Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №120/13909/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13909/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

22 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у неврахуванні доходів, отриманих ОСОБА_1 за час роботи на підприємствах, що знаходяться на території російської федерації, а саме ЗАТ “Руїз Даймондс”, ТОВ “Руїз Даймондс” та ТОВ “С.Д.Даймонд” за періоди: з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 15.10.2012, з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, - при призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 06.07.2021, починаючи з 08.04.2021 з урахуванням довідки ТОВ “Руіз Даймондс” № 36 від 21.12.2016, про суму заробітної плати і винагород за два календарні роки до припинення роботи за періоди з 02.03.2015 по 08.02.2016 та з 10.02.2016 по 21.12.2016; довідок ТОВ “Руіз Даймондс” № 125, № 126, №127 № 154, № 155 від 21.12.2016 про доходи фізичної особи за період з 2012 по 2016 рік; довідки правонаступника ЗАТ “РУЇЗ ДАЙМОНДС” ВАТ “Московський ювелірний завод” № 65-к від 14.03.2016 про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії за період з 2004 по 2007 рік включно; довідки ТОВ “Руїз Даймондс” № 153 від 11.03.2016 про заробітну плату для призначення ( перерахунку) пенсії за період з січня 2008 по вересень 2012 включно.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за результатами повторного розгляду його заяви від 06.07.2021 та на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22. Разом з тим, з листа відповідача від 07.03.2023 позивач дізнався, що при призначенні пенсії пенсійним органом не враховано відомості про заробітну плату ОСОБА_1 на підприємствах, що розташовані на території російської федерації за періоди з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 15.10.2012, з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, тому заробітна плата позивача обчислена починаючи з 01.07.2000 за даними, що містяться в індивідуальних відомостях на застраховану особу відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають у неврахуванні при призначенні пенсії за віком доходів, отриманих ОСОБА_1 на підставі довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 за № 36; ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.06.2022 з урахуванням довідки ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 36; довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153.

В задоволенні решти вимог, - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 715,70 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції змінити в частині дати перерахунку та виплати, зокрема зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 06.07.2021 починаючи з 08.04.2021.

Позивач зазначає, що ним було дотримано вимоги законодавства щодо трьохмісячного строку звернення до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії, а саме така заява була подана 07 липня 2021 року, тоді як пенсійного віку позивач досяг 08.04.2021, отже відповідачем всупереч чинного законодавства було призначено пенсію з 23.06.2022, тобто з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 120/3069/22.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Позивач та відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційні скарги не скористалися, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що після досягнення 55 річного віку позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачену п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, до якої додав ряд документів в підтвердження наявного страхового та пільгового стажу.

Рішенням Головного управління ПФУ в Вінницькій області від 14.07.2021 № 0238300114339 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю пільгового та страхового стажу необхідної тривалості.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2021 за № 023830014339 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в ЗАТ “Руіз Даймонд” та ТОВ “Руіз Даймондс” та ТОВ "С.Д. Даймонд", за виключенням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати та періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи:

- на посаді "ливарник виробів із пластмас" в Вінницькому ВО “Термішал” з 07.01.1989 по 06.03.1995;

- на посаді "огранувальник алмазів у діаманти" в ДП “Вінницький завод “Кристал” з 09.03.1995 по 04.09.1995, з 18.09.2000 по 01.10.2003, в ТОВ “Елдіам” з 18.09.1995 по 14.08.2000, а також в ЗАТ “Руіз Даймондс” з 01.01.2004 по 31.12.2007, в ТОВ “Руіз Даймондс” з 01.01.2008 по 15.10.2012, в ТОВ “С.Д. Даймонд” з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, за виключенням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати та періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На адвокатський запит представника позивача відповідач у листі від 07.03.2023 повідомив, що на виконання судового рішення від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22 управління зарахувало до загального страхового стажу позивача періоди роботи в ЗАТ “Руіз Даймонд”, ТОВ “Руіз Даймондс”, ТОВ “С.Д. Даймонд” за виключенням періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.01.2010 по 31.12.2011, та до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи в Вінницькому ВО “Термінал” з 07.01.1989 по 06.03.1995, в ДП “Вінницький завод “Кристал” з 09.03.1995 по 04.09.1995, з 18.09.2000 по 01.10.2003, в ТОВ “Елдіам” з 18.09.1995 по 14.08.2000, ЗАТ “Руіз Даймондс” з 01.01.2004 по 31.12.2007, в ТОВ “Руіз Даймондс” з 01.01.2008 по 15.10.2012, в ТОВ “С.Д. Даймонд” з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, за виключенням періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Також ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

При цьому, як вказує відповідач у листі від 07.03.2023, оскільки рішення від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22 не містить зобов`язання призначити пенсію ОСОБА_1 з дати, наступної за датою досягнення заявником відповідного віку, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 призначено з дати набрання вищезазначеним судовим рішенням законної сили, тобто з 23.06.2022.

Щодо зарахування заробітної плати за періоди роботи у ДВ "Вінницький завод "Кристал", Вінницькому ВО "Термінал" та ТОВ "Елдіам" відповідно до довідок про заробітну плату на даних підприємствах, які додавались до заяви від 06.07.2021, відповідач вказав про відсутність підстав для їх зарахування, оскільки рішення ВОАС у справі № 120/3069/22 не містить зобов`язання врахувати для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за періоди з 01.01.20004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 15.10.2012, з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016 в ЗАТ "Руїз Даймондс", ТОВ "Руїз Даймондс" та ТОВ "С.Д. Даймонд".

Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо неврахування довідок про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди, які враховані відповідачем до загального та спеціального (пільгового) стажу на виконання судового рішення у справі № 120/3069/22 та вважаючи, що позивач має право на перерахунок пенсії саме з 08.04.2021 (з дати досягнення пенсійного віку), а не з 23.06.2022 (дати набрання законної сили рішенням ВОАС у справі № 120/3069/22) позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання відповідача з 23.06.2022 (з дати призначення пенсії) перерахувати та виплати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням наданих довідок про заробітну плату.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що не має підстав для задоволення позовних вимог з 08.04.2021 (дати досягнення пенсійного віку), оскільки пенсія останньому призначена з 23.06.2022.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За правилами частини першої статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону “;Про недержавне пенсійне забезпечення”, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №1788-XІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутня інформація, що визначає право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

При вирішенні питання зарахування до страхового стажу періодів роботи, набутих на території російської федерації, слід враховувати Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода припинила дію для України 19 червня 2023 року, Угода 1) та Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (Угода припинила дію 04 липня 2023 року, Угода 2).

Так за приписами статті 1 Угоди 1 пенсійне забезпечення громадян держав – учасників Угоди здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають.

Відповідно до частини другої статті 6 Угоди 1 (тут і далі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Згідно з пунктом 3 статті 6 Угоди 1 обрахунок пенсії здійснюється із заробітку за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн” від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Статтею 7 Угоди 2 передбачено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Згідно з частиною другою статті 4 Угоди “Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів” від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Зміст зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.03.2023 у справі № 360/4129/20, від 16.04.2020 у справі № 555/2250/16-а та від 06.11.2023 у справі № 560/764/21.

Так, за приписами статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 22 федерального закону № 167-ФЗ від 15.12.20001 “Про обов`язкове пенсійне страхування в Російській Федерації” страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території Російській Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян Російської Федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.

Відповідно до статті 2 Федерального Закону Російської Федерації № 173-ФЗ від 17.12.2001 “Про трудові пенсії в Російській Федерації”, який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Згідно з частиною першою статті 10 наведеного вище Федерального Закону №173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ).

Відповідно до частини другої статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ “Про страхові пенсії” (статті 3, 11, 14).

Отже, як за законодавством України, так і за законодавством Російської Федерації обов`язковою умовою для врахування відомостей про заробітну плату при обчисленні пенсії є сплата страхових внесків за цей період до Пенсійного фонду Російської Федерації.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 також дійшов висновку про врахування відомостей, зазначених в довідках про заробітну плату, отриману в Російській Федерації, лише за умови підтвердження належними доказами відрахувань із заробітної плати позивача в Пенсійний фонд російської федерації, а також утримання відповідних податків із його заробітної плати.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням суду у справі № 120/3069/22 визнано право позивача на зарахування спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 , крім інших, періодів роботи: в ЗАТ “Руіз Даймондс”з 01.01.2004 по 31.12.2007, в ТОВ “Руіз Даймондс” з 01.01.2008 по 15.10.2012, в ТОВ “С.Д. Даймонд” з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, за виключенням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати та періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Так, у рішенні від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22 судом зазначено, що: "згідно трудових книжок позивача НОМЕР_1 від 22.09.1986, серії НОМЕР_2 від 02.11.2015 позивач з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 15.10.2015 працював огранувальником алмазів в діаманти в ТОВ "Руіз Даймондс", з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, 10.02.2016 по 21.12.2016 в ТОВ "С.Д. Даймонд".

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печатками.

Крім того, позивачу у вказані періоди була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу на посаді огранувальника алмазів в діаманти в ТОВ "Руіз Даймондс" та ТОВ "С.Д. Даймонд", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок ВАТ "Московський ювелірний завод" (до якого було приєднано в квітні 2011 року ЗАТ "Руіз Даймондс") від 14.03.2016 за №64-к, 65-к, довідок ТОВ "Руіз Даймондс" від 11.03.2016 за №153, від 14.03.2016 за №155-н, довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 за № 36, від 22.12.2016 за № 45 та довідок від 21.12.2016 № 125, 126, 127, 154, 155 про доходи фізичної особи ОСОБА_1 за 2012 – 2016 роки.

Зокрема, в довідці № 153 від 11.03.2016 зазначено, що податки на доходи в 2008-2009 роках (ЕСН) нараховані в повному об`ємі та перераховані до Федерального бюджету РФ (в частині Пенсійного фонду РФ) повністю та згідно з Російським законодавством. З 01.01.2012 страхові внески повністю нараховані та перераховані до Пенсійного фонду РФ у відповідності з Російським законодавством.

При цьому, зазначена довідка також містить вказівку на те, що в 2010-2011 роках нарахування страхових внесків (в частині Пенсійного фонду РФ) на дохід не здійснювалось (на підставі п.п. 15 п.1 ст. 9 Федерального Закону РФ №212-ФЗ від 24.07.2009).

Враховуючи, що в спірний період позивач працював на території іноземної держави, за наявності інформації про сплату роботодавцем страхових внесків у спірні періоди, як основної умови зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зарахування періодів роботи ОСОБА_1 до загального стразового стажу в ЗАТ “Руіз Даймонд” та ТОВ “Руіз Даймонд”.

Оскільки з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2012 по 15.10.2012, з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача для призначення пенсії вказані періоди його роботи.".

Крім того, відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону № 1058-IV, визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01 квітня 2004 року), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01 липня 1998 року) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області, що полягають у неврахуванні при призначенні пенсії за віком доходів, отриманих ОСОБА_1 на підставі довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 за № 36; ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153 та зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.06.2022 з урахуванням довідки ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 за № 36; довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині дати перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 06.07.2021 починаючи з 08.04.2021, такі ж вимоги позивачем заявлено при поданні позову.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що у заявлених позовних вимогах позивач не просить встановити іншу дату призначення пенсії замість встановленої органом Пенсійного фонду дати, а просить перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням наданих довідок про нараховану заробітну плату.

І, судом першої інстанції обґрунтовано, що питання дати призначення пенсії виходить за межі розгляду цього спору, оскільки враховано, що позивач не заявив позовні вимоги про визнання протиправними рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо встановлення дати призначення пенсії.

За положеннями статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмов в задоволенні позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 08.04.2021, оскільки відповідно до матеріалів справи остання призначена - 23.06.2022, тому суд не може зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 08.04.2021, якщо дата її призначення 23.06.2022.

До того ж, заявлені позовні вимоги не містять вимог про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення пенсії позивачу з 23.06.2022, та зобов`язання призначити пенсію з 08.04.2021, тому у суду не має підстав для виходу за межі заявлених вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.