Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №460/5458/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/5458/25 пров. № А/857/35987/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Ніколіна В.В.,

суддів – Гінда О.М., Заверухи О.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (суддя – Махаринець Д.Є., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" у березні 2025 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0308510702 від 08.11.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 252 966 грн. та форми «ПН» №0308520702 від 08.11.2024 р., на підставі якого застосовано штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в розмірі 3400 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» вказало, що спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на висновках акту №30357/07-02/33353494 від 30.10.2024 р. про результати проведення повторної позапланової виїзної перевірки, результати якої відображено у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» (надалі – акт перевірки). Проте, ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що не погоджується із твердженнями контролюючого органу щодо встановлення фактів заниження податкових зобов`язань із ПДВ всього в сумі 1 139 060 грн., в т.ч.: грудень 2022 в сумі 59 411 грн, за березень 2023 в сумі 277 643 грн, за грудень 2023 в сумі 578 168 грн, за березень 2024 в сумі 223 838 грн. внаслідок безоплатної передачі ТМЦ згідно бухгалтерського проведення Дт 903 Кт 201, Дт 903 – Кт 22 для контрагентів платника податків – покупців, під час виконання робіт на об`єкті номенклатурної групи м. Рівне, Млинівська, 11 Укрнафта, без нарахування податкових зобов`язань за такими операціями. При цьому, ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» зазначає, що жодного випадку безоплатної передачі ТМЦ на користь власних контрагентів – замовників не було. Списані же товарно-матеріальні цінності згідно бухгалтерського проведення Дт 903 Кт 201, Дт 903 – Кт 22 повністю відповідають асортименту та обсягу використаних матеріалів під час виконання робіт на об`єкті номенклатурної групи Млинівська, 11 Укрнафта, що зафіксований у підсумкових ресурсних відомостях, які є додатком до актів приймання виконаних будівельних робіт. Відтак, ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що згідно даних оборотно-сальдових відомостей бухгалтерського обліку встановлено вибуття запасів згідно бухгалтерських проведень Дт 903 - Кт 201. на об`єкт номенклатурної групи Млинівська 11, Укрнафта. Вказує, що номенклатура вибуття товарно-матеріальних цінностей наведена в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 201 відрізняється від номенклатури зазначена в актах форми КБ 2. Зазначає, що контролюючим органом встановлено безоплатну передачу ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор»» товарно-матеріальних цінностей згідно бухгалтерського проведення Дт 903 - Кт 201, Д-т 903 – Кт 22 що відповідно призвело до заниження податкових зобов`язань всього в сумі 1 139 060 грн., в т. ч.: грудень 2022 в сумі 59 411 грн, за березень 2023 в сумі 277 643 грн, за грудень 2023 в сумі 578 168 грн, за березень 2024 в сумі 223 838 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» зареєстрована, як юридична особа. Види діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 16.07.2024 №2528- п та направлень №3900, №3902 від 16.07.2024 р., посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 р. Результати перевірки оформлені актом №21999/07-02/33353494 від 14.08.2024 р.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивач по отриманню акту перевірки подав заперечень на акт перевірки №05/09 від 05.09.2024 р. разом із документами, що їх були твердження щодо їх відсутності або не коректності. За результатами розгляду заперечень Позивача, ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про проведення повторної позапланової виїзної перевірки, результати якої відображено у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» (код ЄДРПОУ 33353494) №30357/07-02/33353494 від 30.10.2024 р. Вказані обставини також підтверджуються листом ГУ ДПС у Волинській області №3734/12/03-20-07-02-12 від 07.11.2024 р.

Відтак, в подальшому судом проводиться оцінка виявлених порушень у акті повторної перевірки, яким частково скореговані висновки акту первісної перевірки. Згідно результатів повторної перевірки ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» відображених у акт перевірки, ревізорами зроблено висновок, щодо порушення ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» норм податкового законодавства, а саме:

1) п. п. 134.1 ст.134, п.п. 139.2.1 п. 139.2. ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент здійснення правопорушень, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 97 136 грн., в т.ч. за 2023 р. в сумі 97 136 грн.

2) п.п.14.1.13, пп.14.1.156 пп. п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, пп.188.1. ст.188, абзацу першого п.201.1, абзацу першого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1 139 060 грн., в т. ч.; за лютий 2023 року в сумі 3628 грн., за березень 2023 в сумі 286305 грн., за червень 2023 в сумі 47121 грн., за грудень 2023 в сумі 578 168 грн, за березень 2024 в сумі 223 838 грн.

3) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) з врахуванням термінів позовної давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).

Із змісту вказаного вище акту також вбачається, що контролюючим органом було частково враховано надані заперечення Позивача на попередній акт перевірки документи, однак контролюючим органом також частково було відмовлено у врахуванні частини доводів у зв`язку із чим сформовано висновок про порушення ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» вимог ПК України в частині достовірності нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, які ґрунтуються на твердженні податкового органу про те, що має місце:

1) порушення вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999 встановлено заниження задекларованих ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 всього в сумі 200923 грн, в т. ч. за 2023 рік в сумі 200923 грн.;

2) заниження значення різниць, на які збільшується фінансовий результат по рядку 2.1.2 Додатку РІ «Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)» та по рядку 2.1.3 «Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)» всього за 2023 рік в сумі 338 721 грн.;

3) безоплатна передача ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» своїм контрагентам-покупцям товарно-матеріальних цінностей, внаслідок вибуття товарно-матеріальних цінностей, перелік яких наведений у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 201 та який відрізняється від номенклатури зазначеної в актах форми КБ-2в під час виконання робіт на об`єкті номенклатурної групи м. Рівне, Млинівська, 11 Укрнафта, що відповідно призвело до заниження податкових зобов`язань всього в сумі 1 139 060 грн., в т.ч.: грудень 2022 в сумі 59 411 грн, за березень 2023 в сумі 277 643 грн, за грудень 2023 в сумі 578 168 грн, за березень 2024 в сумі 223 838 грн.;

4) порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), оскільки ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суми ПДВ, що виникли внаслідок безоплатної передачі ТМЦ контрагентам-покупцям згідно бухгалтерського проведення Дт 903 - Кт 201, Д-т 903- К-т 22.

На підставі акту №30357/07-02/33353494 від 30.10.2024 р., ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-форми «Р» №0308500702 від 08.11.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 106 849,60 грн. (97 136 грн. - основний платіж, 9 713,60 грн. – штрафна санкція);

-форми «Р» №0308510702 від 08.11.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 252 966 грн. (1 139 060 грн. - основний платіж, 113 906 грн. – штрафна санкція);

-форми «ПН» №0308520702 від 08.11.2024 р., на підставі якого застосовано штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в розмірі 3400 грн.

ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» було прийнято рішення про добровільну сплату, визначених контролюючим органом податкових зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0308500702 від 08.11.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 106 849,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №905 від 30.12.2024 р. на суму 107 000 грн.

Отже, а межах даної справи не є спірними висновки акту перевірки, в частині, що стосується правомірності визначення податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0308500702 від 08.11.2024 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 106 849,60 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0308510702 від 08.11.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 252 966 грн. та форми «ПН» №0308520702 від 08.11.2024 р., на підставі якого застосовано штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в розмірі 3400 грн, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

З акту перевірки №№30357/07-02/33353494 від 30.10.2024 р., слідує, що висновки про порушення ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» вимог ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість всього на суму 1 139 060 грн., в т.ч.: грудень 2022 в сумі 59 411 грн, за березень 2023 в сумі 277 643 грн, за грудень 2023 в сумі 578 168 грн, за березень 2024 в сумі 223 838 грн. ґрунтуються на твердженні податкового органу про те, що ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» було безоплатно передано своїм контрагентам-покупцям товарно-матеріальні цінності, перелік яких наведений у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 201, що сформований за наслідком їх вибуття, який відрізняється від номенклатури зазначеної в актах форми КБ-2в під час виконання робіт на об`єкті номенклатурної групи м. Рівне, Млинівська, 11 Укрнафта. Перелік таких цінностей, контролюючим органом наведено у додатку №18 до акту перевірки.

Апеляційний суд вважає, що жодного випадку безоплатної передачі ТМЦ на користь власних контрагентів – замовників не було. Списані же товарно-матеріальні цінності згідно бухгалтерського проведення Дт 903 Кт 201, Дт 903 – Кт 22 повністю відповідають асортименту та обсягу використаних матеріалів під час виконання робіт на об`єкті номенклатурної групи Млинівська, 11 Укрнафта, що зафіксований у підсумкових ресурсних відомостях, які є додатком до актів приймання виконаних будівельних робіт.

А саме, в ході виконання робіт об`єктах номенклатурної групи Млинівська, 11 Укрнафта, ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» було укладено із АТ «Укртранснафта» ряд договорів підряду:

-№22/513 від 21.10.2022 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту будівлі з адмінприміщеннями РБД-3 м. Рівне, вул. Млинівська, 11»;

-№22/523 від 03.11.2022 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту приміщень будівлі механічної майстерні БВО з приміщеннями КГХ та РБУ м. Рівне вул. Млинівська 11»;

-№22/523-ДР від 15.12.2022 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту приміщень будівлі механічної майстерні БВО з приміщеннями КГХ та РБУ м. Рівне, вул. Млинівська 11 (додаткові роботи)»;

-№22/597 від 28.02.2023 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту будівлі з адмінприміщеннями РБД-3 м. Рівне, вул. Млинівська, 11 (додаткові роботи)»;

-№22/642 від 08.08.2023 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту спецспоруди зі складом КГХ (інв.№20612004121) за локацією АТ "Укртранснафта" у м. Рівне, вул. Млинівська, 11»;

-№22/674 від 30.11.2023 р. щодо виконання робіт із «Поточного ремонту складу матеріального РБУ з адмінприміщеннями та матеріально-технічним складом м. Рівне вул. Млинівська 11».

В ході фіксування результатів виконання робіт по переліченим договорам, ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» було укладено із АТ «Укртранснафта» наступні акти приймання виконаних робіт примірної форми КБ-2в:

1) по договору №22/513 від 21.10.2022 р.:

-№1 за листопад 2022 р. від 30.11.2022 р.;

-№1 за листопад 2022 р. від 02.12.2022 р.;

-№1 за грудень 2022 р. від 16.12.2022 р.;

-№1 за січень 2023 р. від 09.01.2023 р.;

-№1 за січень 2023 р. від 16.01.2023 р.;

-№1 за лютий 2023 р. від 13.02.2023 р.;

-№1 за лютий 2023 р. від 20.02.2023 р.;

-№1 за червень 2023 р. від 06.06.2023 р.;

-№1 за червень 2023 р. від 13.06.2023 р.;

2) по договору №22/523 від 03.11.2022 р.:

-№1 за грудень 2022 р. від 16.12.2022 р.;

-№1 за січень 2023 р. від 09.01.2023 р.;

-№1 за січень 2023 р. від 16.01.2023 р.;

-№1 за березень 2023 р. від 27.03.2023 р.;

-№1 за березень 2023 р. від 03.04.2023 р.;

-№1 за квітень 2024 р. від 12.04.2024 р.;

-№1 за липень 2024 р. від 02.07.2024 р.;

-№1 за серпень 2024 р. від 29.08.2024 р.;

3) по договору №22/523-ДР від 15.12.2022 р.:

-№1 за лютий 2024 р. від 02.02.2024 р.;

-№1 за лютий 2024 р. від 08.02.2024 р.

4) по договору №22/597 від 28.02.2023 р.:

-№1 за червень 2023 р. від 06.06.2023 р.,

-№1 за червень 2023 р. від 14.06.2023 р.,

-№1 за вересень 2023 р. від 05.09.2023 р.;

-№1 за вересень 2023 р. від 12.09.2023 р.;

5) по договору №22/642 від 08.08.2023 р.:

-№1 за березень 2024 р. від 05.03.2024 р.;

-№1 за березень 2024 р. від 12.03.2024 р.;

-№1 за грудень 2023 р. від 15.12.2023 р.;

-№1 за жовтень 2023 р. від 26.10.2023 р.;

-№1 за серпень 2024 р. від 29.08.2024 р.

6) по договору №22/674 від 30.11.2023 р.:

-№1 за лютий 2024 р. від 09.02.2024 р.;

-№1 за лютий 2024 р. від 15.02.2024 р.

Судом встановлено, що використані товарно-матеріальні цінності, перелік яких наведено у підсумкових відомостях ресурсів, що є додатками до вище перелічених актів, списано ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор» згідно актів списання №9 від 31.12.2022 р., №1 від 31.03.2023 р., №2 від 31.03.2023 р., №3 від 31.03.2023 р., №4 від 31.03.2023 р., №5 від 31.03.2023 р., №7 від 31.12.2023 р., №1 від 31.03.2024 р., №2 від 31.03.2024 р., №3 від 31.03.2024 р., №4 від 31.03.2024 р., №5 від 31.03.2024 р. та відображено по рахунках 201 та 221 за грудень 2022 р, березень 2023 р., за грудень 2023 р. та березень 2024 р.

Вказані обставини підтверджуються порівняльним аналізом представленими Позивачем разом із позовом, копіями договорів підряду, актів приймання передачі робіт із зафіксованими у них обсягами використаних ТМЦ примірної форми КБ-2в, актами актів списання товарно-матеріальних цінностей, що складалися Позивачем за наслідком виконання робіт на об`єкті, банківськими виписками про отримання оплати за такими актами та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 та 221 за грудень 2022 р, березень 2023 р., за грудень 2023 р. та березень 2024 р., акти списання ТМЦ за грудень 2022 р, березень 2023 р., за грудень 2023 р. та березень 2024 р., а також податковими накладними, які зареєстровані у зв`язку із здійснення таких послуг будівельного підряду та отриманням відповідної оплати за ними, які фактично підтверджуються оплатне відчуження відповідних ТМЦ у відповідних періодах, щодо яких висунуто зауваження, а також самостійне визначення податкових зобов`язань із ПДВ за результатом виконання перелічених операцій.

Суд першої інстанції вірно вказує, що порівняльний аналіз представлених документів та відомостей щодо використаних товарно-матеріальних цінностей, повністю спростовують твердження ревізорів контролюючого органу, як щодо безоплатної передачі ТМЦ на користь власного контрагента АТ "Укртранснафта", так і щодо відсутності фактів самостійного не визначення податкових зобов`язань із ПДВ, зумовлених такою начебто безоплатною передачею.

Що ж до твердження контролюючого органу в апеляційній скарзі про те, що номенклатура вибуття товарно-матеріальних цінностей наведена в оборотно- сальдових відомостях по рахунку 201 відрізняється від номенклатури зазначена в актах форми КБ 2, то з даного приводу апеляційний суд зазначає, що до суду позивачем було надано в повному об`ємі як акти форми КБ 2 так і оборотно-сальдові відомостях по рахунку 201, жодної розбіжності між даними внесеними до такої відомості та актами не має.

Жодного конкретного випадку існування такої розбіжності а ні акт перевірки, а ні відзив, а ні апеляційна скарга не містить.

У випадку, якщо контролюючий орган дійсно виявив би таку розбіжність, за доцільне було б навести перелік товарно-матеріальних цінностей, які відрізняються у представлених документах. Однак таких чітких аргументованих порівнянь контролюючий орган не здійснив.

На переконання апеляційного суду, твердження відповідача про безоплатну передачу будівельних матеріалів для свого контрагента є необґрунтованими, відтак не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що жодних операцій безоплатного постачання товарно-матеріальних цінностей позивачем не здійснювалося, а списання матеріалів по бухгалтерських рахунках відображає звичайне виробниче списання у межах виконання договорів підряду, а не безоплатну передачу.

У зв`язку із чим, суд також приходить до висновку, що оскільки твердження ревізорів, про заниження податкових зобов`язань з ПДВ не узгоджуються із фактично представленими до перевірки та до даних заперечень документами, суперечать фактичним обставинам справи, то будь-яких обов`язків для складання та реєстрації податкових накладних у ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор», зумовлених такою безоплатної передачею товарно-матеріальних цінностей не виникало.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до абзацу дев`ятого цієї ж частини, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозб читуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, містити всі обов`язкові реквізити та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які містять обов`язкові реквізити та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.).

Підпунктом 14.1.13. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу передбачено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Пунктом 187.1. ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1. ст.188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком: - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; - газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

За приписами пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За визначенням, наведеним підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Апеляційний суд погоджується, що матеріалами справи не підтверджено фактів безоплатного постачання позивачем власним контрагентам товарно-матеріальних цінностей, оскільки списані позивачем під час виконання робіт із будівельного підряду, товарно-матеріально цінності – будівельні матеріали, були реалізовані позивачем за оплату у складі результатів будівельних робіт, закупівля, яких була угоджена між сторонами.

Відтак, позивач, сформувавши податкову накладну за наслідком постачання послуг із будівельного підряду, до складу яких, згідно представлених первинно звітних документів, ввійшли і використанні під час надання таких послуг, будівельні матеріали, фактично здійснив оплатну реалізацію товарно-матеріальних цінностей, із одночасним визначенням податкових зобов`язань із податку на додану вартість.

Оскільки судом вище встановлено, що твердження апелянта про заниження податкових зобов`язань з ПДВ не узгоджуються із фактично представленими до перевірки та до даних заперечень документами, суперечать фактичним обставинам справи, то будь-яких обов`язків для складання та реєстрації податкових накладних у ТОВ «Архітектурне бюро «Янкор», зумовлених такою безоплатної передачею товарно-матеріальних цінностей не виникало.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №460/5458/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха