Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №445/3150/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3150/25

провадження № 2/445/599/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 січня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить припинити стягнення з неї аліментів на користь відповідача та стягувати з нього в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказав, що він та відповідачка є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними розірвано рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 21.02.2022 року. 11.01.2022 року Золочівським районним судом Львівської області було видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Згодом позивачка працювала за кордоном, а донька проживала в батька. Тому рішенням Золочівського районного суду від. 13.06.2024 року було припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 і вирішено стягнення аліментів проводити з мене - ОСОБА_1 в розмірі 1 / 4 з усіх видів заробітку на утримання нашої доньки. За час проживання доньки з батьком позивачка, працюючи за кордоном, повністю одівала доньку, ще й передавала кошти на її утримання. В ОСОБА_4 взнала, що відповідач не приділяв доньці належної уваги через постійну зайнятість по роботі, як приватний підприємець. ОСОБА_5 до того, що донька пропускала відвідування школи по кілька днів підряд, але батько на це не реагував. Тому класний керівник дзвонила в Англію до позивачки і розказувала про відсутність батьківського контролю за донькою. На даний час донька проживає з мамою і повертатись до батька вже не буде. Наразі донька закінчила 9 клас. Якщо вона буде навчатись в Англії, то буде проживати там з позивачкою, а якщо поступить на навчання в Україні, то позивачка переїде в Україну і буде проживати разом з донькою, щоб здійснювати належний контроль за донькою. 3 початку червня 2025 року донька проживає з позивачкою і зареєстрована за однією адресою ще від часу народження. Таким чином попереднє виконавче провадження, яке відкрито на підставі судового наказу Золочівського районного суду від 11.01.2022 року - закрито. На даний час аліменти стягуються з позивачки - ОСОБА_1 . Тому позивачка сплачує аліменти на утримання доньки, хоч вона проживає у неї і перебуває на її утриманні. Заборгованість по сплаті аліментів відсутнє. Крім того, аліменти, які сплачує позивачка, невідомо куди витрачаються відповідачем, так як донька у нього не проживає.

В судове засідання позивачка не з`явилася, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позовну заяву не подав.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно судового наказу виданого Золочівським районним судом Львівської області від 11.01.2022 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не манше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.12.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Золочівського районного суду від 13.06.2024 року було припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 і вирішено стягнення аліментів проводити з ОСОБА_1 в розмірі 1 / 4 з усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розрахунку заборгованості № 76452216 від 03.07.2025 року, виданого Золочівським відділом ДВС у Золочівському районі Львівської області заборгованість по сплаті аліментів за вказаним вище рішенням станом на 30.06.2025 року відсутня.

Як вбачається з акту обстеження матеріально- побутових умов від 09.07.2025 року, ОСОБА_3 , 2009 р.н., проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

В постанові № 686/18140/21 від 28.09.2022 року ВС зазначив, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Із досліджених судом доказів та оцінених в їх сукупності, судом встановлено, що неповнолітня дочка сторін з червня 2025 не проживає разом з відповідачем, який є одержувачем аліментів за рішенням суду від 13.06.2024 року, що є достатньою та самостійною підставою для припинення стягнення аліментів з позивачки на користь відповідача на утримання неповнолітньої дочки, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідач не проживає разом з дитиною, яка проживає та знаходиться на утриманні позивачки.

У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Враховуючи зазначене, на підставі належним чином досліджених доказів і встановлених обставин справи та, ураховуючи інтереси дитини, для благополуччя та повноцінного розвитку якої необхідним є забезпечення її коштами одним із батьків у незалежності від наявності між ними спору щодо особи-платника аліментів, приходить до висновку про стягнення з матері на користь батька аліментів на утримання неповнолітньої дочки.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 179, 180, 181, 182, 191,192, 197 СК України, ст. 12, 81, 89, 141, 258-259,263-265, 273, 274-279, 280-283, 354ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються на підставі рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13.06.2024 року по справі № 445/3062/23.

Стягувати з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення , безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 22.01.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм