Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №487/8397/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 487/8397/25

Номер провадження 2/489/582/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

Представник позивача звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2021 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено Кредитний договір №11211154299 по продукту «Кредит на товар» згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 9944,00 грн. Відповідач порушив договірні зобов`язання, не оплатив суму боргу в обумовлені сторонами строки. Заборгованість відповідача перед Товариством за кредитним договором №11211154299 станом на 13.10.2025 включно становить 12187,46 грн., з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту - 8225,90 грн., загальна заборгованість за сумою комісії - 3961,56 грн.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №11211154299 від 18.12.2021 в розмірі 12187,46 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

18.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Сучасний Факторинг" укладено Кредитний договір №11211154299 по продукту «Кредит на товар», відповідно до умов якого сума кредиту 9944,00 грн., процентна ставка фіксована; комісія за обслуговування кредиту - 397,76 грн.,які сплачуються споживачем за кожен день прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 14 календарних днів; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 60,83%.

Вказаний договір разом з Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою власноручного.

Також, відповідачем підписано Лист-зобов`язання від 18.12.2021.

Представником позивача надано суду копію товарного чеку №Т045-0013187025 від 18.12.2021.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як слідує зі змісту позовної заяви, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Кредитним договором №11211154299 від 18.12.2021 станом на 13.10.2025 становить 12187,46 грн., з яких загальна заборгованість за тілом кредиту - 8225,90 грн., загальна заборгованість за сумою комісії - 3961,56 грн.

У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь- яких доказів не надано.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, що Кредитний договір №11211154299 від 18.12.2021, Паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування їй комісії та їх розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №362/3912/18 від 02.07.2020 зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020).

Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (договір про надання правничої допомоги №20/06-СФ, Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2025). Суд враховує висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22 про те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Проте зазначає, що при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу при ухваленні заочного рішення суду, сторона відповідача не має можливості надавати свої заперечення щодо зменшення відповідних сум та обґрунтовувати недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, а суд ухвалює рішення, аналізуючи докази, надані лише позивачем. Враховуючи викладене, суд виходить з того, що може самостійно визначити співмірність понесених витрат на правову допомогу. Суд бере до уваги, що представник позивача не подавав будь-яких заяв, клопотань, що потребують багато часу для підготовки, вивчення великого обсягу матеріалів, не брав участі в судових засіданнях особисто, не подавав клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, тому суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд

вирішив

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №11211154299 від 18.12.2021, яка станом на 13.10.2025 складає 12187,46 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень сорок шість копійок), з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту - 8225,90 грн., загальна заборгованість за сумою комісії - 3961,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок)

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг", код ЄДРПОУ 35310044, адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.01.2026.

Суддя В. В. Кокорєв