Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №375/1762/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 375/1762/25 Головуючий в суді І інстанції:Банах-Кокус О.В.

Провадження № 33/824/874/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Заліського Богдана Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390454 від 13 липня 2025 року - 13 липня 2025 року о 16 год. 44 хв. у с-щі. Рокитне, вул. Енергетиків, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу «DragerARND0045», результат огляду - 2,28‰, тест 1084, водій з результатом згоден, від проходження огляду в найближчому медичному закладі категорично відмовився. Зазначеними діями водій порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 12 грудня 2025 року адвокат Заліський Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП або на підставі п. 8. ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги адвокат Заліський Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовував тим, що водій із результатами огляду згоден не був, а проїхати до лікарні для повторного огляду у лікаря-нарколога працівники поліції не пропонували та наслідки непроходження огляду у медичному закладі не роз`яснювали.

Крім того, адвокат Заліський Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує, що зупинка транспортного засобу не відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Заліський Б.С. зауважує, що водій не відсторонявся від керування транспортним засобом, що є самостійною підставою для визнання огляду на стан алкогольного сп`яніння недійсним.

Також доводи апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Заліський Б.С., обгрунтовує тим, що матеріали справи містять нескасовану постанову про накладення адміністративного стягнення за інкриміноване адміністративне правопорушення, а тому суд має закрити справу за п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 та його адвокат Заліський Б.С. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Крім того, адвокат Заліський Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав до Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи за відсутності захисника та ОСОБА_1 (від 19.01.2026 року вх.№ 5563).

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП України, не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390454 від 13 липня 2025 року, з якого вбачається, що 13 липня 2025 року о 16 год. 44 хв. у с-щі. Рокитне, вул. Енергетиків, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу «Drager ARND 0045», результат огляду - 2,28‰, тест 1084, водій з результатом згоден, від проходження огляду в найближчому медичному закладі категорично відмовився. Зазначеними діями водій порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу до «Рокитнянська БМЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Зазначено, що від проходження огляду у медичному закладі водій відмовився, що підтверджено підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у графі: «огляд проводився за допомогою» (а.с. 3);

- у результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 13.07.2025 року о 16 год. 54 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest 7510, прилад №ARND-0045, принтер №ARNB-0233, тест № 1084, результат тестування - 2,28‰, що зафіксовано на боді-камеру 477068 (а.с. 4);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв`язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Результат огляду позитивний - 2,28‰. У графі: «з результатами згоден» проставлений підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 5);

- у довідці щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с. 6);

- у рапорті капітана поліції Кучеренка Ростислава від 13.07.2025 року, відповідно до змісту якого транспортний засіб «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат - 2,28‰, водій з результатом погодився, а від проходження огляду у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Зазначено, що у водія було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування серії НОМЕР_3 . Крім того, вбачається, що водія було відсторонено від керування шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР України. Дана подія зафіксована на нагрудні бодікамери № 477068 та на реєстратор зі службового транспортного засобу - 70mai DashCam M310-9172 (а.с. 7);

- даними відеозапису з нагрудної камери патрульного поліції № 477068, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано факт зупинки водія та повідомлено останньому про те, що згідно даних із бази на даний транспортний засіб відсутній чинний страховий поліс (момент відеозапису «clip-0» з 0:02:15). У ході спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що було повідомлено водієві (момент відеозапису «clip-0» з 0:08:20) та висловлено вимогу щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сп`яніння на місці зупинки (момент відеозапису «clip-0» з 0:10:03), на що водій погодився. Зафіксовано належну процедуру проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», у ході якої було встановлено, що водій знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, результат - 2,28‰. На запитання патрульних поліції: «з результатом згоден?» водій відповів: «так», та пояснив, що вчора у нього було день народження (момент відеозапису «clip-0» з 0:13:36). Патрульними поліції було неодноразово висловлено пропозицію проїхати до лікаря-нарколога у разі незгоди із результатами огляду (момент відеозапису «clip-0» з 0:13:42, 0:14:10), проте водій ігнорував пропозицію патрульних поліції, а на запитання поліцейських, яке зафіксовано на фрагменті відеозапису «clip-0» з 0:15:20: «з результатами ви згодні, до лікаря не їдем, правильно?», водій кивнув головою, чим підтвердив вірність висловленого патрульним поліції. Відтак надалі відображено, як патрульні поліції чітко пояснили процедуру складання матеріалів про адміністративне правопорушення, повідомили про вилучення водійського посвідчення та те, що водій зобов`язується не керувати транспортним засобом, на що ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень. Крім того, зафіксовано момент роз`яснення водієві прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (момент відеозапису «clip-0» з 0:16:50), процедуру складання матеріалів адміністративного правопорушення та ознайомлення водія з ними під підпис (момент відеозапису «clip-0» з 0:45:00) (а.с. 8).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 13 липня 2025 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій не погоджувався з результатами огляду, а працівники поліції не пропонували йому проїхати до медичного закладу для повторного огляду у лікаря-нарколога та не роз`яснювали наслідки непроходження такого огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє.

Зазначені доводи спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що водій висловив згоду з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» (фрагмент відеозапису «clip-0» з 0:13:36).

Попри це, патрульними поліцейськими неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога у разі незгоди з результатами огляду на місці, однак водій такого бажання не виявив (фрагменти відеозапису «clip-0» з 0:13:42, 0:14:10, 0:15:20).

Крім того, під час ознайомлення ОСОБА_1 із направленням на огляд до медичного закладу, що зафіксовано на фрагменті відеозапису «clip-0» з 0:54:02, водій запитав: «у вас є результат? то нащо лікар?», на що патрульними поліцейськими було роз`яснено порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Зазначене свідчить про усвідомлення водієм результатів огляду, наслідків порушення Правил дорожнього руху України та відсутність у нього наміру пройти огляд у медичному закладі.

Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу не відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки як убачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, патрульні поліцейські одразу після зупинки транспортного засобу повідомили водієві її причину, а саме те, що за наявною в базі даних інформацією транспортний засіб не мав чинного страхового полісу (фрагмент відеозапису «clip-0» з 0:02:15). Крім того, на фрагменті відеозапису «clip-0» з 0:07:07 зафіксовано, що поліцейським було повідомлено також і п. 2.1 Правил дорожнього руху України, якого не дотримався ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту п. 2.1.ґ Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліції відображено, що ОСОБА_1 дійсно не мав при собі страховий поліс, за таких обставин зупинка транспортного засобу відповідала вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим подальші дії поліцейських були законними.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивним доказом, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, який забезпечує можливість наочно впевнитись в обставинах справи, а тому є належним та допустимим.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій не відсторонявся від керування транспортним засобом, що є самостійною підставою для визнання огляду на стан алкогольного сп`яніння недійсним, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки зазначені доводи спростовуються відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, з якого вбачається, що патрульні поліцейські повідомили ОСОБА_1 про його зобов`язання не керувати транспортним засобом, або ж транспортний засіб буде тимчасово вилучено на штрафний майданчик, на що водій попросив просто відкотити його автомобіль на територію підприємства, на якому водій працює та біля воріт якого було здійснено зупинку (момент відеозапису «clip-0» з 0:17:47).

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи містять нескасовану постанову про накладення адміністративного стягнення за інкриміноване адміністративне правопорушення, а тому суд має закрити справу за п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні та такі, що спрямовані виключно на ухилення від адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи лише щодо чітко визначеного переліку адміністративних правопорушень, до якого ст. 130 КУпАП не віднесена.

Частиною першою ст. 255 КУпАП передбачено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право лише складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 130 КУпАП.

Таким чином, поліцейські, виявивши ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зобов`язані були скласти протокол про адміністративне правопорушення та передати матеріали до суду для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому сам по собі факт наявності в матеріалах справи такої постановипро накладення адміністративного стягнення не породжує правові наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки остаточне рішення у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП ухвалюється виключно судом на підставі належним чином складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення були проведені з дотриманням вимог ст.ст. 266, 256 КУпАП із належною фіксацією результатів та роз`ясненням водієві його прав, а відтак протокол про адміністративне правопорушення та результати огляду є належними й допустимими доказами у справі.

Крім того, на відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліції зафіксовано, як поліцейський пояснював водієві, що він не уповноважений притягати його до відповідальності на місці зупинки, а лише зобов`язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення та відправити його до суду для розгляду (фрагмент відеозапису «clip-0» 0:16:15).

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Рокитнянського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Заліського Богдана Сергійовича, який діє в ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Заліського Богдана Сергійовича, який діє в ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «22» січня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко