Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №524/11640/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11640/25

Провадження № 1-кп/524/269/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12025170500000913 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кременчука, Полтавської області, українка, громадянка України, освіта середня, не працює, не заміжня, маюча на утриманні чотирьох дітей, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2025 близько 18.35 год., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку 31/6 по вул. Університетській у м. Кременчуці, побачила на асфальті гаманець, в якому знаходилася банківська картка, після чого у неї виник умисел на таємне викрадення майна, а саме вищевказаної платіжної банківської картки, яка належить ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та мети, будучи впевненою, що її дії непомітні для оточуючих, шляхом вільного доступу заволоділа індивідуальною пластиковою платіжною карткою АТ КБ «Приватбанк» ( НОМЕР_1 ), яка належить ОСОБА_5 та згідно положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» є офіційним документом.

У відповідності Закону України від 2 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону від 2 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року і ст. 200 КК України платіжні банківські картки є електронним платіжним документам.

У відповідності до ст. 1 Закону від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 закону від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 7 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.

Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223 спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої держатель якого її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.

Після чoгo, з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зникла, офіційний документ залишила собі.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.05.2025 року в період часу з 18.37 год. по 18.40 год., у ОСОБА_4 після заволодіння гаманцем з грошовими коштами в сумі 300 гривень та карткою потерпілої ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, що належать ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та мети, в умовах воєнного стану, який в подальшому був неодноразово продовжений, ОСОБА_7 , заволодівши гаманцем, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 300 гривень та банківською карткою, перебуваючи біля будинку 31/6 по вул. Університетська у м. Кременчуці з допомогою банкомату АТ «Приватбанк» здійснила зняття грошових коштів з банківського рахунку АТ «Приватбанк» ( НОМЕР_1 ) в сумі 3700 гривень, які належать ОСОБА_5 , тим самим вчинила крадіжку грошових коштів ОСОБА_5 .

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 4000 грн.

Допитана по суті обвинувачення ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, що їй інкримінується визнала повністю, пояснивши про обставини що відповідають вступній частині вироку.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Претензій до обвинуваченої не має.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, матеріалів щодо речових доказів, судових витрат на заходів забезпечення кримінального провадження, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною у вчиненні тих кримінальних правопорушень, що їй інкримінуються.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у викраденні офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 міри покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які є тяжким злочином та проступком, вартість викраденого обвинуваченою майна, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має на утриманні чотирьох дітей, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, її сімейний стан, стан здоров`я та вік.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Призначаючи покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України, суд, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, застосовує принцип поглинання меш суворого покарання більш суворим.

В той же час, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченої до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченої, усвідомлення нею своєї вини, той факт, що потерпілій повністю, наявність на утриманні чотирьох дітей, суд приходить до переконання про можливість на підставі ст. 75 КК України звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, із встановленням їй іспитового строку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити повністю, оскільки він повністю визнається обвинуваченою.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України і призначити їй покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років;

за ч. 1 ст. 357 КК України – 1 рік пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п?ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на один рік, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 4 000 грн. в рахунок відшкодування шкорди завданої кримінальним правопорушенням.

Речові докази: оптичний CD_R диск з інформацією по банківському рахунку АТ "Приват банк" – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8