостереження ЦБМ. На прохання ОСОБА_1 показати відеозаписи на підставі яких його вважають водієм, йому відповіли, що його це не стосується, він подивиться на все у суді. Звертає увагу суду, що до матеріалів судової справи не долучено відсозаписів із камер зовнішнього відсоспостережень на які посилаються працівники поліції. Всупереч обов?язку доказування, патрульні поліцейські не надали відеозапие із камер зовнішнього спостереження, що, з їх слів, були у їхньому розпорядженні. Як простежується із відеозаписів із нагрудних камер, працівники поліції дійшли до висновку, що ОСОБА_1 водій на підставі суб?єктивних даних - що він знав де знаходиться свідоцтво про реєстрацію тз. два-три тижні перед подією мав штрафи, та він шукав евакуатор для авто. Проте ці факти жодним чином не доводять керування автомобіля ОСОБА_1 у момент ДТП. Як видно із пояснень, що написав ОСОБА_1 він не перебував за кермом, а був пасажиром, а водій якого він викликав вчинив ДТП та втік із місця скосния ДТП. Не проходив огляд на стан сп?япіння, оскільки був пасажиром. Як уже зазначалося, об?єктивна сторона адміністративного правопорушення проявляється у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, а суб?єкт спеціальний - водій транепортного засобу. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконував функції водія у момент події, можна прийти до висновку, що останній не с суб?єктом зазначеного правопорушення, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, а також оглянувши відеозапис з нагрудних камер патрульних, суд приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських чи інших препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 11.2015року №1452/735, огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 розділу 1 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як вбачається з досліджених відеозаписів нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 стверджує, що був рядом з місцем події, побачив перекинуту машину, його попросили відкрити зазначений автомобіль.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи пояснень від 12.09.2025 року самого ОСОБА_1 , що він був пасажиром транспортного засобу, викликав тверезого водія через телеграм канал, який і скоїв ДТП та згодом покинув місце події.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав жодних анкетних даних, щодо ніби то водія, який перебував за кермом автомобіля Skoda Octavia днз НОМЕР_1 , а доводи захисника Беднарського О.В. викладені у письмових запереченнях не приймаються до уваги, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони не спростовуються, а оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, стверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464266 від 25.09.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом працівників поліції, поясненнями ОСОБА_1 , DVD-R диском.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що було звернуто увагу в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

За змістом пунктів 1.4 та 1.5 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №464272 від 25.09.2025 року, схема ДТП, письмові ОСОБА_1 , рапорт працівників поліції доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п.12.1 ПДР України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464272 від 25.09.2025, судом встановлено, що правопорушення мало місце за період часу з 25.09.2025 року, при цьому, з останнього дня його вчинення пройшли строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).

Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Відповідно до вимог ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з постанов, зокрема: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід закрити у зв`язку із наявністю обставин, передбачених ст.247 КУпАП, а саме: закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а також тяжкість скоєного, вважаю, що правопорушнику необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.

Керуючись ст.ст. 33,130, 124, 268, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) років.

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Нор Н.В.