Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №148/3002/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/3002/25

Провадження № 1-кп/148/85/26

В И Р О К

Іменем України

23 січня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025025180000100 від 07.11.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, українця, працюючого водієм навантажувача МХП «Вінницька Ппахофабрика»», з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06.11.2025 близько 18:00 години ОСОБА_6 з метою зняття грошових коштів прийшов до банкомату АТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 46, Тульчин Вінницької області, де в той час, поряд із вказаним банкоматом, також перебував в особистих справах ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_6 безпричинно, використовуючи малозначний привід спровокував з ОСОБА_5 словесний конфлікт, під час якого ображав його нецензурною лексикою та в ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства з метою заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_6 , з метою вчинити грубе порушення громадського порядку та керуючись бажанням показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки і моралі в суспільстві, самоствердитись за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе суспільству, на ґрунті створеного ним самим нікчемного конфлікту, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер для оточуючих, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, несподівано для потерпілого, в присутності сторонніх осіб, наніс останньому одного дару кулаком правої руки в обличчя, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у виді рани на слизовій оболонці лівої щоки розмірами 1,2x0,7 см та забою м`яких тканин нижньої щелепи зліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Будучи допитаним у якості обвинуваченого ОСОБА_6 свою вину в чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України визнав повністю за викладених у обвинувальному акті обставинах не оспорюючи жодні обставини, додатково пояснив, що дійсно 06.11.2025 близько 18:00 години біля банкомату АТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 46, Тульчин Вінницької області, де в той час, поряд із вказаним банкоматом, також перебував ОСОБА_5 , з останнім виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_6 ображав потерпілого нецензурною лексикою та в ході конфлікту наніс один удару кулаком в обличчя.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:

Показами потерпілого ОСОБА_5 , який у судовому засіданні пояснив, що 06.11.2025 близько 17.30 години приїхав у справах до дружини та перебуваючи біля банкомату АТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 46, Тульчин Вінницької області спілкувався зі знайомим, в цей час біля банкомату побачив неповнолітню дівчину, сім`я якої перебувала в складних життєвих обставинах та яка знімала кошти, підійшовши до неї запитав з приводу зняття коштів та в цей час почув зауваження від молодої пари, яка стояла також в черзі до банкомату. Молодий чоловік, на даний час обвинувачений, почав нецензурно висловлюватися в адресу потерпілого, що в свою чергу викликало здивування у потерпілого та оточуючих, йому зробили зауваження, але він не реагував на них та під час словесного конфлікту наніс потерпілому удар кулаком в обличчя після чого потерпілий обхватив обвинуваченого руками за тулуб, щоб останній повторно не наніс йому удар в обляччя та їх розборонили люди, які були свівдками даного інценденту, щоб припинити бійку та в подальшому потерпілий викликав поліцію. Також пояснив, що вибачає обвинуваченого та претензій до нього не має.

Також вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025180000100 від 07.11.2025 року, згідно якого зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_6 ;

- висновком експерта № 155 від 07.11.2025, згідно якого на момент проведення судово-медичної експертизи, у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рани на слизовій оболонці лівої щоки, забою м`яких тканин нижньої щелепи зліва.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого, твердого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею, або співудару об нього, можливо в термін на який вказує під експертна особа, тобто 06.11.2025 року і за ступенем важкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровая.

- протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_6 від 25.11.2025 року та фототаблицею до нього у якому зафіксовано пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , що мало місце 06.11.2025 року біля 18.00 год. по вул. М.Леонтовича 46 в м. Тульчині Вінницької області.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно цієї постанови, відповідно до ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При вирішенні питання про обрання міри покарання ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, відповідно до ст. 66 КК України до пом`якшуючих обставин суд відносить щире каяття, обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України суд не вбачає. Також суд не вбачив підстав для застосування ст.69 КК України.

Крім цього суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, добру характеристику за місцем проживання, офіційне працевлаштування та відсутність претензій зі сторони потерпілого, у зв`язку з чим суд переконаний, що саме покарання у виді штрафу призначене ОСОБА_6 буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Речові докази та процесуальні витрати, відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протязі 30 днів починаючи з часу оголошення, а засудженим до позбавлення волі з часу отримання копії вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1