Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №495/1798/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №495/1798/25

Суддя: Братків І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуСправа № 495/1798/25

Номер провадження 3/495/49/2026

Cуддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА :

18.03.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №269073 від 12.03.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 12.03.2025 о 03:23 год. в м. Білгород-Дністровський, по вул. Пирогова керував авто ВАЗ 21150 НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд пройшов за допомогою драгеру, тест №01341, результат 0,76 проміле під відеофіксацію, чим порушив п. 2.9.а. ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

02.04.2025 захисник ОСОБА_1 адвокат Царенко О.О. заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю отримання відповіді на його адвокатський запит та надання такої відповіді до суду. Станом на час розгляду матеріалів копію відповіді на адвокатський запит адвокат Царенко О. О. не надав, на запитання судді повідомив, що змінив тактику захисту та станом на зараз не вважає за необхідне надавати таку до суду.

28.04.2025 від захисника ОСОБА_1 адвоката Царенка О. О. на адресу суду надійшло клопотання про допит у судовому засіданні інспектора Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 .

Таке клопотання було задоволено суддею, інспектор викликався у судові засідання, проте у жодне з них не прибув.

У судовому засіданні 15.01.2026 адвокат Царенко О. О. відмовився від такого клопотання і така відмова прийнята суддею.

03.10.2025 на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Царенка О.О. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Постановою судді від 15.01.2026 у задоволенні такого клопотання відмовлено.

У судовому засіданні 15.01.2026 захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Царенко О.О. подав клопотання про закриття провадження у справі.

З даного клопотання вбачається, що з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №269073 від 12.03.2025 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній не згоден, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв?язку із наступним.

Зазначені обставини не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_4 , не керував транспортним засобом, що в свою чергу підтверджується відеозаписом долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, з наявних матеріалів справи не вбачається, що вказана особа, а саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Під керуванням транспортним засобом також розуміється вчинення технічних дій, пов?язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не встановлено в діях ОСОБА_4 , оскільки в наданих матеріалах, не міститься відомостей, що останнім, як водієм, були вчинені дії, пов?язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то і на час складання протоколу про адміністративне правопорушення у інспектора не було підстав для проходження ОСОБА_3 огляду, як і для складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також окремо звертає увагу суду, що відносно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп?яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.

ОСОБА_3 є військовослужбовцем, що підстерджується матеріалами справи, а саме належним чином завірена копія військового квитка ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 року - 4 аркуша, та належним чином завірена копія довідки військово-лікарської комісії N? 2025-0822-1314-0767-7 від 22.08.2025 року - 1 аркуш, які біли долучені захисником до клопотання про зупинення провадження по справі. І тому за приписами частини третьої статті 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого частинами другої - сьомої статті 266-1 КУпАП.

Цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами частини дев?ятої статті 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам 1 порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 24.01.2025 у справі №351/1403/24.

Отже в даному випадку вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення належними та допустимими доказами не доведена.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні адвокат Царенко О. О. вимоги клопотання підтримав.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника та його клопотання про закриття провадження, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суддя доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9.А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №269073 від 12.03.2025;

- рапортом складеного інспектором ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Майченко В.С. від 12.03.2025;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом 0,76 проміле;

- направленням на огляд до КНП «Білгород-Дністровська МБЛ» водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.03.2025;

- довідка складена старшим інспектором САП Білгоод-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції Ліною Петреченко, про наявність посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- відео з нагрудної камери, а також іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником судді не надано.

Щодо твердження захисника про порушення процедури огляду його підзахисного, який є військовослужбовцем. Із матеріалів справи справи, а саме із долученого відеозапису, вбачається, що при проведенні огляду ОСОБА_1 не повідомляв інспектору поліції про те, що він є військовослужбовцем. Також згідно даних протоколу, його особу встановлено на підставі водійського посвідчення. Таким чином, в інспектора поліції були відсутні підстави для виклику представника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Щодо твердження захисника про те, що з матеріалів справи не вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Оглянутим в судовому засіданні відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечував щодо факту керування транспортним засобом, не вказував на іншу особу, яка могла керувати зазначеним автомобілем. Крім цього, під час дослідження відеозапису, суддею не було встановлено інших осіб, які могли керувати транспортним засобом ВАЗ 21150 НОМЕР_1 , окрім самого ОСОБА_1 .

Щодо покликань захисника на практику Козівського районного суду Тернопільської області, суддя зауважує, що в силу ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суду" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, відтак не вважає за обов`язкове застосовувати практику суду того ж самого рівня.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

При призначенні стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами суд враховує дані про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Так, як ОСОБА_1 є військовослужбовцем (військовий квиток серії НОМЕР_2 ), він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ірина БРАТКІВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua