Постанова від 23 грудня 2025 р. у справі №382/1302/23 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 382/1302/23

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/15266/2025

Головуючий у суді першої інстанції О. А. Кисіль

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

24 грудня 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

учасники справи

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа Відділ опіки та піклування Яготинської міської ради Київської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року в оскаржуваній частині, ухвалене у складі судді Кисіль О. А., в примішенні Яготинського районного суду Київської області,

у с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, установити над нею опіку та призначити їй опікуна - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та призначити по даній справі судово-психіатричну експертизу.

В обгрунтування заяви зазначала, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвал Яготинського районного суду від 22.05.2015 та від 25.05.2022 знаходиться на амбулаторному примусовому психіатричному лікуванні. Вона має нестабільний психічний стан, агресивну поведінку, у неї відсутня критика до власної хвороби та до своєї поведінки. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря - психіатра КНЗ «ЯЦМЛ» з діагнозом «шизофренія». Лікар-психіатр КНЗ «ЯЦМЛ» неодноразово зверталася до Яготинського районного суду Київської області з заявами про примусове психіатричне лікування ОСОБА_3 та його продовження. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , унаслідок тривалого хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за однією адресою із своєю рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває на її утриманні, оскільки немає самостійного доходу.

За наведених вище обставин заявник уважала за доцільне ставити питання про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановити над нею опіку, призначити опікуном заявника. Вказала, що з урахуванням особистих стосунків може виконувати обов`язки опікуна по відношенню до своє сестри, має намір продовжувати бути опікуном.

Крім того зазначила, що мати заявника та її сестри - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої ініціюється питання про визнання недієздатною, за станом свого здоров`я, унаслідок віку, не зможе повноцінно виконувати функції опікуна.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за місцем проживання заявниці: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 25.08.2023 зобов`язано КНП «Яготинська центральна міська лікарня» повідомити чи може ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров`я бути присутньою в судовому засіданні.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.03.2024 доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області, який знаходиться по вул. Гайок, 4а в м.Біла Церква Київської області призначити адвоката для представництва інтересів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жителя АДРЕСА_1 , за призначенням для участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 в особі представника Гладкого Р. В., заінтересована особа Виконавчий комітет Яготинської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, забезпечивши його явку у судове засідання.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 рокузаяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ опіки та піклування Яготинської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна задовольнено частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Душанбе Таджикистан, зареєстровану в АДРЕСА_2 , визнано недієздатною.

До призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якої застосовано заходи примусового медичного лікування відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 22.07.2015 року, опікуна, здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_3 покладено на Виконавчий комітет Яготинської міської ради.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 25 липня 2025 року по тексту рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року заінтересовану особу ОСОБА_3 постановлено вважати « ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 )».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опіконом над недієздатною ОСОБА_3 .

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що після смерті сина та чоловіка ОСОБА_3 єдиними близькими родичами недієздатної залишилися заявник, мати ОСОБА_6 , рідний брат ОСОБА_7 . Проте ОСОБА_6 з 27.07.2016 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, а ОСОБА_7 є діючим військовослужбовцем, у зв`язку із чим вони не можуть здійснювати опіку над ОСОБА_3 .

Звернула увагу суду на те, що дійсно станом на час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 та її сестра проживали в будинку, у якому проживали також інші члени родини, проте станом на 17.03.2025 ОСОБА_1 було набуто у власність приватний будинок загальною площею 70 кв.м. з великою прибудинковою територією, у якому наразі проживає заявниця та ОСОБА_3 , яка має окрему кімнату з умовами проживання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2025 року запропоновано Виконавчому органу (комітету) Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області як органу опіки та піклування, при наявності передбачених законом підстав подати до Київського апеляційного суду подання про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року у справі № 382/1302/23 визнана недієздатною.

08 грудня 2025 року на адресу суду надішло рішення Виконавчого органу (комітету) Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області як органу опіку та піклування від 26 листопада 2025 року № 512, яким вирішено затвердити подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суду надано подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 .

У поданні вказано, що опікунська рада при виконавчому комітеті Яготинської міської ради вважає доцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2. підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити на підставі викладених в ній доводів.

Представник заінтересованої особи - Відділу опіки та піклування Яготинської міської ради Київської області у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи Відділ повідомлений належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу Відділ просить суд розгляд справи проводити без участі його представника, прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності представника Відділу опіки та піклування Яготинської міської ради Київської області, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення заявника та її представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга заявника підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною не оскаржується учасниками справи, а тому його законність та обгрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року переглядається Київським апеляційним судом в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні її опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в частині покладення на Виконавчий комітет Яготинської міської ради здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною. Встановлено строк дії рішення суду в цій частині два роки з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно достатті 41 ЦК Українинад недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (стаття 62 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Відповідно до пункту 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, визначений у пункті 3.3 Правил опіки та піклування, серед яких, зокрема: акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Отже, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

При цьому подання органу опіки та піклування повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогамиЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була на той час зареєстрована в АДРЕСА_2 , відповідно до листа та ухвали Яготинського районного суду Київської області 22.07.2015 в межах кримінального провадження було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричному стаціонарі зі звичайним наглядом.

Згідно ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2016 року примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у психіатричній лікарні із звичайним наглядом, встановлені ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 22 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 припинено і їй призначено амбулаторне примусове психіатричне лікування. Згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 07.06.2017 року ОСОБА_3 продовжено застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді амбулаторного примусового лікування.

Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 25.05.2022 з консультаційного висновку комісії лікарів-психіатрів вбачалося, що ОСОБА_3 не відвідувала психіатра, має нестабільний психічний стан, має агресивну поведінку, відсутня критика до хвороби і своєї поведінки, відмовляється від підтримуючого лікування, психічний стан хворої не змінився настільки, що виключається небезпека як для неї, так і для інших осіб, тобто не виключається суспільна небезпечність хворого, в зв`язку з чим продовжено ОСОБА_3 застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді амбулаторного примусового психіатричного лікування в Комунальному некомерційному підприємстві «Яготинська центральна районна лікарня» Яготинської міської ради строком не більш ніж на шість місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за однією адресою із своєю рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснює догляд за ОСОБА_3 , що вбачається з акту обстеження від 07.08.2023, обстеження здійснено депутатом Яготинської міської ради Вороною І. А. На даний час вони проживають разом в АДРЕСА_3 і саме ОСОБА_1 здійсню опіку над своєю сестрою ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки від 31.07.2023 № 170 лікаря - психіатра ОСОБА_8 КНП «Яготинська центральна міська лікарня» ОСОБА_3 потребує лікування. За станом здоров`я ОСОБА_3 самостійно себе обслуговувати не може.

ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої та пепогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з чоловіком, є ФОП.

Згідно довідки виданої КНП «ЯЦПМСД» за станом здоров`я ОСОБА_1 може бути опікуном.

При обстеженні депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_9 (за виборчим округом до якого віднесена вулиця Козацька у м. Яготині Бориспільського району Київської області) умов проживання ОСОБА_3 07.09.2023 встановлено в присутності свідків, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає сама по АДРЕСА_1 , не має електро - та газо - постачання, є криниця, самостійно веде домашнє господарство, обробляє сама присадибну ділянку, на утриманні своєї сестри не перебуває, допомоги не отримує. Сусіди допомагають їй продуктами харчування, одягом та періодично допомагають у лікуванні у спеціалізованому медичному закладі.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 є її матір`ю.

Згідно акту обстеження від 19.09.2023 року, складеного депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання Вороною І. А., вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 починаючи з 03.03.2023 ОСОБА_3 постійно проживала з своєю сестрою ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 більшість часу світової пори доби у період з 03.03.2023 по 07.09.2023 перебувала наодинці за адресою: АДРЕСА_1 . Істи, спати, приймати ліки та проводити гігієнічне обслуговування ОСОБА_3 приходила до сестри ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 . Після 07.09.2023 ОСОБА_3 постійно проживала за адресою АДРЕСА_4 та не покидала територію даного домоволодіння.

Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , вони мають батьків ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , місцем народження є м. Душанбе, Таджицька РСР. Тобто заявник і ОСОБА_3 є рідними сестрами.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 228-ц від 03.07.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - шизофренію, параноїдну, безперервний перебіг (F20,00 за МКХ-10); за своїм психічним станом вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та за своїм психічним станом не може бути присутньою у залі судових засідань.

При цьому, з даного висновку вбачається, що ОСОБА_3 має знижену вгодованість, напружена, негативністична, знижений настрій, фіксована на власних хворобливих переживаннях, які не розкриває, не критична до свого стану та поведінки, вдома від прийому підтримуючого лікування відмовлялась, виявлені розлади мислення.

Згідно копії акту обстеження від 25.09.2024 складений депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання Вороною І. А., вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_3 постійно проживала з своєю сестрою ОСОБА_1 . ОСОБА_12 більшість часу проводить за вказаною адресою. Отримує постійний догляд та утримання, лікування від рідної сестри ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення №15 Яготинської міської ради від 16.01.2024 про розгляд заяви громадянки ОСОБА_1 щодо надання згоди на встановлення опіки та призначення її опікуном над ОСОБА_3 , вирішено надати згоду ОСОБА_1 на встановлення опіки та призначення її опікуном над ОСОБА_3 у разі її визнання недієздатною особою у порядку встановленому чинним законодавством України.

Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні її опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_3 суд не прийняв до уваги рішення №15 Яготинської міської ради від 16.01.2024 про призначення опікуна та врахував, що ОСОБА_1 ніяк не обґрунтувала доцільність призначення саме її опікуном на недієздатною ОСОБА_3 , а також, чи склалися між заявником та її сестрою особисті приязні взаємини, з огляду на зазначене свідками у судовому засіданні чи є у неї інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Суд вважав, що ОСОБА_1 не вчинено дій, в тому числі і з 2015 року, які б відповідали інтересам ОСОБА_3 , не було створено належних умов для її проживання, лікування, що захищало б права ОСОБА_3 .

Проте колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як установлено в справі, заявник є рідною сесторою ОСОБА_3 , яка визнана судом недієздатною та потребує опіки.

Орган опіки та піклування перевірив можливість заявника здійснювати повноваження опікуна та вважав за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном сестри ОСОБА_3 , про що подав до суду відповідне подання.

Не приймаючи до уваги рішення органу опіки та піклування суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення не містить належної мотивації.

Однак зазначене суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Так, частинами першою, другою статті 294 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Зробивши висновок про те, що рішення органу опіки та піклування не містить належної мотивації, суд першої інстанції не обґрунтував та не зазначив, які саме питання повинен був з`ясувати, але не з`ясував орган опіки та піклування під час перевірки можливості заявника, яка перебуває у родинних відносинах з підопічною, здійснювати повноваження опікуна. Зокрема не вказав, хто, на думку суду, може наразі здійснювати опіку на недієздатною ОСОБА_3 , окрім її сестри, яка піклується про недієздатну сестру, утримує її та яка проживає у належному ОСОБА_1 будинку.

При цьому матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження можливості саме заявника здійснювати повноваження опікуна.

Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , за формою та змістом відповідає вимогам закону. До висновку додано докази, які свідчать про те, що орган опіки та піклування належним чином з дотриманням Правил опіки та піклування перевірив можливість заявника бути опікуном і посилання на наявність таких доказів (зокрема, документів про стан здоров`я заявника, відсутності судимості, акта перевірки умов проживання тощо). Також у висновку органу опіки і піклування вказана інформація про те, чи відповідатиме таке призначення якнайкращим інтересам ОСОБА_10 та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню.

При цьому, посилаючись на можливість матері та брата заявника виконувати обов`язки опікуна ОСОБА_3 , суд першої інстанції не зазначив, якими доказами це підтверджується, не перевірив, чи зверталася мати та брат, або інші родичі заявника з письмовою заявою до органу опіки та піклування про призначення їх опікунами ОСОБА_3 , адже за змістом статті63 ЦК України особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.

Також, дійшовши до висновку про «очевидну мету» звернення заявника до суду, суд першої інстанції не врахував, що висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, не з`ясував, якими доказами підтверджується та обставина, що звернення ОСОБА_1 із цією заявою до суду пов`язане з намаганням отримання певних благ та пільг.

Крім того, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 17 листопада 2025 року Виконавчим органом (комітетом) Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області як органу опіки та піклування було подано рішення Виконавчогооргану (комітету) Ярготинської міської ради Бориспільского району Київської області як органу опіку та піклування від 26 листопада 2025 року № 512, яким вирішено затвердити подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У поданні вказано, що опікунська рада при виконавчому комітеті Яготинської міської ради вважає доцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції у тому, що ОСОБА_1 не проявляла зацікавленості до життя своєї сестри до моменту зникнення безвісти цивільного чоловіка та загибелі сина ОСОБА_3 , що не відповідало інтересам ОСОБА_3 .

У ході перегляду справи апеляційним судом з`ясовано, що ОСОБА_1 перебуває у родинних стосунках з ОСОБА_3 , яка є її рідною сестрою.

Як зазначає ОСОБА_1 , починаючи з 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_13 почали спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за адресою АДРЕСА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_13 народився син, що підтверджується копією довідки №36 від 09.03.2004 року, копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану. Починаючи з 2004 року, ОСОБА_3 , її цивільний чоловік, та їх спільний син проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_5 , разом з матір`ю ОСОБА_13 , в її будинку. З самого початку спільного проживання відносини між ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_13 не склались, у останніх часто виникали конфлікти, а тому після сварок ОСОБА_3 проводила час у своєї бабусі, за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 2006 року, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , та її сестра ОСОБА_1 почали помічати в останньої певні психологічні зміни, її поведінка ставала необґрунтовано агресивною. Після того як ОСОБА_6 та ОСОБА_1 помітили відповідні зміни в стані здоров`я ОСОБА_3 , останні неодноразово намагались поговорити з нею та її чоловіком ОСОБА_13 про необхідність проведення медичного обстеження, з метою виявлення причин такої поведінки. Однак, ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_13 ігнорували проблему, та всі розмови на тему необхідності проведення обстеження та лікування викликали конфлікти. В 2015 році, стан здоров`я ОСОБА_3 значно погіршився, остання стала більш агресивною та відповідно до листа та ухвали Яготинського районного суду Київської області 22.07.2015 року в межах кримінального провадження до неї було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричному стаціонарі зі звичайним наглядом. Починаючи з 2015 року ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-психіатра КНЗ «ЯЦМЛ» з діагнозом «шизофренія».Після примусового лікування ОСОБА_3 , її мати та сестра знову намагались поговорити з ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , з приводу початку активного лікування, та встановлення групи інвалідності. Однак ОСОБА_3 не визнавала наявності в неї захворювання, будь які прохання пройти лікування супроводжувались сварками, та остання починала відсторонюватись від спілкування зі своєю матір`ю та сестрою. На всі вмовляння рідних пройти лікування ОСОБА_3 повідомляла, що в разі початку лікування у неї можуть забрати сина, а тому просто повністю обривала будь яке спілкування з матір`ю та сестрою. Незважаючи на це, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 намагались вмовити ОСОБА_13 розпочати лікування ОСОБА_3 проте він наголошував, що в його дружини відсутні будь-які захворювання, а тому вона не потребує жодного лікування. ОСОБА_3 та ОСОБА_13 почали уникати спілкування з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 підтримувала зв`язок з рідною бабусею, та після того, як у неї виникали конфлікти з матір`ю цивільного чоловіка, проводила час за адресою проживання бабусі: АДРЕСА_1 . В 2018 році бабуся померла. З часом будинок за адресою, АДРЕСА_1 було знесено, в зв`язку з непридатністю до проживання. За вказаною адресою був розміщений сарай, який не є придатним для проживання. Після смерті бабусі, та знесення будинку, ОСОБА_3 знову відновила спілкування з сестрою та матір`ю, періодично приходила до них їсти, приймати гігієнічні процедури та інше.

За станом свого здоров`я, ОСОБА_3 любить бути на одинці, тому в світлий період доби часто перебувала за адресою: АДРЕСА_1 . В 2022 році цивільний чоловік та син ОСОБА_3 були мобілізовані до лав Збройних сил України. Після мобілізації цивільного чоловіка та сина відносини ОСОБА_3 з матір`ю цивільного чоловіка ще більш загострились, після чого остання стала частіше бувати у своєї сестри та матері, а також в світлу пору доби перебувала на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 02 березня 2023 року ОСОБА_13 перестав виходити на зв`язок, а в подальшому його близьким надійшло сповіщення про зникнення його безвісти, що підтверджується копією повідомлення №2/740 від 17.03.2023. Після того як ОСОБА_13 перестав виходити на зв`язок між ОСОБА_3 та матір`ю її цивільного чоловіка виник конфлікт, після якого остання вигнала ОСОБА_3 з дому. Після вказаних обставин, ОСОБА_3 почала на постійній основі проживати у своєї сестри та матері, за адресою: АДРЕСА_4 . За станом свого здоров`я ОСОБА_3 часто в світлу пору доби перебувала наодинці за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проживання зі своєю сестрою та матір`ю, стан здоров`я ОСОБА_3 почав поступово стабілізуватись, та останній вже не потрібно було скільки часу для перебування наодинці, в зв`язку з чим, після 07.09.2023 ОСОБА_3 вже не покидала територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується актом обстеження від 19.09.2023.

Після того, як цивільний чоловік ОСОБА_3 зник безвісти, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 почали розмовляти з її сином - ОСОБА_10 , про необхідність проведення останній лікування, призначення опікуна та проведення дій для присвоєння групи інвалідності. Син ОСОБА_3 погодився з необхідністю проведення вищевказаних дій, в зв`язку з чим, було погоджено, що після того, як ОСОБА_10 , приїде у відпустку, останній розпочне підготовку необхідних документів. ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Таким чином, після смерті сина ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , єдиними близькими родичами останньої залишились її рідна сестра ОСОБА_1 , мати ОСОБА_6 , та рідний брат ОСОБА_7 .

Однак з 27.07.2016 ОСОБА_6 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується копією індивідуальної програми реабілітації інваліда №42, та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 серії НОМЕР_6 . Група інвалідності встановлена довічно.

Відтак, наразі за своїм станом здоров`я ОСОБА_6 не має змоги здійснювати опіку над своєю дочкою ОСОБА_3 , оскільки, в зв`язку з присвоєнням їй другої групи інвалідності сама потребує допомоги.

ОСОБА_7 , який є рідним братом ОСОБА_3 , наразі є діючим військовослужбовцем, в зв`язку з чим, не має можливості здійснювати опіку за своєю рідною сестрою, оскільки в зв`язку з несенням військової служби не може перебувати за місцем проживання останньої. Крім того, 09 лютого 2023 року, ОСОБА_7 , був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, та йому було призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, що підтверджується копією вироку Яготинського районного суду Київської області від 09 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №382/1469/22.

Оскільки ОСОБА_7 є діючим військовослужбовцем, а також в зв`язку з тим, що останній притягався до кримінальної відповідальності, він не має змоги та бажання здійснювати опіку за ОСОБА_3 .

У зв`язку з вищевикладеним, останні звернулись на адресу Відділу опіки та піклування Яготинської міської ради Київської області з відповідними заявами, в яких повідомляли, що за своїми життєвими обставинами не мають змогу здійснювати опіку над ОСОБА_3 , та не заперечували проти того, щоб опіку над нею здійснювала ОСОБА_1 .

Отже, єдиним близьким родичем, яка має бажання та можливість здійснювати опіку над ОСОБА_3 є її рідна сестра ОСОБА_1 , яка перебуває з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у родинних стосунках, має добрий стан здоров`я, без шкідливих звичок, що підтверджується медичною документацією, наявною в матеріалах справи. Медичних протипоказань щодо призначення її опікуном немає. Під наглядом лікаря-психіатра чи під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває. До кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Починаючи з березня 2023 року з метою здійснення догляду та опіки проживає разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 .

17 березня 2025 року, на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, ОСОБА_1 було набуто у власність приватний будинок загальною площею 70, 70 кв. м., з великою прибудинковою територією, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції у вказаному будинку проводились ремонтні роботи, проте наразі заявник разом із сестрою проживають за адресою АДРЕСА_3 у вищевказаному будинку. Будинок має належні умови проживання, всі комунікації, ОСОБА_3 має окрему кімнату з умовами проживання, що підтверджується актом обстеження від 28.07.2025.

Окрім того, у вищевказаному акті зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 та слідкує за її лікуванням. Після того як ОСОБА_3 почала проживати на постійній основі з ОСОБА_1 , її стан здоров`я значно покращився, жодних скарг на її поведінку від сусідів більше не надходило.

Дійсно в силу своєї хвороби ОСОБА_3 не може в повному обсязі оцінити свій стан здоров`я, а тому періодично відмовляється вірити в наявність в неї захворювання, але не зважаючи на це, ОСОБА_1 докладає всіх можливих зусиль для продовження її лікування, що наразі дало позитивні результати. Хоча за своїм станом здоров`я ОСОБА_3 може поводити себе агресивно, проте така поведінка направлена виключно на малознайомих їй людей, в той час, як до своїх рідних вона відноситься приязно та не становить для них жодної загрози.

ОСОБА_1 є єдиною близькою людиною, яка має змогу та бажання здійснювати опіку над ОСОБА_3 .

За особливостями захворювання ОСОБА_3 , для останньої є неймовірним стресом перебування серед незнайомих їй людей, а тому поміщення її в психіатричний диспансер, де є велика кількість невідомих їй людей може потягти за собою погіршення перебігу хвороби, що не відповідатиме її інтересам.

Отже, ОСОБА_1 надала свою згоду на призначення опікуном, вона є близькою особою, сестрою ОСОБА_3 , та має можливість виконувати опікунські обов`язки.

Перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України, для призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Колегія суддів, надавши позитивну оцінку поданню органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , виходить із того, що таке подання органу опіки і піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений. Зазначеного судом першої інстанції враховано не було.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що у поданні органу опіки та піклування обґрунтовано необхідність призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 .

Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції, застосувавши частину четверту статті 63 ЦК України, яка зобов`язує ураховувати можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника, частину першу статті 67 ЦК України, яка зобов`язує опікуна дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення її опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , керуючись насамперед інтересами недієздатної ОСОБА_3 .

Матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що сестра недієздатної ОСОБА_3 - ОСОБА_1 не має можливості здійснювати опіку над нею, зокрема відсутні докази щодо неможливості здійснення такого догляду та що вона такою опікою переслідує будь - яку корисну мету, вигоду, блага для себе особисто.

Натомість матеріалами справи доведено можливість ОСОБА_14 дійснювати опіку над недієздатною особою ОСОБА_3 , можливість дбати про підопічну, створення їй необхідних побутових умов, забезпечення її доглядом та лікуванням, тобто здійснювати нормальне життєзабезпечення підопічної та виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_3 відповідно статті 67 ЦК України.

Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року в частині відмови заявнику у призначенні її опікуном над недієздатною ОСОБА_3 та в частині покладення на Виконавчий комітет Яготинської міської ради здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_3 , та призначає ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , з наведених вище підстав.

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням у справи суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні її опікуном над недієздатною ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в частині покладення на Виконавчий комітет Яготинської міської ради здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Повна постанова складена 19 січня 2026 року.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна