Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №380/10664/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/10664/25 пров. № А/857/23794/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну ОСОБА_1 ,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року про повернення позовної заяви (суддя – Кухар Н.А., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №380/10664/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ,

про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача-1 Міністерства оборони України, відповідача-2 Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.05.2022 №10 «Про організацію переміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 », в частині переміщення рядового ОСОБА_1 до для виконання службових (бойових завдань) з пункту постійної дислокації військової частини АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 з 30 травня 2022 року (пункт 2 підпункт 2.6); 2) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.05.20222 року № 14 «Про призначення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2022 року № 10 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме пункт 1, що стосується призначення службового розслідування за фактом невиконання наказу від 26.05.2022 року № 10 рядовим ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.06.2022 № 19 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2022 року № 10 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 », в частині притягнення до відповідальності за невиконання наказу та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати щомісячної премії та додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за травень місяць 2022 року (пункт 3, пункт 4); 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.05.2022 № 68 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за травень 2022 року», в частині позбавлення премії рядового ОСОБА_1 (пункт 3); 5) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.09.2022 № 49 «Про організацію переміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 з пункту постійної дислокації», в частині переміщення рядового ОСОБА_1 до для виконання службових (бойових завдань) з пункту постійної дислокації військової частини АДРЕСА_1 у зону бойових дій (пункт 1 підпункт 1.2); 6) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.09.2022 № 172 «Про призначення службового розслідування за фактом неприбуття у район ведення воєнних (бойових) дій військовою частиною НОМЕР_1 … та рядового ОСОБА_2 », а саме пункт 1, що стосується призначення службового розслідування за фактом неприбуття рядового ОСОБА_1 у район ведення бойових дій (пункт 1); 7) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.09.2022 № 60 «Про результати проведення службового розслідування за фактом неприбуття у район ведення воєнних (бойових) дій військовою частиною НОМЕР_1 … та рядового ОСОБА_2 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати щомісячної премії та додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за вересень місяць 2022 року (пункт 2, пункт 3); 8) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2022 № 187 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за вересень 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за вересень місяць (пункт 3, підпункт 3.2); 9) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.10.2022 № 63 «Про організацію прибуття особового складу військової частини НОМЕР_1 у район виконання воєнних (бойових) завдань військовою частиною НОМЕР_1 », в частині вимоги прибуття рядового ОСОБА_1 для виконання службових (бойових завдань) з пункту постійної дислокації військової частини АДРЕСА_1 у зону бойових дій (пункт 1, підпункт 1.7); 10) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.20.2022 № 199 «Про призначення службового розслідування за фактом неприбуття особового складу військової частини НОМЕР_1 у район виконання воєнних (бойових) завдань військовою частиною НОМЕР_1 », а саме пункт 1, що стосується призначення службового розслідування за фактом неприбуття рядового ОСОБА_1 у район ведення бойових дій (пункт 1, підпункт 1.6); 11) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.10.2022 № 72 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2022 року № 63 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за жовтень місяць 2022 року (пункт 2, пункт 3); 12) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.11.2022 № 224 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за жовтень місяць 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за жовтень місяць (пункт 3, підпункт 3.2); 13) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.11.2022 № 225 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за жовтень місяць 2022 року» в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за жовтень місяць, відповідно до додатку 2 цього наказу (пункт 3, додаток 2); 14) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.11.2022 № 84 «Про організацію переміщення особового складу військової частини НОМЕР_1 у район виконання воєнних (бойових завдань) військовою частиною НОМЕР_1 », в частині вимоги прибуття рядового ОСОБА_1 для виконання службових (бойових завдань) з пункту постійної дислокації військової частини АДРЕСА_1 у зону бойових дій (пункт 1, підпункт 1.4); 15) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.11.2022 № 255 «Про призначення службового розслідування за фактом неприбуття військовослужбовців у район виконання воєнних (бойових) завдань військовою частиною НОМЕР_1 », що стосується призначення службового розслідування за фактом неприбуття рядового ОСОБА_1 у район ведення бойових дій (пункт 1, підпункт 1.3); 16) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.11.2022 № 102 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2022 року № 84 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за листопад місяць 2022 року (пункт 2, 3); 17) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2022 № 267 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за листопад місяць 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за листопад місяць (пункт 2, підпункт 2.2.); 18) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2022 № 268 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за листопад місяць 2022 року», в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за листопад місяць, відповідно до додатку 2 цього наказу (пункт 11 додаток 2 до наказу); 19) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2023 № 8 «Про організацію переміщення особового складу військової частини НОМЕР_1 у район виконання (бойових) завдань військовою частиною НОМЕР_1 , в частині переміщення рядового ОСОБА_1 для виконання службових (бойових завдань) з пункту постійної дислокації військової частини АДРЕСА_1 у зону бойових дій (пункт 1, підпункт 1.5); 20) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.01.2023 № 24 «Про призначення службового розслідування за фактом невиконання особовим складом частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2023 року № 8», що стосується призначення службового розслідування за фактом неприбуття рядового ОСОБА_1 у район ведення бойових дій (пункт 1, підпункт 1.5, підпункт 2.5); 21) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 № 27 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання особовим складом частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2023 року №8», в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за період з 01.01.2023, а з 17.01.2023 грошове забезпечення (пункт 2, підпункт 2.5. пункт 5.5.); 22) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.02.2023 № 49 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за січень місяць 2023 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за січень місяць (пункт 3, підпункт 3.4); 23) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.02.2023 року № 50 «Про виплату додаткової винагороди особовому складу військової частини за січень місяць 2023 року» № 50, в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за січень місяць (додаток 2 до наказу пункт 12); 24) стягнути з військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду. Роз`яснено позивачу, що відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 КАС України.

02.06.2025 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив позовні вимоги викласти у наступній редакції: 1) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.06.2022 № 19 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2022 року № 10 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 », в частині притягнення до відповідальності за невиконання наказу та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати щомісячної премії та додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за травень місяць 2022 року (пункт 3, пункт 4); 2) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.05.2022 № 68 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за травень 2022 року», в частині позбавлення премії рядового ОСОБА_1 (пункт 3); 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.09.2022 № 60 «Про результати проведення службового розслідування за фактом неприбуття у район ведення воєнних (бойових) дій військовою частиною НОМЕР_1 … та рядового ОСОБА_2 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати щомісячної премії та додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за вересень місяць 2022 року (пункт 2, пункт 3); 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2022 № 187 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за вересень 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за вересень місяць (пункт 3, підпункт 3.2); 5) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.10.2022 № 72 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2022 року № 63 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за жовтень місяць 2022 року (пункт 2, пункт 3); 6) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.11.2022 № 224 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за жовтень місяць 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за жовтень місяць (пункт 3, підпункт 3.2); 7) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.11.2022 № 225 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за жовтень місяць 2022 року» в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за жовтень місяць, відповідно до додатку 2 цього наказу (пункт 3, додаток 2); 8) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.11.2022 № 102 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2022 року № 84 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 », в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за листопад місяць 2022 року (пункт 2, 3); 9) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2022 № 267 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за листопад місяць 2022 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за листопад місяць (пункт 2, підпункт 2.2.); 10) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2022 № 268 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за листопад місяць 2022 року», в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за листопад місяць, відповідно до додатку 2 цього наказу (пункт 11 додаток 2 до наказу); 11) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 року № 27 «Про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання особовим складом частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2023 року №8», в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та позбавлення рядового ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за період з 01.01.2023, а з 17.01.2023 грошове забезпечення (пункт 2, підпункт 2.5. пункт 5.5.); 12) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.02.2023 № 49 «Про преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби за січень місяць 2023 року», в частині виплати рядовому ОСОБА_1 80% встановленого розміру щомісячної премії за січень місяць (пункт 3, підпункт 3.4); 13) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.02.2023 року № 50 «Про виплату додаткової винагороди особовому складу військової частини за січень місяць 2023 року» № 50, в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. рядовому ОСОБА_1 за січень місяць (додаток 2 до наказу пункт 12).

Також, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представник позивача подав до суду заяву про поновлення строків позовної давності, в якій просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. Заява обгрунтована тим, що про наявність наказів про результати службових розслідувань позивач дізнався лише 22.05.2025. До цього моменту не мав об`єктивної можливості ознайомитися з наказами та з`ясувати причини невиплати додаткової винагороди.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів - повернено позивачу, відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України та ст.123 КАС України, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважних причин для поновлення такого строку. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 05.06.2025 про повернення позовної заяви не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач оскаржує дії відповідача про які дізнався лише 22.05.2025 року в ході провадження у справі №380/8351/25. До цього моменту він не мав об`єктивної можливості ознайомитися з наказами та з`ясувати причини невиплати додаткової винагороди, оскільки звертався особисто до командування військової частини, писав рапорти з метою дізнатися причини стягнення з нього грошового забезпечення, звертався до військової частини та Міністерства оборони України з адвокатськими запитами, на які не було надано відповіді. Тобто, позивачем вживалися заходи для захисту свого права власними зусиллями, що в результаті було неефективним, бо позивач не мав можливості фізично бачити і прочитати оскаржувані накази, а відтак зрозуміти, що його позбавляють додаткової винагороди і премії не через відкрите кримінальне провадження, а саме як наслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності. Отже, позивач не розумів причинно-наслідковий зв`язок порушеного права і не міг об`єктивно оцінити спосіб захисту, аж допоки військова частина не надала відповідні оскаржувані накази у відзиві на позовну заяву у справі № 380/8351/25. Зазначає апелянт, що в оскаржуваній ухвалі судом не враховано, що позивач ознайомився із змістом оскаржуваних наказів 22.05.2025. Сам по собі момент звільнення з військової служби не може бути відліком строку на оскарження спірних наказів, звільнення з військової служби у даному спорі не може використовуватися як юридичний факт для початку відліку строку на оскарження. Юридичним фактом, який породжує початок відліку строку на оскарження є момент, коли позивач отримав нарешті змогу ознайомитися і прочитати спірні накази і довідався про суть правопорушення. В зв`язку із цим, вважає апелянт, що строк на оскарження спірних наказів має рахуватися не з моменту звільнення, а з 22.05.2025. Отже, суд першої інстанції при прийнятті ухвали від 05.06.2025 дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви і обмежив моє право в доступі до правосуддя, що стало перешкодою для захисту моїх порушених прав щодо прийнятих відповідачем рішень.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 380/10664/25 та направити цю справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач-1 Міністерство оборони України подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач оскаржує накази, які були винесені упродовж 2022– 2023 років.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 05.06.2025 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем обставини не спростовують факту пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, про що суду також не подано належних та допустимих доказів. Відтак суд дійшов висновку, що стороною позивача пропущено строк звернення до суду, підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначені в заяві, є неповажними, а тому в порядку ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовну заяву суд повернув позивачу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Отже, строк оскарження до суду наказів про дисциплінарне стягнення, преміювання та про виплату додаткових винагород становить один місяць.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.1 ст.123 КАС України).

Також, пунктом 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Судом також встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.03.2023 № 72, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 12 березня 2023 року №13-РС, солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, відповідно до підпункту «г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та виключено зі списків особового складу частини. З 13 березня 2023 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

26.03.2025 адвокат Цімура Я.В. звернувся в інтересах позивача до Міністерства оборони України з адвокатським запитом, в якому, зокрема, просив: - надати довідки-розрахунку та інших додаткових виплат за увесь період проходження військової служби ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 , з 27.02.2022 по 12.03.2023; - повідомити чи за період проходження військової служби, з 27.02.2022 по 12.03.2023 ОСОБА_1 притягався до дисциплінарної відповідальності та мав дисциплінарні стягнення; - скерувати завірені копії актів службового розслідування та витягів із наказів командира Військової частини НОМЕР_1 на підставі яких ОСОБА_1 було позбавлено щомісячної премії та додаткової винагороди (а.с.146).

Однак, лише 27.05.2025 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази винесені упродовж 2022– 2023 років.

При цьому, позивач не навів суду поважних причин чи обставин, які б були об`єктивно непереборними і не залежать від волевиявлення позивача звернутися з відповідним позовом до суду та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та/чи інтересів.

Звернення з адвокатським запитом від 26.03.2025 не свідчить про своєчасне вчинення позивачем (його представником) активних дій з реалізації права за звернення до суду з позовними вимогами у цій справі.

Апеляційний суд зауважує, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивачу недостатньо послатися на необізнаність про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду особа повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не обґрунтував належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, які пов`язані з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви позивача у порядку, визначеному ч.2 ст.123, ч.4 ст.169 КАС України.

Суд критично оцінює доводи апеляційної скарги та наголошує на тому, що за умови виявлення позивачем належної активності та небайдужості, існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження рішень (дій, бездіяльності) відповідача у встановлений законом строк.

Відтак, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справіAlimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо повернення позовної заяви, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №380/10664/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська