Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №120/14967/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №120/14967/24

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14967/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

22 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно матеріалів справи, ухвалою від 13 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- документа про сплату судового збору за звернення до суду або інформації про отриманий дохід з 01 кварталу 2023 року по 01 квартал 2024 року;

- копії долучених до позовної заяви додатків для відповідача.

Цією ж ухвалою запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути наведені вище недоліки позовної заяви.

На виконання вимог ухвали від 13 листопада 2024 року позивачем 03 грудня 2024 року подано до суду заяву, у якій зазначено, що статтею 243 Кодексу адміністративного судочинства, яка регламентує форму і зміст судового рішення, передбачено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. На думку позивача, лише після виконання таких вимог процесуального закону процесуальний документ може підписуватися працівником апарату суду. Тобто, позивач стверджує, що підпис працівника апарату на процесуальному документі може мати місце лише у разі попереднього підписання такого документу суддею.

Ухвалою від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 продовжено строк до 31 грудня 2024 року для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, документа про сплату судового збору за звернення до суду або інформації про отриманий дохід з 01 кварталу 2023 року по 04 квартал 2023 року включно, а також копії долучених до позовної заяви додатків для відповідача.

07 січня 2025 року позивачем подано до суду заяву, яка за своїм змістом дублює зміст заяви від 03 грудня 2024 року. У поданій заяві представник позивача вказує на те, що копія ухвали від 10 грудня 2024 року, яку він отримав не відображає усіх елементів, зокрема підпису судді.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач у визначені в ухвалах від 13 листопада 2024 року та від 10 грудня 2024 терміни не усунув недоліки, що містила позовна заява, адже не подано до суду ані заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, ані документа про сплату судового збору за звернення до суду або інформації про отриманий дохід з 01 кварталу 2023 року по 04 квартал 2023 року включно, ані копії долучених до позовної заяви додатків для відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху визначені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Згідно матеріалів справи позивач направляв до суду заяви у яких він фактично не погоджується із способом засвідчення копії ухвали суду. При цьому позивачем не виконано вимогу ухвали та не усунуто недоліків позовної заяви, а саме не надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, документа про сплату судового збору та копії долучених до позовної заяви додатків для відповідача.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2024 у справі №930/191/23 зазначає про те, що ухвала суду першої інстанції є протиправною оскільки не завірена належним чином та не відповідає вимогам КАС України.

Стосовно таких доводів скаржника суд зазначає наступне.

Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція № 814).

Розділом ХІ Інструкції № 814 врегульовано особливості засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.

Відповідно до пункту 1 розділу ХІ Інструкції № 814 копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Інструкції № 814 учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.

Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати (пункт 3 розділу ХІ Інструкції № 814).

Пунктом 6 розділу ХІ Інструкції № 814 встановлено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Із системного аналізу зазначених вище приписів Інструкції № 814 слідує, що видача копії судового рішення можлива лише за наявності в матеріалах справи оригіналу такого рішення. При цьому підписання копії судового рішення належить до повноважень відповідальної особи апарату суду, яка проставляє на такій копії відповідні реквізити, передбачені Інструкцією.

Згідно супровідного листа від 13 грудня 2024 року, що складений секретарем судового засідання, на адресу ОСОБА_1 направлялася саме копія ухвали, засвідчена відповідальною особою апарату суду (в даному випадку секретарем судового засідання), а не суддею.

Щодо посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2024 у справі №930/191/23 колегія суддів зазначає, що у цій справі Верховний Суд висловив правовий висновок щодо підпису процесуальних документів, поданих учасниками справи, а не до судових рішень як таких, оскільки підписи суддів на рішеннях мають іншу юридичну природу і порядок оформлення і для них встановлені окремі правила оформлення.

Таким чином позивачем не виконано вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме не подано до суду першої інстанції ані заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, ані документа про сплату судового збору за звернення до суду або інформації про отриманий дохід з 01 кварталу 2023 року по 04 квартал 2023 року включно, ані копії долучених до позовної заяви додатків для відповідача.

Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua