Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №439/2600/25 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/2600/25

Провадження № 3/439/49/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

21 січня 2026 року м. Броди

Суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справи про адміністративні правопорушення відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 , не працює,

частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 за № 528540 від 01 грудня 2025 року складеного о 11 годині 08 хвилин, 01 грудня 2025 року о 10 годині 40 хвилин в с. Звижень Золочівського району Львівської області, водій: ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Deawoo Sens», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Бродівська ЦРЛ» відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що він дійсно керував автомобілем «Deawoo Sens», близько 11 години 00 хвилин був зупинений працівниками поліції, які одразу після зупинки попросили пред`явити для перевірки військово-облікові документи, що ним було виконано. Після чого працівники поліції спитали, чи вживав він алкогольні напої, на що він відповів, що цього дня він їх не вживав. Тоді на запитання поліцейського чи потрібно проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, він відповів, що не потрібно, оскільки він алкоголю не вживав. Після чого поліцейський йому повідомив, що йому потрібно під відеозапис сказати, що він відмовляється від огляду на стан алкогольного сп`яніння, і після того йому будуть повернуті посвідчення водія і він зможе продовжити рух транспортним засобом. На це він погодився і повторив слова поліцейського під відеозапис. Після чого йому повернули посвідчення водія і він продовжив рух. Працівником поліції про наслідви ухилення від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння йому не повідомлялися, жодних прав йому не роз`яснювали і протокол про адміністративне правопорушення при ньому не складався. Про те, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення він дізнався лише із судової повістки.

Дослідивши надані суду докази, враховуючи пояснення ОСОБА_1 приходжу до переконання, що перед судом не доведено наявність в діях ОСОБА_1 такого складу адміністративного правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від огляду на стан алкогольного сп`яніння (ст. 130 ч. 1 КУпАП).

Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Таким чином, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз наведених положень закону дає достатні підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, про що свідчить і відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується як джерело права.

Так, за усталеною практикою ЄСПЛ визначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено, а саме - презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин (рішення ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). Також ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (рішення ЄСПЛ у справі «Маліга проти Франції»).

Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов`язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» закріплено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який наданий суду на дослідження, складався працівниками поліції у відсутності свідків. У ньому зазначено, що відбувалась відео фіксація.

Із дослідженого відеозапису, наданого працівниками поліції, як доказ вчинення адміністративного правопорушення, видно, що працівникам поліції зупинено транспортний засіб «Deawoo Sens», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Як вбачається із самого відеозапису працівники поліції спілкуються з водієм та стверджують що він вживав алкоголь. При цьому працівникам поліції водій стверджує, що проходити огляд на стану алкогольного сп`яніння не має потреби, оскільки такий огляд не покаже нічого. Після чого працівники поліції зауважили, щоб водієві необхідно повторити, що проходити огляд непотрібно. Після чого відеозапис переривається.

Під час огляду наданого суду на дослідження фрагменту відеозапису події судом встановлено, що працівниками поліції не було роз`яснено прав водієві, передбачених ст. 268 КУпАП, не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також не такий фрагмент відеозапису не містить процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення.

А тому, дослідивши надані суду на дослідження докази, суд знаходить вірогідною версію розвитку події, про яку в судовому засіданні повідомив ОСОБА_1 . А тому, у суду є обґрунтований сумнів, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, і така відмова була зафіксована у встановленому законом порядку, шляхом складення протоколу про адміністративне правопорушення в його присутності.

З огляду на зазначене, відеозапис який надано суду на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доводить таких обставин, а саме: що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано..

Крім того, проаналізувавши обставину складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що даний протокол складено з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, з огляду на те, що такий складався у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і надалі до її відома не доводився, ні при складенні протоколу, ні після його складення ОСОБА_1 не пропонувалось дати свої пояснення чи зауваження щодо змісту протоколу, не роз`яснювались права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки наданими суду доказами не доводиться протилежне.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про не доведення перед судом, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, ч.3 ст. 130, 251, п.1 ст.247 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.М. Петейчук