Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №345/4/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4/26

Провадження № 1-кп/345/175/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025091170000386 від 14.07.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Серов, Свердловської області російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, з середньою спеціальною освітою, дітей на утриманні не має, військовослужбовця, РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема 23.02.2023 року Калуським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі (покарання відбув в повному обсязі), 06.03.2025 року Костопільським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 н.м.д.г. (штраф сплачено),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Правопорушення вчинене за наступних обставин.

29.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_2 . Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2024 №320 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону, військової частини НОМЕР_2 та зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення даної військової частини.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та діє по даний час.

03.06.2025 близько 21 год. 25 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в магазині «Сімі», що по вул. Коновальця, 6 в м. Калуш, Калуської ТГ Калуського району Івано-Франківської області, побачив мобільний телефон марки «Pixel 6 Pro» IMEI НОМЕР_4 , який знаходився на прикладному столі біля каси, після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Pixel 6 Pro» IMEI НОМЕР_4 , з чохлом-накладкою до мобільного телефону «Discover innovation», які належать потерпілій ОСОБА_5 .

Надалі, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в магазині «Сімі», що по вул. Коновальця, 6 в м. Калуш, Калуської ТГ Калуського району Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Pixel 6 Pro» IMEI НОМЕР_4 , вартістю 4680,00 грн., з чохлом-накладкою до мобільного телефону «Discover innovation», вартістю 112,00 грн., які належать потерпілій ОСОБА_5 .

Після цього, з викраденим майном ОСОБА_2 , покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 4792,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав. Підтвердив, що вчинив злочин за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Розповів, що в червні 2025 року (точної дати не пам`ятає) у вечірню пору перебував в магазині "Сімі". Виходячи з магазину на столі побачив мобільний телефон марки «Pixel 6 Pro» з чохлом. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав цей мобільний телефон. В подальшому подарував його своєму знайомому. Не оспорює вартості викраденого майна, яка вказана в обвинувальному акті. Розкаюється за вчинене, обіцяє, що в подальшому так вчиняти не буде. Просить врахувати, що викрадений телефон вилучено і буде повернуто потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, проте подала заяву про розгляд справи без її участі. Не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов про відшкодування шкоди потерпілий не заявляє. Щодо міри покарання обвинуваченому, то потерпіла покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим, ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором, а ні потерпілою, що вбачається з її заяви, не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочину; способу і порядку таємного заволодіння майном потерпілої; кількості та вартості викраденого майна; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначають місце знаходження речових доказів та підтверджують розмір судових витрат. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки, вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також, судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора і вище зазначену позицію потерпілої.

Зокрема, суд враховує що ОСОБА_2 під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, відсутні негативні характеристики що нього. Він є військовослужбовцем. Водночас він раніше судимий і вчинив новий злочин маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, шляхом повернення викраденого майна. Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, в обвинувальному акті не зазначені, а суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення ним злочину і призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Як вбачається з письмової заяви потерпілої, вона не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Враховуючи наведене, а головним чином те, що обвинувачений вчинив злочин будучи раніше судимим і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення він не став, а продовжив злочинну діяльність, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Водночас, враховуючи вище наведені характеристики обвинуваченого, наявність кількох вище зазначених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, враховуючи те, що злочинними діями обвинуваченого потерпілим була завдана не значна матеріальна шкода, яка до того ж на даний час вже відшкодована шляхом повернення викраденого майна, потерпіла не наполягають на суворому покаранню для обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, а саме, призначити покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив злочин маючи судимість за вчинення умисного корисливого злочину, то суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 19.12.2025 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи вид покарання, яке призначається обвинуваченому, його характеризуючі дані, зокрема те, що він вчинив новий корисливий злочин маючи непогашену судимість за вчинення попередніх корисливих злочинів, суд приходить до висновку, що такий запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, суд покладає на обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України слід скасувати арешти майна, накладений ухвалою слідчого судді.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_2 та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін і продовжити строк його дії до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 19.12.2025 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під вартою до набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.08.2025 року (справа № 345/4292/25, провадження № 1-кс/345/623/2025) на мобільний телефон марки «Pixel 6 Pro».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 2674,20 грн. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109-25/11512-ТВ від 14.08.2025 року;

Речові докази:

- оптичний носій інформації СD-R диск марки «Fiesta» із наявними відеозаписами, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити там же;

- мобільний телефон марки «Pixel 6 Pro» IMEI НОМЕР_4 , який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – повернути ОСОБА_5 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_6