Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №495/10335/24 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 рокуСправа № 495/10335/24

Номер провадження 2/495/290/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін об`єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Держаний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення стягнення аліментів, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Щодо припинення стягнення аліментів, відкликання виконавчого листа та стягнення аліментів на утримання дітей на користь позивача.

Відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2018 року у справі № 495/2725/18 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 750 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 930 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист та направлено до державної виконавчої служби на примусове виконання.

Підставою ухвалення зазначеного судового рішення слугували обставини того, що неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент звернення відповідачки до суду, проживали разом із останньою та перебували на її утриманні.

На даний час позивач разом із своїми дітьми проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом складеним Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради від 15.10.2024; його діти знаходяться на його утриманні, а саме створені відповідні умови для навчання, відпочинку, харчування, тощо.

Відповідачка жодних дій, щодо утримання наших дітей не вчиняє. Більш того відповідачка створює умови, за яких ОСОБА_4 позбавлений можливості проживати та користуватись належною йому на праві власності квартирою. Доказами цього слугують неодноразові звернення де правоохоронних органів та розпочаті за цими фактами кримінальні справи. Окремо звертав увагу, що ОСОБА_4 зазнав фізичного та психологічного насилля від співмешканця своє матері, що також визначає ставлення матері до своєї дитини.

Не дивлячись на таку поведінку відповідачки, позивач довгий час продовжував та продовжую сплачувати аліменти на утримання дітей в надії, що відповідачка хоча б частину грошей витрачатиме на власних дітей. Окремо намагається максимально задовольняти потреби дітей пов`язані з їх навчанням, дозвіллям, відпочинком, купую речі, електроні засоби зв`язку, тощо. Позаяк на сьогоднішній день його фінансове становище значно погіршилось через введення в країні військового стану та пов`язаними із цим негативним наслідками.

Діти позивача проживають разом з ним, знаходяться на його утриманні, матір в їх утриманні участі не бере, а тому позивач просить припинити стягнення з нього на користь відповідачки аліментів, та стягувати аліменти з відповідачки на користь позивача.

1.2. Відповідач подав до суду відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи таким.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що вже багато років та на даний час він разом зі спільними з відповідачкою дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, зазначене не відповідає дійсності.

Так, після розлучення ОСОБА_1 з ОСОБА_2 (справа №495/1154/18, рішення від 28.03.2018), їх спільні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_7 залишились проживати разом із матір`ю.

Періодично діти відвідували батька і ОСОБА_2 не була проти спілкування дітей з позивачем, так як це їх батько і сприяла цьому.

Втім, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 та його товариш ОСОБА_8 увірвались в будинок де проживала відповідачка з дітьми, в цей час разом з нею знаходився малолітній ОСОБА_9 . Позивач вимагав підписати договір про відмову від їх з відповідачкою неповнолітніх дітей на користь позивача щоб в подальшому здійснити оформлення відстрочки та ухилитись від призову на військову службу до Збройних Сил України.

З метою захисту себе та свого сина, позивачка цього ж дня викликала поліцію, наслідок чого, відносно ОСОБА_1 було складено терміновий заборонний напис серії АА№468243 у зв`язку зі скоєнням ним домашнього психологічного насильства відносно постраждалої особи ОСОБА_2 , а також було винесено заборону строком на 10 днів в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Після завершення процедури оформлення документів з представниками поліції, ОСОБА_2 почала шукати вдома свого сина ОСОБА_9 , котрий із приїздом поліції вийшов погуляти та покататись на велосипеді. Втім, коли відповідачка вийшла на подвір`я свого будинку, то побачила, що представники поліції вже відпустили ОСОБА_1 і він завантажує велосипед їх сина ОСОБА_9 у багажник свого автомобіля.

Одразу після побаченого відповідачка викликала поліцію та заявила про викрадення свого сина ОСОБА_9 позивачем, внаслідок чого, представниками поліції було оформлено відповідну заяву ОСОБА_2 та відібрано у неї пояснення.

Після складання заяви представниками поліції не було вчинено жодних дій повернення викраденої дитини, відповідачка була вимушена звернутись до Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області із заявою щодо неналежного обов`язків працівниками поліції м. Білгород-Дністровського, а також до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_1 де виклала описане вище в повній мірі.

16.10.2024 надійшла відповідь Білгород-Дністровської міської ради, якою було повідомлено про факт огляду житла позивача та вказано, що діти почали проживати разом з батьком з вересня 2024 року.

Тобто спільні діти сторін проживають разом з батьком всього три місяці, а не декілька років, як вказує позивач. Більше того, одного із спільних синів сторін було викрадено із будинку матері: позивач без згоди матері таємно вивіз дитину в невідомому напрямку, не повідомляв матері де перебуває їх спільна неповнолітня дитина, і більше того почав налаштовувати цю дитину проти матері, здійснюючи постійний психологічний тиск на дитину.

Після розлучення участь позивача як батька в утриманні дітей була недостатньою, мала періодичній характер, в зв`язку з чим відповідачка була вимушена до суду за захистом прав дітей. Результатом розгляду такої справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області (справа № 495/2725/18, рішення від 31.05.2018) було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .

Також відповідач зазначила, що ОСОБА_1 здійснює психологічне насилля над спільними з відповідачкою дітьми: постійно кричить, нецензурно висловлюється в присутності дітей, погрожує їм. Наслідками психологічного втручання та нетривалого проживання дітей з колишнім чоловіком відповідачки, став нервовий стан дітей, їх неадекватна поведінка.

2.Рух справи.

Із 13.05.2025 у провадженні судді Волкової Ю.Ф. перебуває цивільна справа 495/10335/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою суду від 09.06.2025 у справі № 495/10335/24 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Також, із 28.02.2025 у провадженні судді Волкової Ю.Ф. перебуває цивільна справа 495/1216/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою від 25.06.2025 до початку розгляду справ по суті, об`єднано в одне провадження цивільну справу № 495/10335/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів і цивільну справу № 495/1216/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, присвоєно справі єдиний унікальний номер 495/10335/24, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 16.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в об`єднаній цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 495/4552/25 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Приймачук Сергій Іванович до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог, щодо предмета спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Позивач письмово клопотали про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти повів, просив у їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, у судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2018 року у справі № 495/2725/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі задоволено; постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 930 грн щомісячно, починаючи з 27 березня 2018 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 750 грн щомісячно, починаючи з 27 березня 2018 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

03.07.2018 вказане судове рішення набрало законної сили.

На виконання судового рішення у цивільній справі № 495/2725/18 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області 18.09.2018 видав виконавчий лист, який було звернено до примусового виконання (ВП № 64623337).

Підставою ухвалення зазначеного судового рішення слугували обставини того, що неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент звернення їх матері до суду, проживали разом із останньою та перебували на її утриманні.

Відповідно до акту Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради від 15.10.2024 року, позивач разом із своїми дітьми проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки т.в.о. начальника відділу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 , щомісячно на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; аліменти сплачені по 31.12.2024 в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Із позовом до суду про припинення стягнення аліментів ОСОБА_1 звернувся 14.11.2024.

Із позовом до суду про стягнення аліментів ОСОБА_1 звернувся 25.02.2025.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

1. Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За умовами ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За умовами ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22)).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

У межах розгляду цієї справи позивач, як на підставу для припинення сплати аліментів обставиною, що має істотне значення, заявив факт проживання дітей разом із ним по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради від 15.10.2024.

У межах судового розгляду цієї справи відповідач, представник відповідача не висловили заперечень проти обставин проживання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_11 разом із батьком, не спростували такої обставини; ствердили про те, що між батьками існує спір щодо визначення місця проживання молодшого сина ОСОБА_3 ( ОСОБА_12 у судовому порядку просить визначити місце проживання сина із нею).

Таким чином, судом встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не проживають з відповідачкою та не перебувають на її утриманні, що зафіксовано відповідним актом від 15.10.2024, також станом на січень 2026 року, тому позовні вимоги про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 930 грн щомісячно, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 750 грн щомісячно (на підставі судового рішення від 31.05.2018 у справі № 495/2725/18) підлягають задоволенню, оскільки частиною четвертою статті 273 ЦПК, пунктом 3 частини другої статті 18 СК України передбачено, що припинення правовідношення є одним із способів захисту сімейних прав та інтересів.

Датою припинення обов`язку ОСОБА_1 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 необхідно визначити 14.11.2024 (дата звернення до суду із позовом про припинення правовідношення).

2. Відповідно до частин 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно доч.1ст.183СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Доказами, що містяться у справі підтверджено обставини про те, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на лютий 2025 і до сьогодні проживають разом із батьком ОСОБА_1 , відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей.

Враховуючи наведене вище, вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує вік та стан здоров`я дітей, потреби на їх утримання та розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, а також те, що обов`язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаю з 25 лютого 2025 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаю із 28 листопада 2026 року до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до ч. 1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 25.02.2025 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Інші доводи сторін вказаних висновків суду не спростовують та їх не змінюють.

Щодо ініційованого позивачем питання відкликання виконавчого листа Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/2725/18 та повернення його стягувану без виконання (пункт 3 прохальної частини позовної заяви) суд зазначає, що процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень у цивільних справ урегульовано Розділом VI ЦПК та Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення у цивільній справі № 495/2725/18 не є предметом даного судового розгляду.

З метою захисту порушеного, невизнаного права боржник в межах виконавчого провадження має право звернутись до суду із відповідною скаргою, заявою.

А відтак, питання про відкликання виконавчого листа Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/2725/18 та повернення його стягувану без виконання не може бути вирішене в межах цього цивільного спору.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити із 14.11.2024 стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 750 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 930 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначених відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2018 року у справі № 495/2725/18.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного у щомісячно, починаю з 25 лютого 2025 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із 28 листопада 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.01.2026.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вулиця Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Суддя Ю.Ф. Волкова