Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №953/12671/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/12671/25

н/п 1-кп/953/540/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12025221130001597 від 22.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 20:10 18.10.2025 до 09:00 19.10.2025, перебував у гостях у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де також мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей час у нього виник раптовий умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а також тим, що ОСОБА_5 заснула, а ОСОБА_6 була відсутня за місцем мешкання, ОСОБА_4 , викрав з полиці шафи грошові кошти у розмірі 6000 гривень, які належали ОСОБА_6 .

Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину з викраденими грошовими коштами, обернувши їх на свою користь та розпорядившись ними у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Крім цього, у період часу з 23:45 21.10.2025 до 08:00 22.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_4 .

В цей час у нього виник раптовий умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 1-.02.2022, неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а також тим, що потерпіла заснула, ОСОБА_4 викрав з гаманця, котрий зберігався у тумбочці кімнати, грошові кошти у розмірі 25000 гривень.

Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину з викраденими готовими коштами, обернувши їх на свою користь та розпорядившись ними у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 25000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у вчинені кримінальних правопорушень, визнав, підтвердив факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному щиро розкаявся.

Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25000 грн., визнав.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені кримінальних правопорушень, цивільний позов, йому роз`яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень та вірну кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Як особа ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений, раніше не судимий, проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , ь перебував у полоні, звільнений 03.01.2024р.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, яке полягає у визнанні своєї провини, як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду, осуд своєї поведінки, висловлене бажання відшкодувати спричинену шкоду.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, конкретні обставини за якими вчинені злочини, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченої та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, особу обвинуваченого, внаслідок чого суд вважає за необхідне призначити йому покарання, в межах санкції встановленої ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та без реального відбуття покарання в місцях позбавлення волі.

Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.

При цьому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, наявність двох епізодів крадіжок, особу винного, відсутність дійсного відшкодування спричиненої шкоди потерпілим (повністю чи частково), суд дійшов висновку про неможливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції її від суспільства, та неможливість його виправлення без відбування покарання, тому суд вважає неможливим застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і про неможливість призначення покарання з іспитовим строком.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , слід рахувати з часу фактичного взяття його під варту, після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25000 грн., підлягає задоволенню.

Судові витрати на залучення експерта при проведенні експертизи №СЕ-19/121-25/28872-Д від 24.11.2025р. в сумі 4457 грн., підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 370,371, 374 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 4457 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 25000грн.

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1