Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №524/10890/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10890/25

Провадження № 2/524/194/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання Панченко А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 51 457,50 грн. 00 коп., судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №251824855, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 11 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит із сплатою процентів за користування кредитом.

У подальшому від первісного кредитора право вимоги передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало право вимоги - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своє зобов`язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача виконало, але позичальник кредит не погашає, що змусило позивача звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, до суду відзив не направив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

13.02.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №251824855 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно п.4.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладання Договору. Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства за посиланням www.moneyveo.ua.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством та Позичальником.

Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства за посиланням www.moneyveo.ua, обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, у тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти у розмірі 10 00 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.

Кредитний договір №251824855 від 13.02.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором VAAU-8923, який було направлено Позичальнику 13.02.2024 о 06:32:22 год.

Відповідно до п.п.1.1-1.6 Кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит на суму 11 500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредитного продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредит надається строком на 30 днів. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

У випадку користування кредитом понад строк встановлений п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються, до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 0,73 відсотків від суми кредиту за кожен день користування. Позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит, нараховані проценти згідно п.1.3 договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 кредитного договору.

Відповідно до п.4.7 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Відповідно до п.4.16 кредитного договору, Позичальник підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбаченуст.9 Закону України «Про спроживче кредитування» та ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах.

Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного відповідно між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, згідно умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги.

Розмір заборгованості відповідача у сумі 51 457,50 грн. підтверджується також наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості здійсненими ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст.76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (case "Seryavin and others v. Ukraine", no. 4909/04, February 10, 2010).

Відповідно до положень ст.ст.5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному виді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями цієї статті також визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 13.02.2024 кредитним договором №251824855, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, відсоткам за користування кредитом, а також по передбаченим договором санкціям.

Судом встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався,а відтак є чиннимі підлягає до виконання його сторонами. Відповідач ОСОБА_1 під час укладення вказаного договору, ознайомився з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом Позичальника.

Таким чином, відповідачу первісним кредитором надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки, кредитний договір підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами, та зобов`язався їх виконувати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Крім того, позичальнику перед укладенням кредитного договору надано усю необхідну інформацію передбаченуст.9 Закону України «Про спроживче кредитування» та ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає до задоволення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно достатті 1Закону України «Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000 грн., які підтверджуються договором № 05/06/25-01 про надання правової допомоги від 05.06.2025 року. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не надходило.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складається із судового збору в сумі 2422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, Україна, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс, 10) заборгованість за кредитним договором №251824855 від 13.02.2024 року в розмірі 51 457,50 грн., судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничну допомогу в сумі 7 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.В. Рибалка