Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №441/2257/25 — Городоцький районний суд Львівської області

Суд: Городоцький районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №441/2257/25

Суддя: Ференц О. І.

3/441/7/2026 441/2257/25

П О С Т А Н О В А

22.01.2026 року суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглян увши матеріали справи, що надійшли з ВнП № 3 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487526 від 19.10.2025 в цей же день близько 00 год. 46 хв. на вул. Залізняка, 15 в с. Суховоля Львівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки “Smart МС01”, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

02.12.2025 року захисником ОСОБА_1 – адвокатом Шумським Н.М., подано клопотання про закриття адміністративного провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав. ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності з підстав не проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки він не керував транспортним засобом в той момент, коли працівники поліції під`їхали до автомобіля. Вказане підтверджується матеріалами відеозйомки, долученими працівниками поліції до протоколу. В момент, коли працівники поліції під`їхали до автомобіля марки “Smart МС01”, д.н.з. НОМЕР_1 , такий був в нерухомому стані. Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що такий складено 19.10.2025 року о 01:48:37 год., проте з долучених відеодоказів не вдається за можливе встановити чи взагалі такий протокол складався. Згідно опису встановлених даних 19.10.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, однак таке твердження суперечить суті пред`явленого обвинувачення, оскільки згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортним засобом в стані сп`яніння і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння є різними за об`єктивними сторонами правопорушеннями. У протоколі про адміністративне правопорушення працівники поліції вказують три ознаки алкогольного сп`яніння, ніби то виявлені у ОСОБА_1 – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та почервоніння очей, між тим у Акті огляду на стан сп`яніння вказано абсолютно інші ознаки – тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, що породжує обґрунтований сумнів в наявності будь яких ознак такого сп`яніння у ОСОБА_1 19.10.2025 року. Що стосується долучених до протоколу відеозаписів, то звертає увагу на те, що вони не є безперервними всупереч вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року. Також зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою № 1/3614 від 10.10.2025 року, відтак його огляд для визначення стану сп`яніння мав проводитися згідно вимог ст.266-1 КУпАП в присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. З огляду на усе вищенаведене протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи захисника, доходжу наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

У матеріалах справи міститься компакт диск із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому міститься три файли. На жодному із файлів не зафіксовано факту керування будь ким транспортним засобом марки “Smart МС01”, д.н.з. НОМЕР_1 , навіть навпаки, на одному файлі після того, як працівники поліції під`їхали до нерухомого транспортного засобу невстановлена жінка стверджує, що автомобіль не заводиться, тому вона попросила про допомогу, натомість ОСОБА_1 на запитання працівників поліції двічі стверджує, що він не керував транспортним засобом. Такі обставини не спростовуються жодним доказом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, відповідальність за нею несуть особи, які керують транспортними засобами. Ізвідеозапису, який міститься в матеріалах справи, неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозапис починається з того моменту, як працівники поліції під`їхали до нерухомого транспортного засобу, за кермом якого дійсно сидів ОСОБА_1 , який, однак, двічі наголосив на тому, що він не керує автомобілем. Відтак, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, який суд оцінює критично, оскільки викладені у ньому обставини не підтверджуються, а навіть спростовуються іншими доказами у справі, жодних інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та які б спростували пояснення самого ОСОБА_1 , не здобуто.

В продовження, працівники поліції в порушення вимог КУпАП та Закону України «Про національну поліцію» не роз`яснили ОСОБА_1 його прав та обов`язків, в тому числі передбачене Конституцією України право на захист.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, відео зйомка ведеться безперервно до її завершення. В порушення зазначеної Інструкції відео зйомка на місці проведення поліцейськими огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не була безперервною і на ній, зокрема, не зафіксовано обставин, які мають вагоме значення для розгляду справи по суті, а саме факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту роз`яснення йому прав та обов”язків.

При цьому суд не погоджується із захисником ОСОБА_2 в тій частині, що при проведенні огляду ОСОБА_1 як військовослужбовця порушено процедуру такого огляду, визначену КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений не за результатами такого огляду, а у зв`язку з відмовою особи від проходження такого. Поза тим норми ст.266-1 КУПАП застосовується лише в разі вчинення військовослужбовцем військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, та не стосується спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу. Відтак огляд на стан сп`яніння військовослужбовця при керуванні ним транспортним засобом здійснюється в порядку визначеному ст. 266 КУпАП. Також не знайшли свого підтвердження твердження захисника про те, що зазначені у протоколі обставини не відповідають суті пред`явленого обвинувачення, оскільки у протоколі вірно зазначено, що ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не керування транспортним засобом в такому стані.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищенаведеного та враховуючи наявність у даній справі обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини особи, приходжу до переконання про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ст.247, 284 КпАП України, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у виді адміністративного арешту.

Суддя О.І. Ференц

Оригінал: reyestr.court.gov.ua