Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №300/6390/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6390/24 пров. № А/857/31807/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Гомельчуком С.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Запорізькій області, ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Запорізькій області, ГУ ПФУ в Одеській області, що полягають у застосуванні показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн при призначенні їй пенсії за віком та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 04.12.2023 нарахування та виплату їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, що полягають у застосуванні показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 06.12.2023 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058), якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати, з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Представниця вказує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, не має законних підстав для призначення та виплати позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058 з 04.12.2023 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки.

Позивачка не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

З 30.09.2011 до 02.09.2022 позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

06.12.2023 після досягнення 60 років, позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунок пенсії щодо переходу на пенсію за віком.

З 06.12.2023 відповідно до рішення №926200140941 від 11.12.2023 про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Одеській області, за принципом екстериторіальності розгляду заяви, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058, розмір пенсії з 06.12.2023 становить 2760 грн, при цьому для нарахування пенсії застосовано показник середньомісячного заробітку та коефіцієнт середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.

Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки. Щодо позовної вимоги зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату пенсії, суд зазначив, що враховуючи відсутність підстав вважати, що право на виплату перерахованої на виконання рішення суду пенсії за віком буде порушено ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам. При цьому, суд зауважив що позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Запорізькій області задоволенню не підлягає, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про порушення прав позивачки зазначеними відповідачами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч.1, 2 ст.40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Частиною першою статті 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивачка звернулася вперше. Відтак, пенсія позивачці повинна була бути призначена на підставі положень ч.2 ст.40 Закону №1058.

Отже, при зверненні позивачки, якій було призначено пенсію у порядку Закону №1058, до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”, мало місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення на підставі частини третьої статті 45 Закону №1058.

Враховуючи, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, тому при обчисленні позивачці пенсії за віком відповідно до цього Закону відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивачка звернулася вперше.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.07.2018 по справі №565/645/17, від 11.07.2019 по справі №264/6292/16-а, від 15.08.2019 по справі №521/9597/17, від 06.12.2019 по справі №679/1000/17, від 17.01.2020 по справі №591/5266/16-а).

Колегія суддів зазначає, що позивачці з 30.09.2011 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”. 06.12.2023 позивачка вперше звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у позивачки наявне право на нарахування і виплату пенсії за віком територіальним органом Пенсійного фонду України із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення, тобто за 2020-2022 роки.

Отже, що в даному випадку йдеться не про переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058, а про призначення іншого виду пенсії відповідно до іншого закону.

Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення даного позову.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі №300/6390/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

С. М. Шевчук