Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №185/14711/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14711/25

Провадження № 3/185/94/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 січня 2026 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чернявська І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №519510 від 21.11.2025 року за ст. 122-4 КУпАП, 21.11.2025 року о 12 годині 40 хвилин у м. Павлоград проспект Шахтобудівників 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TATRA н.з. НОМЕР_1 та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Рено Меган н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10.а. ПДР України, за даним фактом поліцейським Павлоградського РВП ГУНП у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні провину визнав, щиро розкаявся.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно п. 2.10 (а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

В якості доказів, на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу серії ЕПР1 № 519510 від 21.11.2025 долучено: копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6196945 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП від 21.11.2025; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 21.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП від 21.11.2025; схему місця ДТП від 21.11.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_2 ; рапорт.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає в разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Враховуючи викладене та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого встановлено п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір.

Керуючись ст. 122-4,24,283,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400.00 (три тисячі чотириста грн.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп) гривень.

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І. Г. Чернявська