Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №147/1955/25 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1955/25

Провадження № 2/147/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликим) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко Олесі Григорівни надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

23.11.2013 позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 . Спільне подружнє життя з відповідачем не склалось. Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.11.2022 шлюб розірвано.

За час перебування у шлюбі сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

На сьогодні відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, хоча згідно зі ст.180 СК України зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

На утримання дітей позивач бажає стягувати з відповідача аліменти. Пропонує їх визначити у розмірі 1/3 усіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно. Стверджує, що відповідач нікому аліментів не сплачує, тому цих коштів буде достатньо для утримання дітей та не буде обтяжливим для відповідача.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач подала заяву у якій просила справу розглядати за її відсутності. Висловилась, що позов підтримує повністю, просить задоволити. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позов визнає та просить зменшити розмір судових витрат.

Оскільки відповідач визнав пред`явлений до нього позов і це визнання не суперечить закону, тому суд, враховуючи положення ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі, який відповідно до рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року, було розірвано (а.с. 4-5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 28).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2024/004222679 від 15.01.2024, №2024/014550830 від 03.12.2024 та №2024/000422533 від 15.01.2024 встановлено, що діти проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7, 8).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 Сімейного кодексу передбачає можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, та зобов`язаний виплачувати аліменти на утримання дітей.

Водночас суд виходить з приписів ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України та враховує, що відповідач не спростував обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, враховуючи те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а відповідач не висловлював заперечень проти позову та визнав позов, дійшов висновку про наяність достатніх підстав для задоволення позову.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

В теперішній час діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на користь позивачки на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 жовтня 2025 року і до повноліття кожної дитини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду необхідно допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем в частині вимог про стягнення аліментів на утримання дітей, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь держави 50% від суми судового збору, а решту суми компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 160, 180-182, 183 Сімейного кодексу України, ст. 10-13, 81, 89, 141, 142, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 50 відсотків судового збору за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

50 відсотків судового збору за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О. Г. Борейко