Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №300/862/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/862/25 пров. № А/857/12817/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року (суддя – Матуляк Я.П., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі №300/862/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити щомісячний розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-111, компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 131647,27 грн. за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 (день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії) та у зв`язку з порушенням строку виплати частини доплати до пенсії 24000 грн. за період з 01.05.2022 по 30.04.2023 (день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії); 2) зобов`язати відповідача здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 131647,27 грн. за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 (день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії) та у зв`язку з порушенням строку виплати частини доплати до пенсії 24000 грн. за період з 01.05.2022 по 30.04.2023 (день з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії).

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому висловив свої заперечення проти його задоволення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення розрахунку, нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у сумі 131647,27 грн., та доплати до пенсії з 01.05.2022 по 30.04.2023 у сумі 24000,00 грн, у відповідності до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розрахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у сумі 131647,27 грн та доплати до пенсії з 01.05.2022 по 30.04.2023 у сумі 24000,00 грн, у відповідності до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що сума доплати за період з 01.12.2019 року по 30.04.2022 року в сумі 131647,27 грн. та за період з 01.05.2022 року по 30.04.2023 року в сумі 24000,00 грн була внесена до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України виплата яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішенням суду законної сили. Також звертає увагу апелянт на те, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) у разі затримки на один і більше календарних місяців та 2) виплата нарахованих доходів. Для стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати слід встановити, що грошовий дохід, у тому числі і пенсія виплачений не вчасно, з затримкою на один і більше календарних місяців, і така затримка мала умисел органу виплати та відбулась з вини органу виплати. Тобто тільки у разі встановлення невиплати належних коштів позивачу або виплаті їх несвоєчасно з вини органу виплати мова може йти про компенсацію частини втрати доходу. Також вважає апелянт, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовити повністю.

Позивач не погодився з вищенаведеними доводами апеляційної скарги, вважає їх необгрунтованими. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 300/862/25 – без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №300/4027/21 позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійснені перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 17.06.2021 №929 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 17.06.2021 №929 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили.

На виконання вищенаведеного рішення суду від 17.11.2021 відповідачем з 30.04.2022 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсійної виплати склав 10 891,18 грн. Різниця між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 30.04.2022, яка підлягає до виплати, становить 131 647,27 грн..

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №300/5109/22 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.05.2022 доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2022 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Вказане рішення набрало законної сили.

На виконання вищенаведеного рішення суду від 23.01.2023 відповідачем з 30.04.2023 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсійної виплати склав 14 691,18 грн. Різниця між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченою пенсією за період з 01.05.2022 по 30.04.2023, яка підлягає до виплати, становить 24 000,00 грн..

Також встановлено, що 30.12.2024 позивач звернувся до відповідача зі заявою (звернення) в якій просив здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити йому на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-111, компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 131647,27 грн. за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 та у зв`язку з порушенням строку виплати частини доплати до пенсії 24000 грн. за період з 01.05.2022 по 30.04.2023, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №300/4027/21 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №300/5109/22 (а.с.16-18).

За результатом розгляду звернення позивача від 30.12.2024, відповідач листом від 28.01.2025 повідомив про виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №300/4027/21 та від 23.01.2023 у справі №300/5109/22. Зазначив, що оскільки органи Пенсійного фонду України фінансують зазначені види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету України у межах виділених асигнувань, то вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо порушення строків виплати нарахованої пенсії немає. Вказав на відсутність законних підстави для виплатити позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (а.с.16-18, 25-27).

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом вірно враховано, що питання щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-111 від 19.10.2000 (надалі - Закон №2050-111).

Статтею 1 Закону №2050-111 встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону №2050-111 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону №2050-111).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-111).

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (стаття 6 Закону №2050-111).

Частиною 2 статті 46 Закону №2050-111 встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що використане у статті 3 Закону №2050-111 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати пенсійних виплат, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Так, судом вірно встановлено та взято до уваги, що позивач отримує пенсію, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та доплату до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Така пенсія і доплата є щомісячною грошовою виплатою та не має разового характеру.

Отже суд першої інстанції вірно зазначив що, тривале не нарахування пенсії та зазначеної доплати позивачу за минулі періоди сталося з вини відповідача, зокрема, через призначення та виплату позивачеві заниженого розміру пенсії внаслідок порушення закону, а тому позивач має право на компенсацію частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішення суду.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014р. у справі № 21-518а14.

Крім цього, судом першої інстанції вірно зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4 Порядку № 159).

Враховуючи вищенаведені обставини справи в сукупності з нормами законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з серпня 2014 по липень 2023, згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з серпня 2014 року по липень 2023 року, згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Щодо покликання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду, то такі на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформульовано, зокрема у постанові від 02 квітня 2024 року під час вирішення справи №560/8194/20, такі висновки:

- нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

- з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

- отримання листа від компетентного органу (роботодавця) у відповідь на заяву особи не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Наведені висновки в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Як видно з матеріалів справи, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №300/4027/21 та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №300/5109/22 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача і на час його звернення до суду із цим позовом, нараховані суми ще не виплачені.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що виплату позивачу нарахованих сум заборгованості, з якої виник вказаний спір, на час звернення до суду з цим позовом ще не проведено, а тому не почався шестимісячний відлік строку на звернення на суду, що встановлений статтею 122 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким визнав позов таким, що підлягає задоволенню, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в адміністративній справі №300/862/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

С. П. Нос