Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №391/85/25 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/85/25

Провадження № 1-кп/391/24/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2026 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150030000046 від 26.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каприяна Стрешенського району Молдова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

25.07.2023 року ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта 3 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме місце розосередження особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася в АДРЕСА_2 та незаконного перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та надав показання, якими підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що дійсно в 2023 році був мобілізований та перебував на військовій службі майже місяць. На час мобілізації мав дитину та хвору дружину, яка через хворобу не могла ходити. В зв`язку з хворобою дружини просив, щоб його відпустили до дому. Влітку 2023 самовільно залишив військову частину та повернувся до дому, оформив догляд за дружиною та весь час перебував разом з нею, однак нікого про це не повідомляв. На час призову на військову службу у дружини інвалідності не було. Під час судових дебатів змінив свою позицію та визнав вину в повному обсязі, просив врахувати хворобу дружини та її перебування у стані вагітності на час вчинення злочину.

Незважаючи на часткове визання вини обвинуваченим, його вина підтверджується показаннями свідка, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що влітку 2023 року виконувала обов`язки командира другої навчальної роти третього навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 . Солдат ОСОБА_3 прибув до військової частини для подальшого проходження військової служби, а саме навчання по базовій загальновійськовій підготовці з пункту прийому особового складу с. Компаніївка, був зарахований до списків особового складу, проходив навчання близько двох тижнів, після чого разом з іншою особою самовільно залишив військову частину, в зв`язку з чим здійснювалися пошукові заходи, зокрема виїзд за місцем проживання ОСОБА_3 . Також про факт зникнення військовослужбовця було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причини самовільного залишення військової частини ОСОБА_3 не повідомляв, на стан здоров`я не скаржився, згідно медичної довідки придатний до військової служби. До військової частини ОСОБА_3 не повернувся.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами: витягом з ЄРДР від 26.02.2024 про реєстрацію кримінального провадження № 62024150030000046 за фактом самовільного залишення ОСОБА_3 місця служби в умовах воєнного стану; повідомленням про кримінальне правопорушення від 08.11.2023; копією рапорта командира НОМЕР_2 навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 про відсутність ОСОБА_3 під час перевірки особового складу після повітряної тривоги 25.07.2023 в тимчасовому пункті дислокації тимчасового розміщеного НОМЕР_2 навчального батальйону ( АДРЕСА_2 ), на телефонні дзвінки не відповідає, місце знаходження не відомо; копією наказа командира в/ч НОМЕР_1 від 25.07.2023 № 666 про призначення службового розслідування за фактом відсутності в тимчасовому місці розміщення 3 навчального батальйону курсанта 3 навчального батальйону солдата ОСОБА_3 ; копією акта службового розслідування від 25.08.2023 за фактом відсутності в тимчасовому місці розміщення 3 навчального батальйону курсанта 3 навчального батальйону солдата ОСОБА_3 ; копією наказа командира в/ч НОМЕР_1 від 03.08.2023 № 721 про продовження терміну проведення службового розслідування, призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.07.2023 №666; копією наказа командира в/ч НОМЕР_1 від 15.08.2023 № 775 про продовження терміну проведення службового розслідування, призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.07.2023 №666; копією доповіді від 25.07.2023 про самовільне залишення місця тимчасового розміщення НОМЕР_2 навчального батальйону військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » призваним за призовом по мобілізації солдатом ОСОБА_3 ; копією витягу з наказу в/ч НОМЕР_1 від 25.07.2023, згідно якого солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_3 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням частини в місці тимчасового розташування особового складу 3 навчального батальйону; службовою характеристикою на солдата ОСОБА_3 , який зарекомендував себе з задовільної сторони, службові обов`язки виконував посередньо; медичною характеристикою від 01.08.2023, відповідно до якої ОСОБА_3 за час проходження військової служби за медичною допомогою не звертався, діагноз: здоровий; копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24.06.2023, згідно якого військовозобов`язаний ОСОБА_3 вважається таким, що 24.06.2023 прибув для подальшого проходження служби та зарахований на всі види забезпечення з 25.06.2023 та призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 ; копією наказа командира в/ч НОМЕР_1 від 25.08.2023 про результати службового розслідування за фактом відсутності в тимчасовому місці розміщення 3 навчального батальйону курсанта 3 навчального батальйону солдата ОСОБА_3 ; копією військового квитка; протоколом затримання особи, обвинуваченої у вчиненні злочину від 18.01.2025, згідно якого 18.01.2025 ОСОБА_3 був затриманий на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20.12.2024; ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.01.2025 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 18.01.2025 до 18.03.2025 з визначенням застави в розмірі 242240 грн; повідомленням т.в.о командира в/ч НОМЕР_1 від 05.07.2024 про те, що ОСОБА_3 станом на 04.07.2024 до військової частини не повернувся, про своє місцезнаходження командування військової частини не повідомив, з військової служби не звільнений, військову службу у в/ч НОМЕР_1 не проходить, з рапортами щодо наявності підстав для демобілізації не звертався; копією облікової картки; копією висновку ВЛК; копією поіменного списку; копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.06.2023 № 151 про призов військовозобов`язаних на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період, яким солдата запасу ОСОБА_3 призвано 24.06.2023 та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в складі команди НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ); повідомленням командира в/ч НОМЕР_1 від 17.08.2024 про те, що ОСОБА_3 станом на 16.08.2024 до військової частини не повернувся, про своє місцезнаходження командування військової частини не повідомив, військову службу не проходить, згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2024 солдат ОСОБА_3 звільнений з займаної посади, якому призупинено військову службу з виключенням з усіх видів забезпечення з 26.02.2024, який рахується на окремому обліку до часу звільнення або поновлення на військовій службі; копією витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2024, яким солдата ОСОБА_3 курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 звільнено з займаної посади, призупинено військову службу з 26.02.2024 року.

Таким чином, аналізуючі зібрані по справі та досліджені під час судового розгляду докази в межах висунутого обвинувачення, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин; одружений, дружина ОСОБА_7 хворіла на хронічний остеомієліт та їй було встановлено 2 групу інвалідності на один рік до жовтня 2024 року, потребувала соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, яку надавав їй ОСОБА_3 , як член сім`ї; раніше не судимий; має на утриманні доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою до КНП «Арбузинська центральна лікарня» не звертався, стаціонарне лікування в закладі не проходив; до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував; станом на червень 2024 на обліку ограну пробації не перебував; за місцем проживання заяв та скарг не надходило; на обліку в обласному Центрі медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та Управління соціального захисту населення Первомайської районної військової адміністрації не перебуває, ніяких видів державних допомог не отримує.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, будучи військовослужбовцем, внаслідок чого подав іншим військовослужбовцям приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.07.2023 у справі №726/78/23, відповідно до якої звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Враховуючи викладене, а також позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, захисника та обвинуваченого, які також просили призначити мінімальний строк покарання, керуючись принципами необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги відомості про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину свою у скоєному визнав в повному обсязі, має хвору дружину, враховуючи позицію сторін щодо міри покарання, висловлену в судових дебатах, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.5 ст.407 КК України, що буде достатнім для його виправлення.

Підстави до застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання відсутні.

Речові докази, цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.01.2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у сумі 242240 грн.

Відповідно до копії квитанції від 06.02.2025 року заставодавцем ОСОБА_9 на підставі ухвали суду була внесена застава за ОСОБА_3 в розмірі 242240 грн.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про повернення сплаченої суми застави, прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.

Згідно ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З огляду на викладене, враховуючи, що застава у розмірі 242240 грн., яка булавнесена за обвинуваченого ОСОБА_3 не звернута у дохід держави, суд вважає за необхідне повернути суму застави заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 407 КК України, ст. 373-374, 395, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з 18.01.2025 року до 06.02.2025 року включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили заставу, внесену 06.02.2025 на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.01.2025 у розмірі 242240 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_9 .

Вирок суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1