Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №380/5937/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/5937/24 пров. № А/857/33044/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Львівської митниці,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року (суддя Братичак У.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення– не зазначено),

в адміністративній справі №380/5937/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці,

про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

встановив:

У березні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000824; 3) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000840; 4) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000938.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав суду першої інстанції заяву, у якій просив стягнути з відповідача суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн..

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000824. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000840. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000938. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці сплачений судовий збір в сумі 12112 грн.. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Крім того, суд в оскаржуваному рішенні помилково дійшов до висновку щодо неправомірності рішень про коригування, оскільки такі містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також митний орган вказав митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації». Також рішенням суду першої інстанції безпідставно присуджено стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн., оскільки підготовка адвоката до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 12.08.2024 скасувати та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, залишивши без змін оскаржене рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Покупець) та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. (Продавець/Виробник) укладено Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02-2021 від 01.02.2021 (далі-Контракт) відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити гігієнічний папір та/або санітарно-гігієнічну продукцію.

Конкретне найменування, вид, асортимент, ціна Товару, а у випадку необхідності інші характеристики Товару, який продається відповідно до Контракту, обговорюються Сторонами в Специфікаціях на партію Товару, які є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.2. Контракту).

Відповідно до пункту 2.5. Контракту, якщо інше не передбачено в Специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку Продавця, наданого Продавцем з використанням факсимільного зв`язку.

Згідно пункту 3.1 Контракту, Поставка Товару відповідно до даного Контракту здійснюється окремим партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, якщо інше не обговорено в Специфікації на партію Товару, Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар, вказаний в Специфікації, автомобільним транспортом на умовах FCA – склад Продавця. Умови поставки розуміються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-128/SEXP/23 від 06.09.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 20680,00 Євро по передоплаті.

ТОВ «Лео Трейдінг» подано 04.10.2023 до Львівської митниці ДМС України електронну митну декларацію №23UA209140027732U0, згідно якої визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 420 422,20 грн..

Разом з митною декларацією на підтвердження митної вартості товару декларантом були подані наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/46 від 06.09.2023; інвойс №(S)FSE-128/SEXP/23 від 06.09.2023; CMR № 851533 від 06.09.2023; пакувальний лист № WZE-127/SEXP/23 від 06.09.2023; специфікація до пакувального листа від 06.09.2023; рішення про визначення коду товару від 02.10.2023 № КТ-UA209000-0250-2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №99 від 06.09.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №02Е/09 від 06.09.2023; довідка про транспортні витрати №06/09-2023 від 06.09.2023; прайс-лист виробника товару №20230023 від 01.09.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 12.09.2023 №25/149; Специфікація №48 від 06.09.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023; лист підтвердження ціни №23/09/08 від 08.09.2023; лист порівняння цін № 23/09/11 від 11 вересня 2023р; лист виробника про код товару № 23/09/12 від 12.09.2023; лист ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» № 23/09/12 від 12.09.2023; запит митного органу від 04.09.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL41202DE1103353 від 06.09.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МК України) (а.с.45).

Згідно з графою 33 цього рішення за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-у наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

-реквізити договору на перевезення внесені до гр.44, однак сам договір до МД не доєднаний.

-у рахунку на оплату транспортних витрат є посилання на заявку на перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

-до митного оформлення надано рахунок проформу та платіжну інструкцію. Сума платежу не відповідає сумі фактури (фактура-20680 Євро, проформа-26573).

Таким чином, Львівською митницею були встановлені розбіжності, відсутність документів, визначених ч.2 ст.53 МКУ. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 МК України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та (Містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на 1 транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) колію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.54 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Контролюючим органом також прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789 (а.с. 46).

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № (S)FSE-153/SEXP/23 від 17.10.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 36 262.85 Євро по передоплаті.

ТОВ «Лео Трейдінг» подано 19.10.2023 до Львівської митниці ДМС України електронну митну декларацію №23UA209140029304U3, згідно якої визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1468542,38 грн..

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/54 від 04.10.2023; інвойс № (S)FSE-153/SEXP/23 від 17.10.2023; CMR № 700164 від 17.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 116 від 13.10.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №358 від 18.10.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 04.10.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №50 від 05.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; специфікація №50/1 від 17.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне перевезення № 12/10-3 від 12.10.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-153/SEXP/23 від 17.10.2023; лист підтвердження ціни №17/10-1 від 17.10.2023; лист порівняння цін № 17/10-2 від 17 жовтня 2023р; запит митного органу від 19.10.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL412020E1304700 від 17.10.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МК України) (а.с.23).

Згідно з графою 33 цього рішення за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-у наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

-до митного оформлення надано проформу від 04.10.2023, загальне замовлення на суму 101526,81 Євро, а інвойс-36262,85 Євро, умови оплати – попередня оплата.

-договір на перевезення не засвідчений стороною замовника. У п.2.1.1 зазначено, що замовник зобов`язаний надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженої сторонами заявки. Заявка до митного оформлення не надана.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом надано: ЦМР (присутній підпис перевізника у гр.22); комерційна пропозиція; інвойс; платіжна інструкція (часткова оплата за проформою PROF/EX/23/54-30000 Євро, проте, сума не співпадає із сумою інвойсу); висновок ДЗІ (відсутні додатки із посиланням на джерела цінової інформації, що були використані експертом під час здійснення аналізу ринкових пропозицій); договір на транспортування; листи від продавця щодо формування цін на товари; експортна МД країни відправлення. Надані декларантом документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209230/2023/101135 від 25.09.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Контролюючим органом також прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000824 (а.с. 24).

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № (S)FSE-157/SEXP/23 від 24.10.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 29 618.30 Євро по передоплаті.

ТОВ «Лео Трейдінг» подано 26.10.2023 до Львівської митниці ДМС України електронну митну декларацію № 23UA209140030090U5, згідно якої визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1201177,50 грн..

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/54 від 04.10.2023; інвойс № (S)FSE-157/SEXP/23 від 24.10.2023; CMR № 019100 від 24.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 116 від 13.10.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №2317 від 25.10.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 04.10.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №50 від 05.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; специфікація №50/3 від 24.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне обслуговування № 03/03-1 від 03.03.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-157/SEXP/23 від 24.10.2023; лист підтвердження ціни Вн№17/10- 1 від 17.10.2023; лист порівняння цін № 17/10-2 від 17 жовтня 2023 року; запит митного органу від 26.10.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення №23PL412020E1342735 від 24.10.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МК України) (а.с.91).

Згідно з графою 33 цього рішення за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари .

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-у наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

-у договорі про надання послуг транспортування п.1.1 зазначено, перевезення відбувається на підставі узгоджених обома сторонами Заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом надано: рахунок-проформа загальний (сума не відповідає вартості партії товару); платіжна інструкція на часткову оплату товару (не відповідає сумі інвойсу на партію товару); комерційна пропозиція; висновок ДЗІ (відсутні додатки із посиланнями на джерела використаної інформації); листи від продавця щодо підтвердження ціни; експортна митна декларація.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Контролюючим органом також прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000840 (а.с. 92).

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) (S)FSE-166/SEXP/23 від 17.11.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 24 216.18 Євро по передоплаті.

ТОВ «Лео Трейдінг» подано 27.11.2023 до Львівської митниці ДМС України електронну митну декларацію № 23UA209140033005U0, згідно якої визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1029062, 85 грн (22 723,70 Євро).

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/60 від 17.11.2023; інвойс №(S)FSE-166/SEXP/23 від 17.11.2023; CMR № 0001119 від 17.11.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 134 від 20.11.2023; акт звірки взаєморозрахунків № 01-02-2021-01 від 02.11.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o.; рахунок-фактура за транспортні послуги №2448 від 20.11.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 17.11.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №51 від 17.11.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне обслуговування № 03/03-1 від 03.03.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-166/SEXP/23 від 17.11.2023; лист підтвердження ціни Вн.№17/11-1 від 17.11.2023; лист калькуляція № 27/11 від 27.11.2023; запит митного органу від 27.11.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL412020E1463762 від 17.11.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МК України) (а.с.67).

Згідно з графою 33 цього рішення за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари .

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-у наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

-у договорі про надання послуг транспортування п.1.1 зазначено, перевезення відбувається на підставі узгоджених обома сторонами Заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

За власним бажанням декларантом надано висновок щодо якісних та вартісних характеристик товару. Відсутні додатки із посиланням на джерела цінової інформації, яку використовував експерт.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

На вимогу митного органу декларантом надано: рахунок-проформа загальний (сума не відповідає вартості партії товару); платіжна інструкція; комерційна пропозиція; листи від покупця щодо підтвердження ціни та формування цін на сировину; експортна митна декларація; Акт звірки. Надані декларантом документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Контролюючим органом також прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000938 (а.с.68).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару та картками відмови в прийнятті митних декларацій, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі законодавства, а також без урахування усіх обставин, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача та картки відмови в прийнятті митних декларацій є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625.

За вимогами частин першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Колегія суддів враховує, що у розглядуваній справі підставою для прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана, оскільки Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах (причини невизнання заявленої митної вартості товару вказані вище у мотивувальній частині цієї постанови) та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На переконання митного органу, у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Досліджуючи виявлені митним органом розбіжності під час розмитнення позивачем товару, судом встановлено наступні обставини.

Щодо твердження відповідача, що відсутні документи про попередню оплату поставки; невідповідності сум в рахунках-фактурах та платіжних інструкціях, то як встановлено судом.

Відповідно до пункту 2.5. Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021, якщо інше не передбачено в Специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку Продавця, наданого Продавцем з використанням факсимільного зв`язку. Згідно пункту 3.1 Контракту, Поставка Товару відповідно до даного Контракту здійснюється окремим партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Згідно з пунктом 2.8. Контракту, у випадку, якщо по факту завантаження Товару виявиться, що вартість (кількість) завантаженої партії товару менша здійсненої Покупцем передоплати, то різниця між передоплатою і вартістю завантаженої партії товару зараховується в наступні поставки Товару, або повертається на рахунок Покупця. Отже, сума оплати відрізнялась від суми в інвойсі, оскільки, оплата здійснювалась на підставі проформи – попереднього рахунку. По факту зважування вартість (кількість) завантаженої партії товару була менша здійсненої Покупцем передоплати. Відтак, товар придбаний та оплачений позивачем в повному обсязі, у відповідності до вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021. Даний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків № 01-02- 2021-01 від 02.11.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o.

З тих підстав відповідачем не доведено відсутність документів про попередню оплату поставки та невідповідності сум в рахунках-фактурах та платіжних інструкціях.

Щодо твердження відповідача, що не надано до митного оформлення договору на перевезення, суд враховує, в матеріалах справи наявний договір між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) про транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023. В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789 зазначено перелік документів, поданих 04.10.2023 o 17 год. 35 хв. декларантом або уповноваженою ним особою. Згідно цього переліку, до митної декларації ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» подано вищевказаний Договір на транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023.

Тому твердження митного органу про відсутність договору на перевезення є помилковим.

Відносно твердження відповідача, що відсутні заявки на перевезення.

На підтвердження транспортних витрат, позивач надав рахунки-фактури за транспортні послуги, довідки про транспортні витрати, договори на транспортне перевезення, що в повній мірі підтверджують такі витрати.

Відтак вказане зауваження митного органу не свідчить про відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортні витрати.

Щодо твердження відповідача про те, що у гр.22 ЦМР відсутній підпис перевізника.

З цього приводу вірно врахував суд першої інстанції з огляду на те, що вимоги до змісту міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) встановлені Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р., набула чинності для України з 09.09.2006 року).

Згідно частини першої статті 5 Конвенції МДП вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Як вбачається зі змісту графи 23 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 700164 від 17.10.2023, в ній міститься печатка перевізника, що відповідає наведеним приписам Конвенції МДП в частині вимог до підписання вантажної накладної перевізником. Відсутність підпису відправника в графі 22 вказаної вантажної накладної не виключає можливості її ідентифікації в якості транспортного документу, яким супроводжувалося перевезення оцінюваних товарів.

За змістом ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Митний орган не застосував до позивача будь-яких заходів, встановлених законодавством за порушення митних правил, а тому такі висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо ствердження відповідача, що відсутні додатки до висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» із посиланням на джерела цінової інформації, яку використовував експерт.

Для підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» надано висновки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 12.09.2023 №25/149, від 06.10.2023 № 25/169.

ДП «Держзовнішінформ» проводить цінову експертизу в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення цінової експертизи та встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів), затвердженим наказом державного підприємства від 30.05.2011 №115-1. Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Положення цінова експертиза передбачає аналіз умов зовнішньоекономічних договорів на основі наданих замовником матеріалів з використанням відповідних інформаційних джерел: біржові котирування; контрактна практика по роботам, послугам, товарам, правам інтелектуальної власності; прейскуранти та ціни українських суб`єктів господарювання на відповідні види робіт, послуг, товарів, прав інтелектуальної власності; комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти на роботи, послуги, товари, права інтелектуальної власності відомих фірм, порівняльні індекси цін; статистичні дані органів державної влади; звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо. Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку. Долучення до акта будь-яких додатків не передбачено.

Судом вірно вказано, що посилання відповідача на неможливість прийняття до уваги акта цінової експертизи ДП «Держзовнішінформ» №25/149 від 12.09.2023, № 25/169 від 06.10.2023, у зв`язку з не долученням до нього додатків є безпідставним.

Таким чином, доводи скаржника, що документи містять розбіжності, такі колегією суддів відхиляються, так як на підставі ч.7 ст.54 МК України тягар доказування недостовірності та неповноти відомостей покладено саме на митний орган: «у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Суд зауважує, що право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МК України.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог вказаного Кодексу.

За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Як уже зазначалося, сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, лише, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни ввезеного товару на митну територію України подані декларантом документи не містили.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

При вирішення питання розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що спір у вказаній справі не належить до категорії справ значної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, наявність численної судової практики у подібних спорах, а тому на підставі наданих позивачем доказів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, визначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, становить 5000 грн, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року в адміністративній справі №380/5937/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська