Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №127/36850/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36850/25

Провадження № 2-а/127/359/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тимчасового виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Тимчасового виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним і перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як солдат запасу. 16.06.2025 ОСОБА_3 пройшов черговий медичний огляд і згідно Довідки військово-лікарської комісії №2025-0613-1112-2380-0 від 13.06.2025 має наступні захворювання: 1) HCV - інфекція. Хронічний вірусний гепатит С, фіброз печінки, стеатогепатоз; 2) Заїкання високого ступеню, тонко-клонічна форма; 3) Застаріле пошкодження медіального меніску правого колінного суглобу без порушення функції.

На 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , знову був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було вручено чергову повістку про те, що йому знову необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 21.10.2025 на 14:00 год.

Маючи хронічне захворювання у виді вірусного гепатиту С, перебуваючи на лікуванні та отримуючи з 10.03.2025 противірусну терапію, 21.10.2025 y ОСОБА_1 загострилася хвороба, а саме: був сильний пронос та сильні болі в області брюшної порожнини. У зв`язку з цим він 21.10.2025 звернувся до сімейного лікаря яка прийняла його 22.10.2025 та виписала направлення до лікаря, який лікує захворювання органів травлення — гастроентеролога. Лікар гастроентеролог призначив ОСОБА_1 прийом на 28.10.2025. Про хворобу та направлення лікаря ОСОБА_1 повідомив чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 23.10.2025 за номером телефону НОМЕР_1 .

29.10.2025 ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних та, можливого проходження медичного огляду. Він взяв з собою речі першої необхідності на випадок відправки до військової частини.

Проте 29.10.2025 працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 його дані не оновлювали, для проходження медичного огляду не направляли, а замість цього вручили протокол №7031 від 22 10.2025, згідно з яким 21.10.2025 ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. і підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що 21.10.2025 дуже погано себе почував і звернувся до сімейного лікаря, яким 22.10.2025 був направлений до лікаря гастроентеролога. Він також просив без нього протокол про адміністративне правопорушення не розглядати, оскільки мав надати підтвердження своєї хвороби та поважності неявки до ТЦК та СП 21.10.2025.

12.11.2025 ОСОБА_1 за номером телефону був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 де йому було вручено постанову №9876 від 11.11.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач не погоджується з постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №9876 вiд 11.11.2025 нa підставі наступного. Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 склав відносно ОСОБА_1 , постанову № 9876 від 11.11.2025 (Постанова). На підставі зазначеної Постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за ніби то вчинене правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: 21.10.2025 мав уточнити свої облікові дані та мав бути направлений для проходження медичного огляду.

Враховуючи те, що 21.10.2025 ОСОБА_1 хворів, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`ясовували про причини неявки 21.10.2025 за повісткою, те що 23.10.2025 він повідомив про причини неприбуття/хворобу, а також те, що він 29.10.2025 сам з`явився для оновлення даних та можливо направлення для проходження медичного огляду, ОСОБА_1 , вважає дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними та упередженими.

За таких обставин вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Вінницького міського суду Винницької області від28.11.2025прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду, установлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 копії повісток ОСОБА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з червня по жовтень 2025 року включно.

15.12.2025 представник відповідача Скопчак Я.В. подав відзив на позовну заяву. В якому зазначає що позовна заява є безпідставною, а позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває з 13.08.1993 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак на нього, як на військовозобов`язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

09.10.2025 громадянин ОСОБА_1 , отримав повістку №АЗА406КАБ 1382/2328 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 21.10.2025. 21.10.2025 громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці 21.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пп.2 п. 1 та пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №158 від 21.10.2025 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним №158/1 від 24.10.2025 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним №158/2 від 28.10.2025 року , чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210 КУпАП.

29.10.2025 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 – ст. сержантом ОСОБА_4 , керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол №7031 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого: громадянин ОСОБА_1 не прибув за повісткою 21.10.2025 року на 14.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 2 та пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 груд 2022 р. В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «не з`явився по повістці, тому що погано себе почував, тому отримав направлення до лікаря гастроентеролога на 22.10.2025».

Другий примірник протоколу громадянин ОСОБА_1 отримав 29.10.2025 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.

11.11.2025 на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

ОСОБА_1 був повідомленим про дату й час розгляду справи, на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, клопотань про продовження розгляду справи не надав, тому розгляд справи відбувся без участі громадянина ОСОБА_1 відповідно до статей 276-280 КУпАП.

Відтак, громадянин ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав будь-яких доказів про поважність причин його неявки за повісткою на 21.10.2025 року на 14.00 год.

Так, з матеріалів справи встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не пізніше трьох діб від визначеної у повістці дати і часу прибуття не повідомив про причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких доказів про перебування на лікуванні стороною надано не було. В подальшому, шляхом свідомого ігнорування свого обов`язку військовозобов`язаного, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 з`явився лише 29.10.2025, тобто на восьмий день після закінчення встановленої для явки дати.

Відтак, військовозобов`язаний ОСОБА_1 маючи задовільний стан здоров`я та маючи встановлений обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 у найкоротший строк, проте усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Посилання позивача на електронне направлення від 22.10.2025 року та консультаційний висновок № 6543 від 28.10.2025 року як на доказ поважності неявки по повісті, не може братись до уваги, оскільки отримання направлення до лікаря чи проведення огляду у гастроентеролога, не являються обставинами, що мають характер таких, які позбавляють можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк. Копію постанови №9876 від 11.11.2025 року Позивачем отримано особисто 12.11.2025, що підтверджується підписом на постанові.

На підставі вищевикладеного просить продовжити строк на подачу відзиву у справі №127/36850/25, відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явився,проте його представник адвокат Когутницький В.М. подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у відзиві зазначив про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0613-1112-2380-0 від 13.06.2055 солдат (запасу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має наступні діагнози: 1) HCV - інфекція. Хронічний вірусний гепатит С, фіброз печінки, стеатогепатоз. Заїкання високого ступеню, тонко-клонічна форма. Застаріле пошкодження медіального меніску правого колінного суглобу без порушення функції. На підставі статті 4б, 85а, 78в графи ІІ розладу хвороб – придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 16).

22.10.2025 лікар ОСОБА_5 виписала ОСОБА_1 направлення га консультацію до Гастроентеролога (а.с. 17).

Згідно консультаційного висновку гастроентеролога від 28.10.2025 ОСОБА_1 поставлено діагноз: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Синдром подразненого кишківника з проносами. HCVінфекція. Хронічний гепатит C, фіброз печінки. (а.с. 18).

09.10.2025 ОСОБА_1 отримав повістку №АЗА406КАБ 1382/2328 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 21.10.2025 (а.с. 49).

21.10.2025 о 18:00 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 затверджено акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці №158. Зі змісту акту вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , не з`явився 21.10.2025 по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 1 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внаслідок своїх дій вчинив адміністративне правопорушення передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення (а.с. 51).

24.10.2025 о 18:00 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 затверджено акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом по повістці на 3-тю добу №158/1. Зі змісту акту вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , не з`явився 21.10.2025 по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також військовозобов`язаний ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 15 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у 3-денний термін після неприбуття за викликом на 14:00 год. 21.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 24.10.2025 шляхом безпосереднього звернення чи в будь-який інший спосіб не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_6 про причини свого неприбуття по повістці (а.с. 52-53).

28.10.2025 о 18:00 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 затверджено акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом по повістці на 7-му добу №158/2. Зі змісту акту вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , не з`явився 21.10.2025 по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також військовозобов`язаний ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 15 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у 7-денний термін після неприбуття за викликом на 14:00 год. 21.10.2025 до 28.10.2025 негайно не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 54-55).

29.10.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол №7031 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та пп. 2 та пп. 8 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022, а саме, громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 було вручено повістку №АЗА 406 КАБ від 09.10.2025 про те, що йому необхідно з`явитися 21.10.2025 на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом у визначений час в зазначену установу, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 , повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 11 листопада 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений, про що свідчить його підпис в протоколі, вчинений 29.10.2025 (а.с. 56-57).

Також в протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що 21.10.2025 дуже погано себе почував та звернувся до сімейного лікаря, яка виписала направлення до лікаря-гастроентеролога 22.10.2025, але лікар прийняв його 28.10.2025. Тому ОСОБА_1 своєчасно не зміг повідомити ІНФОРМАЦІЯ_7 про свою хворобу (а.с.58).

11.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №9876 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 17000,00 грн (а.с. 59-61).

Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно із ст. 1 вказаного Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому, особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до п. 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно із п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (Порядку), поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктом 24 Порядку визначено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач 09.10.2025 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 21.10.2025 для уточнення своїх облікових даних, про що міститься його підпис на розписці, тоді як фактично він з`явився лише 29.10.2025.

У позовній заяві позивач зазначив, що не з`явився до ТЦК та СП у визначений у повістці строк у зв`язку з погіршенням самопочуття, внаслідок чого отримав направлення до лікаря-гастроентеролога, про хворобу та направлення до лікаря повідомив чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 23.10.2025 за номером 612 105, однак жодних письмових доказів у підтвердження цих тверджень позивачем до суду не додано.

Надане позивачем направлення до лікаря-гастроентеролога саме по собі не підтверджує наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначену дату, оскільки таке направлення не є документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність чи необхідність стаціонарного лікування, а також не містить відомостей про заборону залишати місце проживання або обмеження можливості пересування.

Крім того, позивачем не надано доказів перебування на лікуванні саме у день, на який його було викликано повісткою, або доказів неможливості повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановленому порядку про наявність поважних причин неявки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, отримавши повістку під особистий підпис, без поважних причин не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», у зв`язку з чим правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП.

Згідно із ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/2261/19 обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому суб`єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього постанову про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП.

Враховуючи те, що позивачем не доведено протиправності винесеної постанови №9876 від 11.11.2025, а матеріали справи не містять відомостей, які б спростували факти, встановлені в оскаржуваній постанові, та надали б суду підстави дійти висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.

Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тимчасового виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Тимчасовий виконувач обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 20.01.2026.

Суддя О.О. Жмудь