Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №500/5918/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5918/24 пров. № А/857/34234/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Мандзієм О.П. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову ГУ ПФУ, викладену у рішенні №6 від 01.07.2024 про відмову у виплаті допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) НОМЕР_1 , за її заявою та зобов`язати відповідача виплатити їй допомогу на поховання її матері – померлої ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до ст.53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду доданих до заяви документів, відсутні підстави для виплати спірної допомоги, оскільки у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2024, витязі ДРАЦС №256 від 21.06.2024 та в документах пенсійної справи наявні розбіжності, а саме : в свідоцтві про смерть та у витязі ДРАЦС вказано " ОСОБА_2 ", що не відповідає прізвищу, імені та по батькові у матеріалах пенсійної справи – " ОСОБА_2 ". Також в довідці УДМС у Тернопільській області №6116-254/6116 від 21.06.2024 зазначається, що паспорт серії НОМЕР_3 виданий 01.02.2000 на ім`я " ОСОБА_2 ".

Позивачка не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 30.08.1975, свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 від 26.09.1996.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2024.

25.06.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 відповідності до ст.53 Закону №1058, до якої додала паспорт ОСОБА_1 , свідоцтво про смерть на прізвище ОСОБА_2 , витяг про смерть ОСОБА_2 та довідку про відкриття банківського рахунку.

Рішенням ГУ ПФУ №6 від 01.07.2024 позивачці було відмовлено у виплаті допомоги на поховання. Відділом опрацювання документації управління з питань виплат ГУ ПФУ, розглянувши звернення ОСОБА_1 , повідомлено про неможливість опрацювання наданих документів, оскільки в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2024, у витязі ДРАЦС №256 від 21.06.2024 та в документах пенсійної справи наявні розбіжності. В свідоцтві про смерть, витязі про смерть вказано ОСОБА_2 , а у документах, наявних в матеріалах пенсійної справи, вказано ОСОБА_2 . Також в довідці УДМС у Тернопільській області №6116-254/6116 від 21.06.2024 зазначається, що паспорт серії НОМЕР_3 виданий 01.02.2000 громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтоване покладення негативних наслідків розбіжності написання прізвища померлої матері позивача на позивача та безпідставність відмови у виплаті відповідної допомоги на поховання, оскільки відповідні (належні) документи були надані позивачем при зверненні до відповідача з відповідною заявою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058, до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону №1058 передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.

Пунктами 5.1, 5.2 розділу V Порядку №22-1 визначено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №1269/5 від 24.07.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 за №691/15382 або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Судом встановлено, що позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату допомоги на поховання з наданням документів, а саме : паспорта ОСОБА_1 ; свідоцтва про смерть на прізвище ОСОБА_2 ; витяг про смерть ОСОБА_2 ; довідки про відкриття банківського рахунку.

Згідно свідоцтва про смерть матері позивачки серії НОМЕР_2 від 21.06.2024, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надані документи містять дату народження та місце народження померлої пенсіонерки.

Відповідач відмовив позивачці у виплаті допомоги на поховання, оскільки в свідоцтві про смерть, у витязі про смерть вказано ОСОБА_2 , а в документах, наявних в матеріалах пенсійної справи, вказано ОСОБА_2 . Також в довідці УДМС у Тернопільській області №6116-254/6116 від 21.06.2024 зазначається, що паспорт серії НОМЕР_3 виданий 01.02.2000 громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, згідно відповіді на запит адвоката №140/35.5.1-07.3 від 24.09.2024, наданою Збаразьким відділом ДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про смерть №256 від 21.06.2024 ОСОБА_2 складений на підставі паспорта громадянки України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 01.02.2000, виданого Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2024 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , така ж дата народження зазначена у трудовій книжці серії НОМЕР_6 , виданій 06.09.1985 на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно відповіді на запит адвоката №01-10/10/2024 від 30.09.2024, наданої Збаразьким районним судом Тернопільської області, повідомлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка станом на 2022 рік проживала по АДРЕСА_1 була відповідачем по справі №598/95/22.

Також, згідно акту опитування №09/2-265 від 16.08.2024 та довідки, виданої Збаразькою міською радою №09/2-264 від 16.08.2024, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одна і та ж особа, яка проживала по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів зазначає, що наданий в матеріалах пенсійної справи вказаний також РНОКПП НОМЕР_1 , який відповідно до вищевказаних документів належить ОСОБА_2 , при цьому вищевказані документи були в розпорядженні пенсійного органу.

Більше того, як слушно зауважив суд першої інстанції, мати позивачки – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 (за даними, що містяться в пенсійній справі відповідача), яка перебувала на обліку в ГУ ПФУ є однією і тією ж особою, що підтверджується її РНОКПП НОМЕР_1 , а також вищезазначеними доказами.

При цьому, відповідач не заперечує достовірність наданих документів, а посилається лише на невідповідність прізвища в документах, наявних в матеріалах пенсійної справи, яку сам же формує, оскільки в них прізвище матері позивачки не відповідає даним свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище якої вказане у ньому на підставі паспорта громадянки України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 01.02.2000, виданого Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтоване покладення негативних наслідків розбіжності написання прізвища померлої матері позивачки на позивачку та безпідставність відмови у виплаті спірної допомоги, оскільки відповідні (належні) документи були надані позивачкою при зверненні до відповідача з відповідною заявою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі документи на ім`я матері позивачки видані компетентними державними органами та заповнені їх посадовими особами, а тому позивачка не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання допомоги на поховання своєї померлої матері через розбіжності в написанні її прізвища.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі №500/5918/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин