Постанова від 09 грудня 2025 р. у справі №761/22604/24 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 761/22604/24

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/15396/2025

Головуючий у суді першої інстанції І. О. Тесленко

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

10 грудня 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2

відповідач Департамент будівництва та житлового забезпечення

виконавчого органу Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації)

відповідач Головне управління Державної казначейської служби

України у м. Києві

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подану представником Домбровською Вікторією Олександрівною на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 30 липня 2025 року, ухвалене у складі судді І. О. Тесленко в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва,

у с т а н о в и в :

08 жовтня 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва за ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про розірвання договору про фінансування будівництва та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивачи вказуєють наступне. Позивачі чоловік та дружина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на пільговому квартирному обліку у Подільській районній державній адміністрації з 02.02.2000. ОСОБА_1 колишній працівник МВС України. Позивачі дізналися про програму змішаного фінансування будівництва житла 70/30 та вирішили укласти Договір про фінансування житла. У грудні 2020 року було укладено Договір №237/КН про фінансування будівництва житла між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі директора Мартинчука С.О., який діяв на підставі положення про Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.06.2003 року № 1000 (зі змінами), відповідно до Положення про фінансування житла за кошти міського бюджету та кошти населення, затвердженого наказом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 30.09.2003 року № 259, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 16.10.2003 року за № 70/556. Предметом Договору між Сторонами було фінансування будівництва квартири (об`єкта нерухомого майна) із розрахунку 70% - кошти громадян, 30% - кошти міського бюджету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (VI черга будівництва) з наступними характеристиками: Номер квартири - 63; Поверх розташування - 8; Кількість кімнат - 1; Загальна площа - 41,90 кв.м.; Житлова площа -18,46 кв.м. Запланований термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва, згідно Договору, планувався в липні 2023року. Відповідно підпункту 2.1. пункту 2 Договору вартість Об`єкта нерухомого майна (70%), будівництва фінансується Стороною із розрахунку вартості 1 кв.м. об`єкта нерухомого майна на день укладення цього Договору 12 013,85 грн, становить 503 380,32 грн. Фінансування будівництва об`єкта нерухомого майна, зазначеного в підпункті 1.1. пункту 1 Договору, здійснюється Стороною шляхом перерахування вартості об`єкта нерухомого майна, вказаної у підпункті 2.1 цього пункту, на розрахунковий рахунок іншої в договорі Сторони №UА268201720355299008000028478 в Держказначейській службі України м. Києва у три етапи: I етап - протягом 10 календарних днів з моменту укладання цього Договору в сумі - 251 690,16 грн, що становить 50% вартості об`єкта нерухомого майна. II етап - щоквартально рівними частинами не пізніше ніж за два місяці до планового введення жилого будинку в експлуатацію в сумі 226 521,14 грн, що становить 45% вартості Об`єкта нерухомого майна. III етап - за повідомленням Сторони протягом 10 банківських днів після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта між Сторонами укладається Додатковий договір, у якому передбачається завершення фінансування будівництва шляхом оплати Стороною різниці між фактичною вартістю будівництва Об`єкта нерухомого майна, з урахуванням уточненої її загальної площі за обмірами суб`єкта господарювання, що проводить технічну інвентаризацію, та раніше перерахованою сумою. Фактична вартість будівництва Об`єкта нерухомого майна визначається відповідно до даних технічної інвентаризації та підтверджується позитивним висновком комплексної експертизи Об`єкта будівництва. Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 04.12.2020 року позивачкою ОСОБА_2 було сплачено перший внесок, як зазначено Договором у розмірі 251 690,16 грн, що становить 50% вартості Об`єкта нерухомого майна на рахунок Держказначейської служби у м. Києві. Також позивачами було сплачено 10.02.2021, 06.05.2021, 06.08.2021,05.11.2021 та 07.02.2022 по 25 000.00 грн відповідно до квитанції на вищезазначений рахунок, що становить 70% вартості Об`єкту нерухомого майна. Оскільки відповідач так і не розпочав будівництва житла зазначеного в договорі, позивачи перестали перераховувати в подальшому остаток коштів для будівництва житла. Неодноразові безпосередні та телефонні звернення у Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), результатів не дали, у відповідь лише лунали обіцянки «скорого початку будівництва». На чергове письмове звернення позивачів у Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у лютому 2023 року щодо порушення вищезазначеним Департаментом умов Договору про фінансування будівництва житла, вони отримали чергову відписку та чергову обіцянку: «Враховуючи викладене, будівельні роботи на об`єкті заплановано розпочати у другому півріччі 2023 року». На жаль, з того часу будівництво так і не розпочалося, що підтверджується доказами (фотографії з будівельного майданчику). Також у відповіді Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на ст. 6 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зазначають, що такої статті 6 з таким змістом у ЦК України, на який посилається Відповідач немає. Також Відповідач посилається на ст.651 ЦК України, -«...зміна або розірвання договору можуть здійснюватися: 1. за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; 2. за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; 3. у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом». Далі у відповіді Відповідача зазначено, що: «Відповідно до підпункту 5.3. пункту 5 Договору №237/КН кошти повертаються Стороні після укладення Стороною іншого Договору про фінансування Об`єкта нерухомого майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього Договору, з іншим громадянином протягом одного місяця з дня надходження коштів за цим новим Договором». У п.2 ст.651 ЦК України зазначено: «Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Відповідно до відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2023р., - «Станом на 08.03.2023 виконується коригування кошторисної частини Проекту, у відповідності до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», зважаючи на значне подорожчання матеріалів, збільшення рівня заробітної плати та необхідністю внесення змін до проектної документації шляхом виключення з переліку будівельних матеріалів виробництва республіки Білорусь і російської федерації та заміни аналогічними матеріалами інших виробників». На думку Позивачів, вони належним чином виконали зобов`язання щодо сплати своєї частки коштів, яка складає на сьогодні 376 690, 16 грн - 70 % вартості Об`єкту нерухомого майна, а, збільшення кошторису та відкладення будівництва - є істотним порушенням умов Договору. На думку позивачів, відповідач не виконав умов Договору і, судячи з доказів, не збирається цього робити і в подальшому, а формальні відписки це лише підтверджують. У квітні 2024 року вони знову звернулися з проханням до Департаменту будівництва та житлового забезпечення про надання іншого рівнозначного житла в цьому районі або повернення коштів. У черговій відповіді Департамент будівництва та житлового забезпечення посилається на умови Договору, що - «... Кошти повертаються Стороні 1 після укладення Стороною 2 іншого Договору про фінансування об`єкта нерухомого майна, зазначеного у пункті 1.1 пункту 1 Договору з іншими громадянами протягом одного місяця з дня надходження коштів за новим Договором». З зрозумілих причин, з такою організацією роботи Департаменту знайти інвестора за такою програмою буде нереально, тим паче, за умов, коли будівництво Департаментом будівництва та житлового забезпечення не проводиться і не відомо скільки буде потрібно часу, щоб його розпочати. Зазначає, що вартість долара США на 7 лютого 2022р. (остаточний платіж позивачів) становила 28.1468 грн. Вартість долара США на момент подачі позовної заяви 12.06.2024р. становив 41,1000 грн. Інфляційні витрати за період 07.02.2022 по 12.06.2024 року складають 124 986,48 грн, 3% річних за період з 07.02.2022 по 12.06.2024 року складають 26 519,55 грн. Враховуючи вищенаведене просили розірвати Договір №237/КН про фінансування будівництва житла від 3 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацією), солідарно стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державного Казначейської служби України у м. Києві на користь Позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рахунок позивачки ОСОБА_2 у «ПриватБанку»: кошти у сумі внесків 376 690, 16 грн. - 70 % вартості Об`єкту нерухомого майна, інфляційні витрати за період з 7 лютого 2022 по 12 червня 2024 р. у розмірі 26 519, 55 грн., 3% річних за період 7 лютого 2022 року по 12 червня 2024 р. у розмірі 124 986,48 грн, стягнути з відповідачів солідарно судовий збір на користь позивачів у розмірі 1211,20 грн. та судовий збір у розмірі 5 281,96 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розірвання договору про фінансування будівництва та стягнення грошових коштів задоволено частково.

Розірвано договір №237/КН про фінансування будівництва житла від 03 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стягнуто з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 376 690,16 грн. В задоволенні інших вимог позовної заяви, відмовлено. Стягнуто з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3094,52 грн. Стягнуто з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3094,52 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міськорї ради (Київської міської державної адміністрації), через представника Домбровську В.О. подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Посилається на те, що відповідно до Положення про фінансування житла за кошти міського бюджету та кошти населення затверджено наказом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 30 вересня 2003 року № 259 зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції від 16 жовтня 2003 року за № 70/556 у редакції наказу Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2013 року № 28 зі змінами, яким передбачено, що у разі розірвання договору про фінансування будівництва Департамента повертає громадянину отримані від нього кошти у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 Договору № 237/КН кошти повертаються Стороні 1 після укладення Стороною 2 іншого Договору про фінансування Об`єкта нерухомого майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього Договору, з іншим громадянином протягом одного місяця з дня надходження коштів за цим новим Договором.

Зазначають, що зважаючи на початок військових дій на території України та введення воєнного стану виникла необхідність внесення змін до Розпорядження КМДА від 09.01.2008 №15 в частині подовження термінів будівництва.

Завершення будівництва, відповідно до Розпорядження КМВА від 05.02.2024 №74 спочатку було визначено 31.12.2025, потім, враховуючи вищезазначені обставини та те що тривалість будівництва за проектнокошторисною документацією складає 41 місяць, Розпорядженням КМВА від 08.08.2024 №880 терміни завершення будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 (6 черга будівництва) змінено на 31.12.2026.

На думку відповідача суд неналежним чином дослідив умови договору, який був укладеніий сторонами добровільно, проігнорувавши його істотні умови. Тобто, сторонами належним чином не порушувалось питання щодо недійсності договору, а лише питання щодо його розірвання через затримку будівництва, що суперечить умовам самого договору, а саме пунктом 5 чітко передбачено, у який спосіб договір може бути розірвано: кошти повертаються Стороні 1 після укладення Стороною 2 іншого Договору про фінансування Об`єкта нерухомого майна, зазначеного т підпункті 1.1 пункту 1 цього договору, з іншим громадянином протягом одного місяця з дня надходження коштів за цим новим договором.

Суд помилково дійшов висновку, що саме Департамент (відповідач) має розпочати будівництво, оскільки Департамент не виступає у відповідних договірних відносинах як забудовник.

Департамент вважає, що умови договору виконуються ним у повному обсязі. А проблематика будівництва аналогічних об`єктів пов`язана здебільшого з військовими діями на території України, введення воєнного стану як форс-мажорної обставини, постійними повітряними тривогами, мобілізацією, проблемами з логістикою, що є загальновідомим фактом. Тому, розірвання відповідного договору без врахування його умов та всупереч ч. 2 ст.651 ЦКУ є грубим порушенням прав та інтересів територіальної громади, оскільки частина коштів співфінансування є коштами місцевого бюджету, виділеними в межах відповідних цільових програм столиці.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник відповідача Деартаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Горбачова І.В. апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - адвокат Попович Т.С у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечила, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року просила залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у відповідності до вимог закону. Враховуючи те, що позивачі, відповідач повідомлялись про розгляд справи апеляційним судом, відповідач участь свого представника у розгляді справи не забезпечив, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності позивачів, відповідача Державної казначейської служби України у м. Києві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника Деартаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Горбачової І.В., пояснення представника позивачів - адвоката Попович Т.С., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вирішуючи спір у даній справі та частково задовольняючи позов, судом зазначено, що позивачами умови укладеного договору виконувалися належним чином, а отже вони мали справедливе очікування виконання умов договору іншою стороною та отримання права на житло у встановлених розмірах та за погодженою ціною у передбачені договором заплановані строки.

Отже, з врахуванням того, що на момент звернення позивачів до суду, будівельні роботи, які мали завершитися в запланований строк до липня 2023 року не розпочаті, суд дійшов висновку, що позивачі мають законне право вимагати розірвання договору, яке не може бути обмежене умовами укладеного сторонами договору.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з Розпорядження Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації № 812 від 05.11.2020 року, ОСОБА_1 надано право профінансувати за програмою змішаного фінансування будівництва житла (70/30) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (VI черга будівництва) ОСОБА_1 на родину з двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , із зняттям із квартирного обліку (а.с. 71).

03 грудня 2020 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено Договір №237/КН про фінансування будівництва житла (а.с. 15 - 18).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, предметом договору є фінансування будівництва квартири (далі - «Об`єкт нерухомого майна») із розрахунку 70% - кошти громадян, 30% - кошти міського бюджету в об`єкті будівництва «Реконструкція території виробничо - складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель за адресою: АДРЕСА_1 (VІ черга будівництва)» (далі - «Об`єкт будівництва») з наступними характеристиками: номер квартири - 63, поверх розташування - 8, кількість кімнат - 1, загальна площа - 41,90 кв.м., житлова площа - 18,46 кв.м. Запланований термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва - липень 2023 року.

Згідно до п.2.1. Договору, вартість Об`єкта нерухомого майна (70%), будівництво якого фінансується Стороною 1 із розрахунку вартості 1 кв.м. Об`єкта нерухомого майна на день укладання цього Договору 12 013,85 грн., становить 503 380,32 грн. (з урахуванням вартості опоряджувальних робіт). Вартість Об`єкта нерухомого майна може бути змінена у разі затвердження в установленому порядку змін до проектно - кошторисної документації Замовником Об`єкта будівництва.

Як вбачається з п.2.2. зазначеного Договору, фінансування будівництва Об`єкта нерухомого майна, зазначеного в підпункті 1.1. пункту 1 цього Договору, здійснюється Стороною 1 шляхом перерахування вартості Об`єкта нерухомого майна вказаного у п.2.1. цього пункту на розрахунковий рахунок Сторони 2 у три етапи: 1 етап - протягом 10 календарних днів з моменту укладання Договору в сумі 251 690,16 грн., що становить 50% вартості Об`єкта нерухомого майна; 2 етап - щоквартально рівними частинами не пізніше ніж за 2 місяці до планового введення жилого будинку в експлуатацію в сумі - 226 521,14 грн., що становить 45% вартості Об`єкта нерухомого майна; 3 етап - за повідомленням Сторони 2 протягом 10 банківських днів після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта між Сторонами укладається Додатковий договір, у якому передбачається завершення фінансування будівництва шляхом оплати Стороною 1 різниці між фактичною вартістю будівництва Об`єкта нерухомого майна, з урахуванням уточненої її загальної площі за обмірами суб`єкта господарювання, що проводить технічну інвентаризацію, та раніше нарахованою умовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачами та Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено Договір про фінансування будівництва житла, погоджено його суттєві умови, зокрема, запланований строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію (відповідно його будівництва).

Також, вказаним договором врегульовано права та обов`язки сторін. При цьому, Сторона 1 (позивачі у справі) зобов`язані здійснити оплату за договором, прийняти Об`єкт нерухомого майна після проведення остаточних розрахунків, надати Стороні 2 копії документів, за власний рахунок оформити у спільну часткову власність Об`єкт нерухомого майна, повідомити Сторону 2 про всі зміни та обставини, що мають істотне значення. При цьому, Сторона 2 зобов`язана: прийняти оплату від Сторони 1, після проведення остаточних розрахунків та зняття Сторони 1 з квартирного обліку надати Стороні 1 документи, необхідні для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна; повідомляти Сторону 1 про всі зміни та обставини, що мають істотне значення для цього Договору та /або роблять неможливим його виконання (розділ 3 вказаного Договору).

Як вбачається з наданих суду копій квитанцій, позивачами було сплачено на користь відповідача на підставі укладеного договору грошові кошти у наступних розмірах: 251 690,16 грн. - 04.12.2020, 25 000,00 грн. - 10.02.2021, 25 000,00 грн. - 06.05.2021, 25 000,00 грн. - 06.08.2021, 25 000,00 грн. - 05.11.2021, 25 000,00 грн. - 07.02.2022 (а.с. 24 - 25, 88 - 90).

Таким чином, слід дійти висновку, що позивачами умови укладеного договору виконувались належним чином.

Отже, позивачі виконуючи належним чином зі свої сторони умови договору, мали справедливе очікування виконання умов договору іншою стороною та отримання права на житло у встановлених розмірах та за погодженою ціною у передбачені договором заплановані строки.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи будівництво об`єкту не розпочалося. Представником позивача надано до матеріалів справи фотографії місця забудови, з яких вбачається, що будь - які роботи не здійснюються та не розпочались (а.с. 82 - 87).

Відповідно до п.5.4. укладеного договору, договір може бути розірвано з інших підстав та у порядку, визначеними законодавством України.

Згідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З врахуванням того, що станом на момент звернення позивачів до суду, будівельні роботи, які мали завершитись в запланований строк до липня 2023 року не розпочаті, отже слід дійти в исновку, що позивачі мають законне право вимагати розірвання договору, яке не може бути обмежене, оскільки відповідачем не виконуються умови договору, що є суттевим порушенням умов договору саме відповідачем.

Як вбачається з п.5.3. укладеного між позивачами та відповідачем договору, у разі розірвання цього договору Сторона 2 повертає Стороні 1 отримані від неї за цим договором кошти за банківськими реквізитами, які Стороні 1 зобов`язана письмово повідомити Стороні 2 на першу її вимогу. Кошти повертаються Стороні 1 після укладання Стороною 2 іншого договору про фінансування об`єкта нерухомого майна, зазначеного у підпункті 1.1. пункту 1 цього договору, з іншим громадянином протягом одного місяця з надходження коштів за цим новим договором.

На думку колегії суддів, вказаний пункт договору не свідчить про те, що такий договір не може бути розірвано у відповідності до вимог закону, при наявності передбачених для цього підстав. Таке положення договору не свідчить лише про едину умову повернення коштів стороні договору, оскільки крім умов договору існують і положення закону - ЦК України, який регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення (Вих. №056-2931 від 21.09.2024 року) (а.с. 81), листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення (Вих. 056/53-4/з від 13.03.2023 року) (а.с. 19 - 21, 78 - 80), листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення (Вих. №056/С-83-2432 від 13.01.2016 року) (а.с. 77), позивачі неоднаразово звертались до відповідача з приводу невиконання договірних зобов`язань, намагались врегулювати спір в позасудовому порядку, але вказані звернення позивачів не принесли будь - якого позтивного вирішення даного питання відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов`язання за укладеним з позивачами Договором №237/КН про фінансування будівництва житла від 03.12.2020 року не виконано, чим суттево порушено умови договору, що є підставою для его розірвання відповідно до вимог ч.2 ст.652 ЦК України. У даному випадку зміна обставин договору є істотною, позивачі мали отримати на праві власності квартиру ще у липні 2023 року, а станом на червень 2024 року (час звернення позивачів до суду) будівництво будинку розпочато не було, тобто обставини договору зміниись настільки, що, якби позивачі могли це передбачити, вони не уклали б цей договір. Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір розірвано у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих їй розірванням договору. Таким чином, суд першої інстанції законно та обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачів суму сплачених ними за договором коштів, а саме 376 690,16 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є забудовником, а отже не може бути відповідачем у даній справі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки договірні правовідносини у позивачів існують саме з Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якому передавалися кошти з метою отримання об`єкту будівництва у власність у строки, передбачені договором, та на якого покладений обов`язок ефективно управляти коштами, водночас відповідачем свого обов`язку по договору не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права при ухваленні рішення. А тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, про незаконність чи необґрунтованість рішення не свідчать, а тому відсутні підстави для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.

Питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Судові витрати відповідача не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає його апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подану представником Домбровською Вікторією Олександрівною, залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 30 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 20 січня 2026 року.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна